Формування та збереження екологічно чистих територій та територій населених пунктів

Зменшенню, запобіганню та ліквідації негативного впливу госпо­дарської та іншої діяльності людей на навколишнє природне середови­ще, збереженню природних ресурсів, генетичного фонду живої приро­ди сприяє створення на території кожного регіону окремих територій-що підлягають особливій охороні. До таких територій належать тери­торії та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші природні те­риторії та об'єкти. Такі території можуть бути віднесені до екологічної

Розділ З ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА

мережі — єдиної територіальної системи, яка включає ділянки природ­них ландшафтів, що потребують особливої охорони. Природний ланд­шафт являє собою цілісний природно-територіальний комплекс з гене­тично однорідними, одно типовими природними умовами місцевості, які сформувалися в результаті взаємодії компонентів геологічного се­редовища, рельєфу, гідрологічного режиму, ґрунтів і біоценозів. При­родні ландшафти спостерігаються майже на 40% території України. У найменш зміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих ліса­ми, чагарниками, болотами, на відкритих землях, площа яких стано­вить близько 20% території країни. За станом, близьким до природного ландшафту, можна віднести біля 40% площі лісів, що виконують захис­ні та природоохоронні функції.

В сучасних умовах найбільш захищеними в межах територій при­родно-заповідного фонду є природні комплекси, що складають 4% те­риторії країни, до яких належать біосферні та природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні пар­ки, зоологічні парки, парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заходи по формуванню національної екологічної мережі визначені Законом України «Про загальнодержавну програму формування націо­нальної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» (2000 p.).

Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм територіально єдиної системи, що забезпечує можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу. Національна екологічна мережа має відповідати вимогам щодо її функціонування у Всеєвропейській екологічній мережі. Крім того Програма має сприяти збалансовано­му та невиснажливому використанню біологічних ресурсів у госпо­дарській діяльності.

До завдань Програми належить формування національної еко­логічної мережі, визначення змісту конкретних заходів, що стосу­ються охорони та відтворенню земельних, водних ресурсів, охорони,

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

використання та відтворення ресурсів рослинного і тваринного світу, збереження біологічного різноманіття.

Складовими структурних елементів екологічної мережі є:

• території та об'єкти природно-заповідного фонду: природні за­повідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники (ландшафтні, лісові, ботанічні, загально зоологічні та ін., пам'ятки природи, штучно створені об'єкти (ботанічні, дендрологічні, зоологічні парки);

• водні об'єкти (ділянки моря, озера, водосховища, річки), водно-болотні угіддя, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, бе­регові смуги водних шляхів і зони санітарної охорони;

• ліси;

• курортні та лікувально-оздоровчі території з їх природними ре­сурсами;

• рекреаційні території для організації масового відпочинку насе­лення і туризму;

• інші природні території (ділянки степової рослинності, луки, па­совища, кам'яні розсипи, піски, солончаки тощо);

• земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угрупо­вання, занесені до Зеленої книги України;

• земельні ділянки, які є місцями перебування чи зростання видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;

• частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивно­го використання — пасовища, луки, сіножаті тощо;

• радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підляга­
ють окремій охороні, — як природні регіони з окремим статусом.
Національна екологічна мережа включає елементи загально­
державного і місцевого значення, які визначаються за науковими,
правовими, технічними, організаційними та фінансово-економічними
критеріями.

До елементів національної екологічної мережі загальнодержавно­го значення належать:

• природні регіони, де зосереджено існуючі та такі, що створю­
ватимуться, природно-заповідні території. Це регіони Карпат,

Розділ З ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА

Кримських гір, Донецького кряжу, Приазовської височини, Подільської височини, Полісся, витоків малих річок, окремих гир­лових ділянок великих річок, прибережно-морської смуги, конти­нентального шельфу тощо;

• основні комунікаційні елементи національної екологічної мережі:
широтні природні коридори, що забезпечують природні зв'язки зо­
нального характеру, Поліський (лісовий), Галицько-Слобожансь-
кий (лісостеповий), Південноукраїнський (степовий), а також ме­
ридіональні природні коридори, просторово обмежені долинами
великих річок: Дніпра, Дунаю, Дністра, Західного Бугу, Південно­
го Бугу, Сіверського Дінця, які об'єднують водні та заплавні ланд­
шафти — шляхи міграції численних видів рослин і тварин.
Окремий природний коридор, що мас міжнародне значення, фор­
мує ланцюг прибережно-морських природних ландшафтів Азовського
і Чорного морів, який оточує територію України з півдня.

Елементи національної екологічної мережі місцевого значення визначаються відповідними регіональними програмами та регіональ­ними схемами формування екологічної мережі.

Програмою передбачається поєднання національної екологічної мережі з екологічними мережами суміжних країн, що входять до Всеєв-ропейської екологічної мережі, шляхом створення спільних транскор­донних елементів екологічної мережі у межах природних регіонів та природних коридорів. Створення спільної транскордонної екологічної мережі здійснюється у співробітництві з Російською Федерацією, Поль­щею, Білорусією, Румунією, Молдовою, Словацькою Республікою.

Важливе значення для забезпечення охорони навколишнього середо­вища встановлення організаційно-правової основи планування, забудови та використання територій населених пунктів мають положення визна­нні Законом України «Про планування і забудову територій» (2000 р.)

