Основні теоретичні положення.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ РОБОЧИХ МІСЦЬ

Методичні вказівки до практичних та лабораторних занять

Для студентів усіх напрямків підготовки

Київ КНУТД 2009

Дослідження природної освітленості робочих місць. Методичні вказівки до практичних та лабораторних занять для студентів всіх напрямів підготовки /Упор. І.В. Панасюк, В.О.Мусієнко, Ю.В.Клапцов, Л.І.Микитенко - К.: КНУТД, 2009. Укр.мовою

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ РОБОЧИХ МІСЦЬ

Методичні вказівки до практичних та лабораторних занять для студентів усіх напрямів підготовки

Упорядники: І.В. Панасюк

В.О.Мусієнко

Ю.В. Клапцов

Л.І. Микитенко

Відповідальний за випуск зав. кафедрою техногенної безпеки Панасюк І.В.

Затверджено на засіданні кафедри техногенної безпеки

15.05.2009 р.

Підп. до друку Формат 60x84 1/16. Папір

друк №2, Друк офсетний. Умови, др. арк. 1, 16. Умови, фарбо-відб. 1, 27 Облік.-вид.

Арк.. 0, 19. Зам. № Вид. №124. Тираж 50. Ціна 0-30 грн

____________________________________________________________________________________

Дільниця оперативної поліграфії при Київському національному університеті

технології та дизайну

Київ-11, вул. Немировича-Данченка, 2

Дослідження природної освітленості робочих місць

Мета роботи — ознайомитись та засвоїти роль та значення світла в життєдіяльності людини; вивчити основні світлотехнічні поняття та одиниці; засвоїти вимоги нормування природної освітленості робочих зон; навчитися експериментально вимірювати і розраховувати освітленість, необхідну для виконання різних видів зорової роботи, а також розраховувати площу світлових прорізів для забезпечення нормованої освітленості.

Основні теоретичні положення.

Вплив світла на життєдіяльність людини.

Світло займає одне з перших місць серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі життєдіяльності. Адже майже 90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але й особливим біологічним фактором розвитку організму людини в цілому. Для людини день і ніч, світло і темрява визначають її психологічний стан, її біологічний ритм – працездатність (бадьорість) або відпочинок (сон). Отже, стан освітленості (недостатність або її надмірність) впливає на рівень збудження центральної нервової системи і відповідно, на активність усіх життєвих процесів (енерговитрат, обмін речовин, серцево-судинну систему). Тому під час здійснення будь-якої діяльності людини втомлюваність очей, залежить, в основному, від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття.

Спроможність зорового сприйняття визначається енергетичними, просторовими, часовими та інформаційними характеристиками сигналів, що надходять до ока людини. До таких процесів належить адаптація, акомодація та конвергенція.

Адаптація – здатність ока пристосовуватись до зміни умов освітлення (рівня освітленості), звуженням чи розширенням зіниці в діапазоні 2....8 мм.

Акомодація – здатність ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на різній відстані, за рахунок зміни кривизни кришталика.

Конвергенція – здатність ока, при розгляданні близько розташованих предметів, займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі.

Дія світла на очі людини викликає трансформацію енергії електромагнітного випромінювання у нервові імпульси, які по зоровому нерву передаються в головний мозок – до зорової зони кори великих півкуль, де відбувається аналіз отриманої інформації і відповідна реакція організму людини.

Необхідно відзначити важливу роль в життєдіяльності людини природного освітлення, його ультрафіолетової частини спектру. Природне освітлення стимулює біохімічні процеси в організмі, поліпшує обмін речовин, загартовує організм, стимулює імунну систему, йому властива протибактерицидна дія і т.п.

Природне освітлення має здатність знезаражувати повітря, питну воду, продукти харчування. Найбільшу бактерицидну здатність мають ультрафіолетові промені з довжиною хвилі 254...257 нм.

За своєю природою світло є видиме випромінювання електромагнітних хвиль довжиною від 380 до 780 нм (1нм дорівнює 10^-9м), тобто червоне випромінювання.

Для ока людини найбільш відчутним є випромінювання із довжиною хвилі – 555 нм (жовто-зеленого кольору). Спектральний склад світла впливає на психічний стан людини і, відповідно, на продуктивність праці. Якщо прийняти продуктивність праці людини при природному освітленні за 100%, то при червоному та оранжевому освітлені (довжина хвилі 600...760 нм) вона падає і становить лише 76%.

Отже, освітлення, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, сприяє підвищенню морально-психологічно тонусу, створює відповідний настрій і самопочуття, позитивно впливає на обмін речовин, серцево-судинну систему, запобігає загальній втомі організму, що сприяє підвищенню працездатності людини, продуктивності праці та якості готової продукції.

При освітленні, що не відповідає цим вимогам, людина швидко втомлюється, працює з меншою продуктивність, значно зростає потенційна небезпека помилкових рішень та дій і, як наслідок, зростання імовірності виникнення нещасних випадків. Згідно із статистичними даними, недостатнє або нераціональне освітлення є причиною до 5% виробничих травм, а в 20% воно сприяло умовам виникненню травм.

Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість оточуючих предметів призводить до частої переадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок цього – до швидкого втоплення зору. Врешті, такий стан може призвести до професійних захворювань.

Для утворення оптимальних умов нормальної зорової роботи необхідно враховувати не тільки кількість та якість освітлення, але й кольорову гаму оточення.

Психологи підтверджують, що колір може впливати не тільки на настрій, а й на самопочуття людини, так зелений діє заспокійливо на нервову систему, знімає головний біль, втому, дратівливість; червоний – збільшує вміст адреналіну в крові, підвищує працездатність, жовтий-стимулює мозкову діяльність, фіолетовий – поліпшує роботу серця, судин, легень, цей колір збільшує витривалість організму, жовтогарячий – підвищує настрій, а тому незмінний у стресових ситуаціях.

Санітарно-гігієнічні норми щодо виробничого освітлення, які базуються на психологічних особливостях сприйняття світла та його вплив на фізіологічний стан людини, можуть бути зведені до наступного:

- рівень освітлення повинен бути достатнім і відповідати гігієнічним нормам, які враховують характер зорової роботи;

- освітлення повинно забезпечувати рівномірність та стабільність світла у приміщенні, щоб запобігти частої переадаптації та втомлення зору;

- при недостатньому природному освітленні, використовується електричне джерело світла, спектральний склад якого, повинен бути близький до сонячного світла.

Гігієнічними нормами вимагається максимально використовувати природне освітлення, оскільки денне світло сприятливо впливає на органи зору.