Характеристика виробничої сфери — основи економічного розвитку

Економічне становище регіону, створення належних умов для життя і праці його населення залежить від розвитку виробничої сфери. Виробнича сфера виступає основою для задоволення людських потреб. Потреби, в свою чергу, відіграють роль стимуляторів діяльності людей. Тому виробнича сфера виступає як сфера безпосередньої, першочер­гової діяльності лку.ей, необхідної для задоволення всіх надзвичайно різноманітних потреб.

Виробнича сфера характеризується складністю. До її складу вхо­дять засоби виробництва та люди, які володіють виробничим досвідом, предметами праці та засобами праці. Складність виробничої сфери пояс­нюється складністю взаємодії цих окремих елементів через технологію та організацію виробництва. Технологія виробництва виражає взаємодію основних факторів виробництва, способи впливу людини на предмет праці. Люди спрямовують свою діяльність на виготовлення нових видів продукції, оволодівають новими технологіями, використовують нові ма­теріали. Одночасно вдосконалюють організацію виробництва, забезпе­чують взаємодію всіх залучених до виробництва факторів, взаємодію людей у процесі виробництва. Ефективність взаємодії людей в організа­ційних структурах виробництва підвищується з впровадженням досяг­нень науково-технічного прогресу, інформаційності виробництва.

Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

Для оцінки діяльності людей у виробничій сфері використовують показники «валовий внутрішній продукт» та «національний доход». Валовий внутрішній продукт являє собою вартість матеріальних благ всіх галузей виробничої сфери за певний період часу. Національний доход є узагальнюючий показник економічного стану регіону, являє со­бою заново створену вартість за певний період часу.

До складу виробничої сфери входять: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, торгівля та громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення, заготівля.

Галузева структура промисловості України включає велику кіль­кість спеціалізованих галузей, які сформовані з врахуванням техноло­гічних особливостей виробництва, однорідності призначення кінцевої продукції, за схожістю сировини, що використовується для виготов­лення продукції тощо. Сучасна класифікація промислових підприємств за видами діяльності передбачає їх розподіл на підприємства:

• добувної промисловості;

• обробної промисловості;

• виробництва та розподілення електроенергії, газу та води.

До складу добувної промисловості відносять підприємства, що видобувають енергетичні матеріали та підприємства, що видобувають неенергетичні матеріали.

До складу обробної промисловості входить нафтопереробна та ме­талургійна промисловість, машинобудування, хімічна та нафтохімічна промисловість, виробництво деревини та виробів із дерева, целюлоз­но-паперова, поліграфічна промисловість, легка промисловість, харчо­ва промисловість і перероблення сільськогосподарської продукції.

Окремою складовою промисловості виступає виробництво та роз­поділення електроенергії, газу, води.

До складу сільськогосподарського виробництва включають дві комп­лексні галузі: рослинництво та тваринництво. У складі рослинництва виді­ляють такі конкретні галузі як зернове виробництво, виробництво технічних культур, виробництво картоплі, овочеводство, виноградарство, виробниц­тво спеціальних культур, кормовиробництво. У складі тваринництва виді­ляють: м'ясо-молочне виробництво, свинарство, вівчарство, птахівництво.

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Транспортна галузь включає такі види транспорту: залізничний, автомобільний, водний (морський, річковий), авіаційний, трубопровід­ний, міський електротранспорт (в тому числі метрополітен).

На території кожного регіону сформовані певні співвідношення у розвитку окремих галузей виробничої сфери і в залежності від пріо­ритетності окремих галузей, визначається економічне спрямування. У випадку, якшо промисловість у загальній валовій продукції займає провідне місце, то вважають, що район має промислове спрямування. Якщо питома вага сільського господарства в регіоні більша, то він має сільськогосподарське спрямування. Крім того, територіальна структу­ра та просторове розташування промисловості має різні форми, серед яких головне місце займає територіально-виробничий комплекс (ТВК). До складу ТВК входить сукупність взаємопов'язаних сфер діяльності, яка формується в межах компактної території з врахуванням природно-географічних та соціально-економічних особливостей функціонування.

Запропонований в розділі 1 даної роботи підхід до формування регіонального поділу території України враховує об'єктивно сформо­ваний склад територіально-виробничих комплексів, їх спрямованість та особливості просторової концентрації виробничих об'єктів різних галузей економіки, наявність міжрегіональних та внутрішніх еконо­мічних зв'язків, розгалуженість транспортної системи та інші факто­ри. За сукупністю цих особливостей виділені Поліський, Подільський, Степовий, Карпатський, Донбаський регіони. В окрему територіальну обособленість виділені Крим та м. Київ.

Крім територіально-виробничих комплексів на території кожного регіону можуть виділятися промислові райони, промислові вузли, цен­три, пункти.

У розвитку виробничої сфери, виробництва матеріальних благ на території окремих регіонів є спільні риси, а також суттєві відмін­ності у природно-географічному розташуванні, наявності природних ресурсів, засобів виробництва та їх енергетичним та інформаційним забезпеченням, наявності людського потенціалу, досягнень науково-технічного прогресу тощо. Вказані особливості окремих регіонів роз­криваються в наступних розділах підручника.

Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА