Типи комунікабельності людей

У процесі комунікації люди проявляють по-різному. У пси­хології спілкування виділяються основні типи комунікабельності людей, які розрізняються залежно від переваги таких мовленнє­вих характеристик:

- домінантність;

- мобільність;

- ригідність;

- інтровертність.

Домінантний співрозмовник намагається заволодіти ініціа­тивою у мовленнєвій комунікації, не любить, щоб його перебива­ли. Він досить часто буває різким, глузливим, говорить трошки голосніше, ніж інші.

Щоб досягти мети спілкування, особливо в діловій сфері, не рекомендується перехоплювати в домінантного партнера ініціа­тиву, перебивати, використовувати вирази мовленнєвого тиску («Досить!» «Замовкни!» та ін.). Слід застосувати стратегію «мов­леннєвого вимотування». Дочекавшись паузи, швидко й чітко сформулювати свої інтереси. Вступ у бесіду через паузу не ви­глядає зовнішньо як перехоплювання ініціативи, хоча по суті і є таким. З кожною паузою ваша позиція стає все чіткішою, домі­нантний співрозмовник змушений вже з нею рахуватися та якось оцінювати. Ви добилися головного – вас уважно слухають.

Мобільний співрозмовник не відчуває ніяких труднощів у мо­вленнєвій комунікації. Він легко входить у розмову, говорить ба­гато, охоче, іноді цікаво, часто перестрибує з теми на тему, не розгублюється в незнайомій компанії.

Це один з кращих типів для побутового спілкування. Однак у діловій сфері постійне бажання мобільного співрозмовника змі­нювати тему знижує ефективність мовленнєвої комунікації. Тому слід через резюме, питання, висновки повертати його до теми. Ін­акше можна із задоволенням проговорити весь день і розійтися без з'ясування навіть основних моментів теми.

Ригідний співрозмовник відчуває труднощі звичайно при вступі у мовленнєву комунікацію. Коли ж етап вступу позаду, ригідний співрозмовник чітко формулює свою позицію, є логіч­ним, розсудливим. Цей тип найбільше підходить для плідного ді­лового спілкування.

Щоб мовленнєва комунікація з ригідним партнером була про­дуктивною, його слід «розігріти». У даному випадку не рекомен­дується одразу переходити до предмета мовленнєвої комунікації, найкраще розширити вступну частину, поговорити на абстрактну тему, створити ситуацію етикетного спілкування.

Якщо з мобільним партнером ви почнете мовленнєвий кон­такт з розмови на абстрактну тему, то дуже швидко гірко пошко­дуєте про це. Але якщо з ригідним партнером ви перейдете до теми без вступу, то спочатку на ваші запитання будете отримува­ти відповіді «можливо», «треба подумати» та ін.

Інтровертований співрозмовник не намагається заволодіти ініціативою і готовий віддати її без особливих заперечень. Він досить часто сором'язливий, скромний, схильний принижувати свої можливості, не любить розмов на інтимні теми. Різкі, грубі фрази можуть вибити його з колії, а присутність під час бесіди сторонніх (особливо незнайомих) осіб помітно сковує його.

Для того щоб мовленнєвий контакт з інтровертним партнером проходив нормально, слід постійно вербально (через схвальні слова етикету) та невербально (поглядом, кивком голови) показу­вати, що ви поважаєте його як цікавого співрозмовника, цінуєте його висловлювання. Не слід перебивати інтроверта, спростову­вати його доводи без мотивації – мовленнєвий контакт може ра­птово й надовго перерватись.

Кожний тип спілкування чимось цікавий, але незнання особ­ливостей будь-якого з них може привести до негативних наслід­ків. Звичайно, далеко не завжди ми маємо справу з абсолютним проявом у людини того чи іншого типу мовленнєвої комунікації, але завжди один з названих типів буде визначальним.

Спеціалісти з галузі управління відзначають, що інтроверти рі­дко бувають хорошими керівниками. А якщо ви вирішили зробити кар'єру в управлінні, будучи інтровертом? Можна спробувати, але необхідно зсунути свій тип спілкування у бік ригідності, і при цьому жорстко контролювати своє мовлення. Отже, безумовно, готуватись до кожної бесіди, до переговорів слід ретельніше і сер­йозніше, ніж може дозволити собі співрозмовник, партнер, який належить до мобільного або домінантного типу.