Система місцевого самоврядування

Управління на загальнодержавному рівні здійснюється через систему вищих та центральних органів державної влади відповідно до принципу поділу праці (на основі делегованих повноважень).

В системі територіальної організації влади виділяють такі рівні управління:

ð загальнодержавний;

ð регіональний (область, Автономна Республіка Крим, місто-регіон);

ð субрегіональний: район, міський округ, район у місці;

ð первинний (низова самоврядна адміністративно-територіальна одиниця).

Система органів державного управління та місцевого самоврядування наведена на рис. 6.2.

Згідно закону України „Про місцеве самоврядування” місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Територіальна громада – це жителі, що об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійним адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Територіальні громади є первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Рис. 6.2. Система органів державного управління та місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування здійснюється на принципах:

ð народовладдя;

ð законності;

ð гласності;

ð колегіальності;

ð поєднання місцевих та державних інтересів;

ð виборності;

ð правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах встановлених повноважень;

ð підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

ð державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

ð судового захисту прав місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування включає:

1) територіальну громаду;

2) сільську, селищну, міську раду;

3) сільського, селищного, міського голову (головна посадова особа села, селища або міста);

4) виконавчі органи сільської, селищної, міської ради (наприклад, виконавчі комітети, відділи, управління тощо);

5) районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

6) органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста (наприклад, будинкові, вуличні, квартальні органи самоорганізації населення).

Територіальним громадам сіл, селищ, міст районів у містах належить право комунальної власності.

Право комунальної власності розповсюджується на:

§ рухоме і нерухоме майно;

§ доходи місцевих бюджетів та інші кошти;

§ землю, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах;

§ об’єкти спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (зокрема, банки, страхові товариства, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, охорони здоров’я, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування) тощо.

Органи місцевого самоврядування самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети.

Бюджет – баланс грошових доходів (надходжень) та видатків (використання), що складається для держави, місцевих органів управління, фірм, підприємств, установ, родин або окремої особи на визначений термін.

Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних джерел та закріплених у встановленому порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Мінімальний бюджет місцевого самоврядування – це розрахунковий обсяг місцевого бюджету, необхідний для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб, який гарантується державою.

Місцевий бюджет поділяється на такі види:

1) районний бюджет – план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

2) обласний бюджет – план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

3) поточний бюджет – доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для покриття поточних видатків;

4) бюджет розвитку – доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази.