Визначення поняття ціннісних орієнтацій

У вітчизняній психології, співзвучною з багатьох позицій західної гуманістичної традиції і, можна сказати, в чому її випередила, аналогічні підходи до розуміння цінностей розглядаються в різних аспектах вивчення властивостей особистості. За словами Б. Ф. Ломова, незважаючи на відмінність трактувань поняття «особистість», у всіх вітчизняних підходах як її провідної характеристики виділяється спрямованість. Спрямованість, по-різному розкривається в роботах С. Л. Рубінштейна, А. Н. Леонтьєва, Б. Г. Ананьєва, Д. Н. Узнадзе, Л. І. Божович та інших класиків вітчизняної психології, виступає як системоутворюючі властивість особистості, що б весь її психічний склад. Б. Ф. Ломов визначає спрямованість як «відношення того, що особистість отримує і бере від суспільства (маються на увазі і матеріальні, і духовні цінності), до того, що вона йому дає, вносить в його розвиток» [29, с. 37]. Таким чином, у спрямованості виражаються суб'єктивні ціннісні відносини особистості до різних сторін дійсності. Підкреслюючи психологічний характер цінностей як об'єкта спрямованості особистості, В. П. Тугарінов використовує поняття «ціннісні орієнтації», надаються їм як спрямованість особистості на ті чи інші цінності [43].

А.Г. Здравомислов розглядає ціннісні орієнтації як «відносно стійке, вибіркове ставлення людини до сукупності матеріальних і духовних благ і ідеалів, які розглядаються як предмети, цілі або засоби для задоволення потреб життєдіяльності особистості. У ціннісних орієнтаціях як би акумулюється весь життєвий досвід, накопичений в індивідуальному розвитку людини»[46].

У Д. І. Фельдштейна «ціннісні орієнтації - це інтегральне (інформативно-емоційно-вольове) властивість і стан готовності особистості до того, щоб свідомо визначити і оцінити своє місце розташування у часі і просторі природного і соціального середовища, Можливість обрати стиль поведінки і напрям діяльності. грунтуючись на особистому досвіді і у відповідності з конкретними умовами постійно мінливої ​ ​ ситуації»[34].

Алексєєв В.Г. вважає, що ціннісні орієнтації - це відображення в свідомості людини цінностей, визнаних їм як стратегічних життєвих цілей і загальних світоглядних орієнтирів [2].

Немов Р.С. під ціннісними орієнтаціями розуміє те, що людина особливо цінує в житті, чому він надає особливого, позитивний життєвий сенс [32].

Є.С. Волков визначав ціннісні орієнтації як свідомий регулятор соціальної поведінки особистості. Він говорив, що ціннісні орієнтації відіграють мотиваційну роль і визначають вибір діяльності [12].

У відповідності з теорією діяльності О.М. Леонтьєва, смисложиттєві орієнтації (як цілі) формуються на базі вищих мотивів і, в свою чергу, породжують певний спосіб дій і операцій, спрямованих на досягнення цілей

Грунтуючись на концепції А. М. Леонтьєва, В. Ф. Сержантов робить висновок, що будь-яка цінність характеризується двома властивостями - значенням і особистісним змістом. Значення цінності являє собою сукупність суспільно значущих властивостей, функцій предмета чи ідей, які роблять їх цінностями в суспільстві, а особистісний сенс цінностей визначається самою людиною [40].

У своїй роботі ми будемо дотримуватися визначення даного С.Л. Рубінштейном, що цінність - значущість для людини чогось у світі, і тільки визнається цінність здатна виконувати найважливішу ціннісну функцію - функцію орієнтиру поведінки. Ціннісна орієнтація виявляє себе в певній спрямованості свідомості і поведінки, що виявляються в суспільно значимих справах і вчинках [37, с.148].

Таким чином, розвиток ціннісних орієнтацій тісно пов'язане з розвитком спрямованості особистості. С.Л. Рубінштейн вказував: «що у діяльності щодо задоволення безпосередніх громадських потреб виступає громадська шкала цінностей. У задоволенні особистих та індивідуальних потреб за посередництвом суспільно корисної діяльності реалізується ставлення індивіда до суспільства і відповідно співвідношення особистісного та суспільно значущого». І далі: «Наявність цінностей є вираз не байдужості людини по відношенню до світу, що виникає із значущості різних сторін, аспектів світу для людини, для його життя» [37, с.365].

Теоретичні концепції другої половини XX століття і, перш за все, вітчизняна традиція розкривають психологічну природу цінностей через введення практично тотожних понять «ціннісні орієнтації особистості» та «особистісні цінності», які розрізняються, по суті, лише віднесенням цінностей скоріше до мотиваційної або смислової сфер. Ціннісні освіти, розглядаються як найважливіший функціональнийкомпонент структури особистості, стають, тим самим, предметом аналізу загальної психології.