Основними завданнями планування і забудови територій є:

* обгрунтування майбутніх потреб та визначення переважних на­
прямів використання територій;

урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій;

Є. А. 3/нь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

• обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням та ви­користання територій для містобудівних потреб;

• забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку населених пунктів;

• визначення і раціональне розташування територій житлової та громадської забудови, промислових, рекреаційних, природоохо­ронних, оздоровчих, історико-культурних та інших територій і об'єктів;

• обгрунтування та встановлення режиму раціонального вико­ристання земель та забудови територій, на яких передбачена перс­пективна містобудівна діяльність;

• визначення, вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб на основі містобудівної документації в ме­жах, визначених законом;

• визначення територій, що мають особливу екологічну, наукову, ес­тетичну, історико-культурну цінність, встановлення передбачених законодавством обмежень на їх планування, забудову та інше ви­користання;

• охорона довкілля та раціональне використання природних ре­сурсів;

• регулювання забудови населених пунктів та інших територій.
Планування територій здійснюється на загальнодержавному, ре­
гіональному та місцевому рівнях.

На загальнодержавному рівні планування використання територій здійснюється в результаті розробки генеральної схеми планування те­риторії України, якою передбачається раціональне використання те­риторії України, створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля, охорони здоров'я населення, охорони пам'яток історії та культури, визначення державних пріоритетів роз­витку систем розселення, виробничої, соціальної та інженерно-транс­портної інфраструктури.

Планування територій на регіональному рівні полягає у розроб­ленні та затвердженні схем планування територій Автономної Респуб­ліки Крим, областей, районів, регулюванні використання їх територій.

Розділ З ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА

Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповід­ними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, і полягає у розробленні та затвердженні генераль­них планів населених пунктів, схем планування територій на місцево­му рівні, регулювання використання їх територій.

Генеральним планом населеного пункту визначаються:

• потреби в територіях для забудови та іншого використання;

• потреба у зміні межі населеного пункту, черговість і пріоритет­ність забудови та іншого використання територій;

• межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види вико­ристання та забудови територій;

• просторовий план забудови населеного пункту;

• загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану;

• території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохо­ронні та інші обмеження їх використання тощо.

Всебічне врахування екологічних наслідків соціально-еконо­мічних рішень на державному та регіональному рівнях, результатів реструктуризації виробництва, впровадження ринкових відносин є складним процесом, який вимагає точного прогнозу їх впливу на жит­тєдіяльність людей. Від цього залежить загальний рівень антропотех-ногенного навантаження на біосферу, на стан навколишнього середо­вища в кожному регіоні.

Особливого значення набувають питання формування раціональ­ної системи державного управління природоохоронною діяльністю. Напружена екологічна ситуація на території багатьох регіонів свідчить про те, що незважаючи на значну увагу, яка останнім часом приділяєть­ся цим питанням та значні витрати на їх вирішення, прийняті заходи недостатньо ефективні і не приводять до зміни негативних тенденцій. Враховуючи, що для здійснення природоохоронних програм необхідні кошти, необхідно чітко визначити пріоритетні напрями діяльності для Досягнення ефективних та реальних результатів.

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки:

1. Дайте визначення поняття " природні ресурси».

2. Яка існує класифікація природних ресурсів?

3. Що таке земельні ресурси?

4. Яка існує класифікація земель за їх цільовим призначенням?

5. Розкрийте стан сільськогосподарського освоєння земельного фонду в регіонах?

6. Які існують відмінності у використанні земельних ресурсів на території окремих регіонів?

7. Охарактеризуйте, який має вплив земельна реформа на якість використання землі?

8. Що таке воді ресурси?

9. Які існують напрями використання водних ресурсів?

10. Що розуміють під поняттям «водогосподарська система»?

11. Дайте визначення водогосподарського комплексу.

12. Які показники використовують для характеристики регіо­нального використання водних ресурсів?

13. Які особливості використання водних ресурсів на території окремих регіонів?

14. Розкрийте стан та напрями раціонального використання вод­них ресурсів для комунально-побутового споживання.

15. Розкрийте стан та напрями раціонального використання вод­них ресурсів у промисловому виробництві.

16. Яким чином необхідно покращувати використання водних ре­сурсів у сільському господарстві?

17. У чому полягає використання водних ресурсів в гідроенерге­тиці?

18. Які особливості та резерви використання водних шляхів для роботи водного транспорту?

19. Розкрийте шляхи покращення використання водних ресурсів для забезпечення розвитку рибного господарства.

20. Що таке лісові ресурси?

Розділ З ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА

21. На які групи поділяються ліси в залежності від народногоспо­дарських, економічних та інших факторів?

22. Назвіть показники, які використовують для оцінки стану лі­сових ресурсів.

23. Які особливості наявності та використання лісових ресурсів на території регіонів України?

24. В чому полягає роль науки у впровадженні раціональних напря­мів використання природних ресурсів регіону?

25. Яким чином вплинули ринкові перетворення на результати використання природних ресурсів.

26. Розкрийте сутність та зміст загальнодержавних підходів до охорони природних ресурсів.

27. Які напрями покращення стану та охорони земельних ресурсів?

28. Які напрями покращення стану та охорони водних ресурсів?

29. Які напрями покращення стану та охорони лісових ресурсів?

30. Яке значення для життя людей має забезпечення охорони ат­мосферного повітря?

31. Розкрийте зміст заходів, спрямованих на забезпечення охорони атмосферного повітря.

32. Дайте характеристики негативних наслідків Чорнобильсь­ко; " катастрофи для населення та народного господарства України.

33. В чому полягає зміст напрямів, які спрямовуються для пок­ращення людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи?

34. Розкрийте, виконання яких завдань забезпечує формування та збереження екологічно чистих територій.

35. Яке значення для охорони навколишнього середовища має нау­ково-обгрунтоване планування забудови територій?

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА