Lіх. Мале, а діло робить.

Торкнувшися ряснозначности слів, не можна обійти і дуже близького до неї

явища, коли зміну значення слова або виразу викликає лише один звук (на письмі

- одна літера).

Слова уклад і вклад різняться лише однією літерою, але ці слова мають зов-

сім різні значення. Перше - це ”порядок”, ”устрій”: уклад життя, а друге - це

”внесок”, ”лепта”: грошовий вклад.

Так само не однозначні уплив та вплив. Друге слово - це ”дія” (”впливан-

ня”) якихось чинників, а уплив - це слово галицького варіянту, вживане в таких

зворотах: по упливі часу (”за деякий час”), по упливі року (”як минув рік”).

Зміна одної літери в закінченні міняє значення багатьох слів, які звучать

однаково у називному відмінку, хоч відтворюють різні речі. Майже кожне слово, що

означає конкретну річ, може мати інше - переносне - значення. Для розрізнення

прямого й переносного значення у непрямих відмінках один звук вказує мовцям, у

якому значенні вжито слово.

Конкретне слово ніс може бути вжите переносно - на означення передньої ча-

стини судна. Тому, хоч ми й беремо або в нас беруть з-під носА, опинившись на

судні, ми кажемо, що обійшли його з носУ до корми, щоб ніхто не подумав, що ми

йшли від чийогось носА. Так само ми розрізняємо два дзвони: дзвін на дзвінниці

та дзвін у вухах:

Дід узявся висадити на дзвінницю дзвонА.

Я прокинувся від дзвонУ в ухах.

Система розрізнення подібних лексичних одиниць є частиною мовної логіки,

опертої на моделі відмінювання.

Усі ці явища мають одну мету: полегшити процес спілкування, не переобтяжую-

чи нашої пам’яті зайвими формами. І на цій дорозі винахідливість мовних засобів

не знає меж. Значення того чи того слова або звороту може змінити одна-єдина

літера. Може це зробити зміна наголосу, а ще - порядок слів у вислові. Зміна

порядку слів впливає на зміст висловленого. Розгляньмо кілька речень:

Хлопці не мають і гадки ні про ноти ні про спів.

Тут зворот не мати і гадки можна замінити словами не мати уявлення.

А ось цей же зворот трохи переінакшений:

Інга і гадки не має, як її слова впливають на учнів.

Тут вираз і гадки не має значить не підозрює.

Отже

не мати і гадки = не мати уявлення,

а

і гадки не мати = не підозрювати.

Розмінялися місцями ті самі слова, і зміст вислову змінився.

Змінювати значення слова може питання, яке дане слово ставить після себе.

Так, натрапивши в тексті на слово запобігати, ми зрозуміємо його значення лише з

наступного слова:

запобігати лихові (чому) (1)

запобігати ласки (чого) (2)

запобігати перед начальством (перед ким) (3)

У прикладі (1) запобігати значить ”відвертати що”.

У прикладі (2) запобігати значить значить ”шукати чиєї прихильности”.

У прикладі (3) запобігати значить ”підлещуватися до кого”.

Ряснозначність притаманна усім нашим прийменникам; без неї важко було б по-

розуміватися й описувати всі можливі переміщення людей і предметів у часі й про-

сторі: за якого часу: за нашого віку

за що: вийшов за село

за кого була за матір

за який краший за мій

за чим за горою.

Про що свідчать наведені приклади ряснозначности словесних одиниць?

Що словотворчі засоби нашої мови невичерпні. Треба їх вивчати: вони можуть

бути корисні і в щоденній мовній практиці і для вироблення термінології.