Право на особисту недоторканність, повагу до гідності людини та свободу від катувань

У ст. 28 Конституції України враховані міжнародні стандар­ти прав людини і закріплена норма про те, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. У цій же статті міститься норма про заборону проведення над людиною без її вільної згоди медичних, наукових чи інших дослідів. Ці положення Конституції України відповідають ст. 5 Загальної декларації прав людини (Генеральна Асамблея ООН від 10 грудня 1948 р., док. ООН/PES/217 А.) і ст. 7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (Генеральна Асамблея ООН від 16 грудня 1966 р., док. ООН A/RES/2200 А (XXI)).

Відповідно до ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, Україна взяла на себе зобов'язання " вжити необхідних заходів відповідно до своїх конституційних про­цедур і положень цього Пакту щодо прийняття таких законо­давчих або інших заходів, які можуть бути необхідними для здійснення прав, що визнані цим Пактом".

Крім того, Україна ратифікувала Конвенцію ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 p., положення якої розвивають і уточнюють міжнародні стандарти в цій галузі. Відповідно до цієї Конвенції Україна визнала, що катування означає будь-яку дію, якою будь-якій особі умисно заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості

²¹⁴ Офіційний вісник України. - 2000. - №47. - С. 109. - Ст. 2045.

Розділ 6. Основні права, свободи і обов'язки особи і громадянина...

6.3. Поняття, зміст та загальна характеристика політичних прав...

чи зізнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їхнього підбурювання, чи з їхнього відома, чи за їх мовчазної згоди. Україна також зобов'язалась розглядати всі випадки катувань відповідно до свого кримінального законодавства як злочин.

Україна є учасницею Конвенції про захист прав та основних свобод людини (Рим, 4 листопада 1950 p.), яка у ст. З передбачає свободу особи від катувань чи нелюдського або такого, що принижує її гідність, поводження чи покарання. Україна також ратифікувала 24 січня 1997 р. Європейську конвенцію про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню і покаранню 1987 p., яка не дає визначення катувань, але передбачає дієвий міжнародний механізм реалізації ст. З Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

На увагу заслуговує той факт, що в Україні прийнято Закон № 638-IV від 20 березня 2003 р. " Про боротьбу з тероризмом". Цей Закон з метою захисту особи, держави і суспільства від тероризму, виявлення та усунення причин і умов, які його по­роджують, визначає правові та організаційні основи боротьби з цим небезпечним явищем, повноваження і обов'язки органів виконавчої влади, об'єднань громадян і організацій, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері, порядок координації їхньої діяльності, гарантії правового і соціального захисту гро­мадян у зв'язку із участю у боротьбі з тероризмом. Положення цього Закону не можуть бути застосовані як підстава для пере­слідування громадян, які, діючи в межах закону, виступають на захист своїх конституційних прав і свобод'''¹.

'■ " '' Відомості Верховної Ради України. - 2003. — № 25. - Ст. 180 (Із змінами, внесеними згідно із законами № 2600-IV від 31.05.2005 р. та № У200-ІХ' під 15.12.2005 p.).

І Ш>

6.3. Поняття, зміст та загальна характеристика політичних прав і свобод