Lvііі. І один у полі воїн.

Праця над термінологією вимагає глибшого проникнення у можливості україн-

ської мови. У розділі LУІІ до слова затримний зроблено таку примітку:

затримний (шар) (рос. задерживающий) гальмівний

Мовні засоби полісемантичні: гальмівний можна вживати

у низці значень.

Ми ще повернемо до слова гальмівний, але вперед зупинімось на явищі полісе-

мантичности або ряснозначности словесних форм. Це явище властиве багатьом мовам.

Полягає воно в тому, що одна словесна одиниця може мати в процесі спілкування

кілька значень. Ряснозначність полегшує процес спілкування: розширює наші кому-

нікативні можливості без збільшення кількости мовних засобів.

Необізнаність з цим явищем може часом бути джерелом непорозумінь.

Свого часу газета ”Літературна Україна” (ч. 15, 1997) опублікувала статтю

інженера К. ”Мова не повинна мати повітряних ям та порожнин”, де автор виклав

свій рецепт ліквідації ”повітряних ям” в українській мові. Під ”повітряними

ямами” згаданий автор мав на увазі деякі, на його думку, суперечності в системі

української термінології.

Інженер не погоджувався з двозначністю окремих лексичних одиниць. Якщо

обертовий механізм - це

механізм, що обертає,

то як можна говорити

обертове магнетне поле,

коли це значить

магнетне поле, що обертається?

Іншими словами, автор статті не хоче погодитися, що слово

обертовий

може мати два значення:

який обертає (1)

який обертається. (2)

Але в цьому немає нічого протиприроднього. Без такої двозначности, або й

ряснозначности, мова не могла б розвиватися і долати оті капосні ”повітряні

ями”. Безперечно, що в деяких випадках така двозначність може шкодити розумін-

ню висловленого, і тоді, коли треба розрізнити поняття (1) та (2), слід підшука-

ти точніші терміни. Якби виникла така потреба, українська мова має на це раду.

Так, для поняття (2) ми маємо цілу низку термінів:

карусельний

кругобіжний

обертаний

ротаційний

роторний

циркулярний.

У разі потреби вираз

обертове магнетне поле (А)

із значенням ”магнетне поле, що обертається”, можна замінити терміном

обертане магнетне поле.

Але в тих випадках, коли нема небезпеки, що вживання терміну (А) творитиме

термінологічну плутанину, його можна вживати, взявши до уваги здатність лексич-

них одиниць до ряснозначности.

Ми вживаємо сотні слів, не помічаючи, що вони варіюють свої значення.

Наприклад:

колюче слово - це слово, яке коле

колюча квітка - це квітка, яка колеться.

Тобто, прикметник

колючий

залежно від тексту може мати два значення:

який коле

який колеться.

І це не викликає у нас жодних припущень про існування ”повітряних ям” у на-

шій мові. Полісемантичність - характерна особливість мовних форм.

Ще кілька прикладів полісемантичности:

прорізна кишеня (1)

прорізна фреза. (2)

Вираз (1) значить кишеня, що прорізається або прорізувана кишеня,

а вираз (2) - фреза, що прорізає. Тобто ми вживаємо слово прорізний у двох

значеннях:

який прорізається (1)

який прорізає. (2)

Трохи іншу ряснозначну пару творить слово мурований:

мурований паркан (3)

дім, мурований у ХУІ ст. (4)

У виразі (3) слово

мурований

можна замінити прикметником, наприклад, словом кам’яний:

кам’яний паркан,

а у виразі (4)

мурований

- дієприкметник, який можна замінити лише дієслівним зворотом який мурувався,

або який муровано:

дім, який муровано в ХУІ ст.

Так само у парі виразів

штампований вислів (5)

значок, штампований у цеху (6)

слово штампований має відмінні значення: у виразі (5) слово

штампований

- прикметник, що його можна замінити словами

шаблонний, стереотипний, стандартний,

а у виразі (6) слово

штампований

- дієприкметник, якого не можна замінити прикметником, а лише дієслівним зворо-

том який штамповано або який штампувався:

значок, який штамповано в цеху. (6)

З наведених прикладів ясно, що полісемантичність органічно притаманна бага-

тьом лексичним одиницям. Базуючись на цій властивості, слово можна вживати не

в одному, а в кількох значеннях. Це стосується і до слова

гальмівний,

про яке згадано не початку розділу. Походить воно від слова гальмувати, котре й

собі ряснозначне.

