Висновки до першого розділу

На сьогодні основним джерелом інформації про фінансовий стан підприємства виступає баланс, який є невід’ємною складовою системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що здатна забезпечити інформаційні потреби різних категорій внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Бухгалтерський баланс як облікова категорія сформувався не відразу. На початку свого існування бухгалтерський баланс використовувався виключно як контрольний обліковий прийом, проте його широке застосування у практичній діяльності викликало потребу в поглибленні наукових досліджень у цьому напрямі, що обумовило появу окремої наукової течії – балансоведення.

У подальшому розвиток бухгалтерського балансу відбувався у напрямі його удосконалення як основної форми фінансової звітності, яка є головною інформаційною ланкою, що єднає підприємство з суспільством і діловими партнерами. Тому трансформація бухгалтерського балансу відбувалася шляхом підвищення його інформаційних потужностей для найповнішого задоволення потреб користувачів, якими все частіше ставали транснаціональні іноземні компанії, уряди різних країн, міжнародні організації.

Розробка подальших напрямів удосконалення бухгалтерського балансу можлива лише за умови системного дослідження історії розвитку даної облікової категорії. Саме, вивчення історичних аспектів розвитку бухгалтерського балансу дозволяє зрозуміти економічну сутність поняття, усвідомити його сучасне значення, осмислити досвід попередників та передбачити напрями подальшої еволюції.

У більшості досліджень сучасних вітчизняних науковців значення бухгалтерського балансу як елементу методу бухгалтерського обліку асимілюється із характеристикою бухгалтерського балансу як форми звітності. Для припинення подальшого неоднозначного тлумачення балансу як елементу методу бухгалтерського обліку доцільно використовувати поняття «балансове узагальнення».

За змістом балансове узагальнення є універсальною категорією, яка урівноважує кількісне співвідношення двох сторін одного поняття, виокремлених за двома ознаками. До основних характеристик балансового узагальнення відносяться: подвійний характер відображення об’єктів в обліку, рівність двох сукупностей показників, узагальнений характер наведеної інформації.

Дослідження взаємовпливу та взаємоузгодженості балансового узагальнення та облікових теорій дозволяє стверджувати, що балансове узагальнення перебуває в основі формування облікової теорії та встановити напрям його подальшого розвитку. Перспективою подальших досліджень у розвитку теорії балансу визначено її розширення фінансовими, соціальними і екологічними показниками. Практична реалізація цієї пропозиції потребує формування методологічних засад умов визнання, оцінки та відображення потенційних активів та потенційного капіталу у бухгалтерському балансі підприємства.