Практична робота № 3

Статистичний аналіз соціально-економічного складу населення

Мета заняття: – визначення узагальнюючих показників, що характеризують населення за засобами існування в Україні та Чернігівській області.

3.1 Теоретичні відомості

Економічний склад населення визначає сукупність виробничих відносин, рівень розвитку продуктивних сил суспільства, а також його політичний устрій, розвиток соціальної інфраструктури – освіти, культури тощо.

Досліджуючи економічний склад населення, демографічна статистика характеризує його за участю людини у виробництві матеріальних і духовних благ, а також за роллю у їх розподілі та споживанні.

Для характеристики соціально-економічної структури суспільства статистика використовує економічні групування населення на самостійне і несамостійне, а також на економічно активне і економічно пасивне населення.

Самостійне населення – це та його частина, яка має самостійні власні джерела доходів, що не залежать від інших людей. Сюди входять доходи від праці, доходи від власності, а також заощадження, допомоги, пенсії, стипендії, рента тощо.

До несамостійного населення належать особи, які живуть на утриманні сім’ї. До активного населення міжнародна статистика включає безробітних, а також тих, хто бере участь в активній діяльності у виробництві матеріальних, соціальних і духовних благ.

До зайнятого населення належать лише ті, хто зайнятий безпосередньо суспільною працею За переписом 1939 р. виділялись такі суспільні групи – робітники, службовці, колгоспники, кооперовані кустарі, некооперовані кустарі, селяни одноосібники, непрацюючі.

В 1959 р. необхідність в групі непрацюючих зникла, оскільки в Україні їх практично вже не було. В 1989 р. при проведенні перепису виділяли такі суспільні групи – робітники, службовці, колгоспники, особи зайняті індивідуальною трудовою діяльністю, служителі культу.

Всі зайняті розподіляються на зайнятих у сфері матеріального виробництва і в невиробничих галузях. Зайняті в матеріальному виробництві розподіляються по його галузях (в промисловості, будівництві, сільському господарстві та ін.). В невиробничій сфері зайнятих розподіляють теж по окремих галузях (в науці, освіти, охороні здоров’я тощо.).

Аналізуючи розподіл населення за джерелами засобів існування, виділяють такі групи: 1) ті, що мають заняття; 2) утриманці окремих осіб; 3) пенсіонери; 4) стипендіати; 5) ті що мають інші джерела засобів існування.