Слово гальмувати фігурує в процесі спілкування у цілому ряді значень:

Слово у мовному потоці Значення слова

гальмувати авто вживати гальмо для гальмування авта

гальмувати процес росту затримувати процес росту

гальмувати рефлекси зупиняти рефлекси

гальмувати роботу перешкоджати роботі

гальмувати розвиток стримувати розвиток, бути гальмом розвитку

гальмувати швидкість сповільнювати швидкість.

Відповідно до такого вжитку і віддієслівний прикметник

гальмівний

може мати не одне, а кілька значень:

що гальмує

що затримує

що зупиняє

що перешкоджає

що стримує, що є гальмом

що сповільнює.

Такий широкий спектр значень слова дозволяє вживати його для перекладу ці-

лої низки іншомовних вд/прикметників, зокрема російських:

Російський термін Український термін

задерживающий слой гальмівний шар

замедляющий фактор гальмівний чинник

останавливающий развитие гальмівний для розвитку

препятствующий в работе гальмівний у роботі

сдерживающий болт гальмівний болт

сдерживающий развитие гальмівний для розвитку

тормозящее движение гальмівний рух

являющийся тормозом прогресса гальмівний для прогресу

Як бачимо, українське слово

гальмівний

може з успіхом фігурувати у багатьох значеннях. Це можливе в наслідок ряснозна-

чности словесних форм.

Аналогічно слово

долубіжний

може мати кілька значень:

що спадає

що спадає додолу

що збігає

що падає.

Слово гостроцікавий може значити залежно від контексту

захоплюючий

сенсаційний

пригодницький:

гостроцікавий фільм = захоплюючий фільм

гостроцікаві подробиці події = сенсаційні подробиці події

гостроцікава література = пригодницька література.

Ціла низка дієслів - ринути, полонити, звиродніти та інші - не міняючи сво-

єї форми, можуть виступати як доконані і як недоконані дієслова. Розрізнити,

який саме вид вони передають, допомогає контекст - словесне довкілля:

”Чутка є, що цар хоче, Весь світ полонити” (Т. Шевченко) (1)

Їй вдавалося полонити митців своєю красою. (2)

У цитаті (1) полонити вжито як доконане дієслово: захопити.

У реченні (2) полонити виступає як недоконане дієслово: захоплювати.

Полісемантичність лексем - це свого роду система економії мовних засобів.

Гляньмо, як усім відомий вираз

давати раду

дозволяє нам обходитись без цілої низки зворотів. Ми можемо вжити цей вираз у

цілому ряді обставин:

Треба висловити Можна вжити

влаштував свої справи дав собі раду, дав раду своїм справам

знайшов вихід дав собі раду

управився сам дав собі раду

вийшов з важкого становища дав собі раду із скрутою

розібрався в документах дав собі раду з документами

призвичаївся в нових умовах дав собі раду в нових умовах

обійшовся без позичок дав собі раду без позичок

зорієнтувався в математиці дав собі раду з математикою

не потребував нічиєї опіки давав собі раду сам

поробив усі свої справи дав раду всьому

не пропав у дорозі дав собі раду в дорозі

вибився з колії не міг дати собі ради.

Це далеко не повний список вживання виразу

давати (дати) раду

в українській мові. Ряснозначність цього виразу дозволяє мовцям обходитися під

час спілкування обмеженим числом мовних засобів. Ясна річ, що з розвитком мови

та мовних засобів мовці творять синоніми до таких універсальних мовних одиниць.

Однак простота і зрозумілість спілкування дуже часто вимагає вдаватися саме до

таких універсальних засобів.

Нерозуміння явища полісемантичности веде часом до непотрібного запозичення

чужомовних слів. Так, в українській мові споконвіку у слові

громадський

уживалося два значення:

1. належний громаді (рос. общинный), наприклад:

громадські землі

громадський уклад

2. належний суспільству, суспільний (рос. общественный), наприклад:

громадська думка

громадська робота.

Слово громадський цілком задовольняло потреби спілкування українців. Та

декому в УССР здалося, що треба розрізнити ці два значення, як і в російській

мові. Але як це зробити? Довго не думавши, перше значення слова

громадський

заступили російським словом

общинний,

що не має жодних коренів в українській мові. Мало того, дехто йде далі і слово

громада

заступає словом

община,

тобто відверто русифікує нашу мову. І це все через нерозуміння або небажання

розуміти явища полісемантичности словесних форм.

Хто творить термінологічну лексику, мусить не забувати про цю мовну особли-

вість, бо вона може бути дуже корисною у їхньому пошуку зрозумілих та легкомов-

них термінів у багатьох галузях.