Пророчі книги

Пророк (з грец.) – той, хто виступав від імені іншої істоти (Ягве).

Це не лише провидці в стані екстазу, вони захисники культу Ягве, прозорливі, що викривають соціальні несправедливості. У вченнях пророків Ягве виступає не лише як найвеличніший серед богів, але й найсправедливіший, що не дозволяє ображати сиріт і бідняків. Ягве – єдиний у світі бог і ніяких інших богів немає і не може бути.

Для вираження суті свого вчення вони використовували символічні образи або вчинки.

Перші пророки з’явилися у кінці правління Суддів. Їх діяльність у цей час мала груповий характер, вони повинні були супроводжувати жертвоприношення Ягве танцями і співами, чим поширювалася пишність ритуалу.

Окремі пророки (наприклад, пророчиця Девора) жили замкнуто.

Пізніше – значну роль починають відігравати окремі пророки. Частина з них виконує обов’язки радників при царськім дворі.

Пророк є Божим посланцем до народу: перш за все він покликаний утверджувати істину, а потім, коли народ приходить в стан упадку, завдання пророка – наставляти його на путь істинний. Тому його слово – це слово викриття і заклику, і лише в разі, якщо воно не доходить до совісті народу, то стає грізним попередженням про покарання, що чекає на народ.

Місія і звернення пророків:

1. Спасти народ від ідолопоклонства і беззаконня.

2. Не досягнувши цієї мети, оголосити народові його загибель.

3. Повідомити, що загибель не буде цілковита – рештки спасуться.

4. Із цієї решти вийде Особа, яка приведе усі народи до Бога.

5. Цією Особою буде Муж, який вийде із роду Давидового. Пророки називали його „Галузь”. Рід Давида, який колись був одним з найсильніших родів у світі, ослаб у період пророків. Щоб царювати в царстві, яке занепало, рід Давида мусив би знову відновитися в країні. Із цього роду мав би прийти Нащадок, який стане Царем над царями.

Пророчими називають книги Ісаії, Єремії, Єзекиїля, Даниїла та 12-ти „малих” пророків.

Особливе значення у християн надається чотирьом книгам: Ісаії, Єремії, Єзекиїля, Даниїла: вони попередники християнства, що заклали основи цього вчення. Визначили, що Месія прийде не лише до іудеїв, але й до всіх, хто хоче опинитися в його царстві.

Є суто історичним явищем, для розуміння якого потрібно глибоке значення релігійної і громадянської історії Ізраїля.

У єврейській Б. вміщені за історичними книгами (книгами „ранніх пророків”).

У грецькій та латинській Б. – за морально-дидактичними книгами.

Існують відмінності щодо розташування самих книг пророків, більш того, зміст цієї частини Б. не завжди співпадає у виданнях різними мовами.

Ідеї кожного пророка:

Тематика пророчих виступів в до- і післяполону періоди.

1) Книга пророка Ісаї – 66 розділів. З них Ісаї належать перші 39-ть (740-700 р.р. до Р.Х.). Останні ( 536 р. до Р.Х) – великий анонім. пророк часів Вавилонського полону – „Второісаія”.

Ісаія (Протоісаія) – ІІ пол. VІІІ ст. до н.е.

Інформація про нього – лише з книги (імена батьків, двох синів, становище при дворі царя Давида - радник). Про смерть – єврейська легенда: помер мучеником, цар Манассія наказав розпиляти його на дві частини.

Видатна фігура в Старому Завіті: вчення вплинуло не лише на сучасників, але і на наступні покоління.