Євангеліє від Івана – 21 розділ.

Символом євангеліста є орел.

Охоплює події семи років.

Написане 130-140 рр. після Р.Хр.

Автор – один з 12ти апостолів. Богослов-мислитель, що викладає християнське вчення у просякнутих містицизмом промовах. Можливо, не був іудеєм: погляд на іудаїзм – як у стороннього спостерігача, має поверхові знання географії.

Мета: захистити християнство від єврейських нападок, показати, що Ісус був Месією і в той же час – Богом.

ß ß ß

відсутні згадки про дитинство, матір, бо І.Хр. з’явився на світ без допомоги людини: “Слово стало плоттю...” (1: 1, 14).

Головні думки:

· Перед своїм втіленням Христос був у Отця і тому може свідчити про нього;

· Христос – воєдино з Отцем, і тому їм належить і єдина честь;

· Христос може воскрешати з мертвих і творити суд;

· Христос – хліб життя, істина життя;

· Відмовитися від Христа – відмовитися від Бога.

Зміст:

I. Пролог: Вічне Слово втілюється в І.Х. (1: 1-14).

II. Свідчення Іоанна Хрестителя (1: 15-34).

III. Відкриття служіння І.Х. (1: 35 – 12: 50).

IV. Таємне служіння Його “своїм” (13: 1 – 17: 26).

V. Жертвоприношення Христа (18: 1 – 19: 24).

VI. Воскресіння І.Х. і Його явлення (20: 1-31).

VII. Епілог: Хр.- Господь життя і служіння (21: 1-25).

Відмінності від синоптичних євангелій

Образ Ісуса:

· Правічний Логос (Слово) (одне з 500 різних найменувань Христа), що існував разом з Богом, який зійшов з неба і втілився в людську плоть.

· Світло світу, що освітлює гріховну тему на землі.

· Воскресаючи Життя.

· Добрий пастир, що турбується про свої вівці.

· Вісім чудес (про 6 з них не сказано у синоптичних євангеліях):

- Перетворення води на вино;

- Оздоровлення сина царедворця;

- Оздоровлення хворого в Вифезді;

- Годування 5000 осіб;

- Ходіння по воді;

- Оздоровлення сліпонароджених;

- Воскресіння Лазаря;

- Чудесна риболовля.

“Слово”, (гр. Логос), (арамейське - Мемра) –

використовується в “Таргумах”, арамейському перекладі Старого Завіту, як синонім слова “Бог”. По-грецьки слово “логос” має два значення:

· думка чи поняття;

· вираження чи висловлення думки.

ß

підходить для визначення Христа

ß ß ß

· в Ньому втілилися всі скарби Божественної мудрості, вся сукупність Божественної думки (І Кор. 1: 24; Еф. 3: 11; Кол. 2: 2-3);

· Він від вічності, але особливо – у втіленні своєму є вираженням (“висловленням”) Особистості і думки Божества (Ів. 1: 3-5, 9, 14-18; 14: 9-11; Кол. 2: 9). Бог виявляє себе в Бутті, Особистості і справах Христа.

Образ Ісуса Христа у Новому Завіті

Життя Ісуса швидке, наче блискавка. Воно, перш за все, – драма, перш за все, – здійснення. Справа не була б зроблена, якби Ісус блукав по світу і розтлумачував істину. Навіть … не можна сказати, що він блукав, що він забув, куди йде… Історія Христа – історія мандрівки, я сказав би навіть – історія походу.