Міжнародні природоохоронні угоди та рекомендаційні акти в даній сфері. 14 страница

7. Деградація земель. Деградація земель вважається однією із серйозних екологічних проблем України, оскільки нині ерозії піддається 57, 5% території країни, і частка таких земель збільшується приблизно на 80 000 гектарів у рік. У зв’язку з цим у 2002 р. Україна приєдналася до Конвенції ООН про боротьбу із спустеленням, після чого Комітет Міністрів України затвердив пріоритетні заходи щодо її здійснення. Ці заходи включають розробку кількох національних програм для цільового розв’язання проблем деградації земель, а також прийняття нових актів законодавства та внесення в чинні закони і підзаконні акти поправок для їх узгодження з положеннями Конвенції[682]. Наприклад, 19 липня 2006 р. постановою Комітету Міністрів України № 998 затверджено Порядок збору, використання, поширення інформації про спустелення та деградацію земель, 4 червня 2007 р. Комітет Міністрів України ухвалив Постанову № 794 «Про невідкладні заходи щодо зменшення негативного впливу посухи та забезпечення формування ресурсів зерна врожаю»[683].

Далі перелічимо глобальні угоди, учасницею яких є Україна: Конвенція про континентальний шельф 1958 р. (ратифікувала 12.01.1961), Конвенція про територіальне море і прилеглу зону 1958 р. (ратифікувала 12.01.1961), Конвенція про відкрите море 1958 р. (ратифікувала 12.01.1961), Міжнародна конвенція з охорони нових видів рослин 1961 р. (приєдналася 02.06.1995), Конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1963 р. (приєдналася 20.09.1996) та Протокол про внесення поправок до Віденської конвенції 1963 року про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1997 р. (приєдналася 29.09.1997), Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовища існування водоплавних птахів, 1971 р. (правонаступництво 01.12.1991), Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 р. (ратифікувала 12.10.1988), Конвенція про запобігання забрудненню моря скидами відходів та інших матеріалів 1972 р. (ратифікувала 05.02.1976), Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, 1973 р. (приєдналася 30.12.1999), Конвенція про запобігання забрудненню з суден 1973 р. (приєдналася 25.10.1993), Конвенція про охорону мігруючих видів диких тварин 1979 р. (ратифікувала 19.03.1999), Угода про збереження кажанів в Європі 1991 р. (ратифікувала 14.05.1999), Африкансько-євроазіатська угода про мігруючих водно-болотних птахів 1995 р. (ратифікувала 04.07.2002), Угода про збереження китоподібних Чорного та Середземного морів та прилеглої Атлантичної акваторії 1996 р. (ратифікувала 01.11.1999), Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу 1980 р. (приєдналася 06.07.1993), Конвенція ООН з морського права 1982 р. (ратифікувала 26.07.1999), Угода про здійснення положень Конвенції ООН з морського права від 10 грудня 1982 року, які стосуються збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними, 1995 р. (ратифікувала 27.02.2003), Конвенція про охорону озонового шару 1985 р. (прийняла 18.06.1986), Протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, 1987 р. (прийняла 20.09.1988), Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію і Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації 1986 р. (ратифікувала 26.01.1987), Конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням 1989 р. (приєдналася 08.10.1999), Конвенція про біорізноманіття 1992 р. (ратифікувала 07.02.1995), Протокол з біобезпеки 2000 р. (приєдналася 06.12.2002), Рамкова конвенція ООН про зміну клімату 1992 р. (ратифікувала 13.05.1997), Кіотський протокол 1997 р. (ратифікувала 12.04.2004), Конвенція про ядерну безпеку 1994 р. (ратифікувала 08.04.1998), Конвенція про боротьбу із спустеленням 1994 р. (приєдналася 27.08.2002), Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р. (ратифікувала 24.07.2000), Конвенція про додаткове відшкодування за ядерну шкоду 1997 р. (підписала 29.09.1997), Конвенція про процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих хімічних речовин і пестицидів в міжнародній торгівлі 1998 р. (приєдналася 06.12.2002), Конвенція про стійкі органічні забруднювачі 2001 р. (підписала 23.05.2001).

Регіональні та субрегіональні угоди України включають: Європейську угоду про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів 1957 р. (приєдналася 01.05.2000), Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини 1992 р. (зі змінами) (ратифікувала 26.02.2004), Конвенцію про охорону диких тварин і природних ареалів в Європі 1979 р. (ратифікувала 05.01.1999), Конвенцію про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 р. (ратифікувала 05.06.1980), Протокол про фінансування спільної програми (ЄМЕП) 1984 р. (прийняла 30.08.1985), Протокол про скорочення викидів сірки на 30% 1985 р. (прийняла 02.10.1986), Протокол про обмеження викидів оксидів азоту 1988 р. (прийняла 24.07.1989), Протокол про леткі органічні сполуки 1991 р. (підписала 19.11.1991), Протокол про подальше скорочення викидів сірки 1994 р. (підписала 14.06.1994), Протокол щодо важких металів 1998 р. (підписала 24.06.1998), Протокол щодо стійких органічних забруднювачів 1998 р. (підписала 24.06.1998), Конвенцію про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті 1991 р. (ратифікувала 20.07.1999), Протокол щодо стратегічної екологічної оцінки 2003 р. (підписала 21.05.2003), Конвенцію про захист Чорного моря від забруднення 1992 р. (ратифікувала 14.04.1994), Конвенцію про охорону та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер 1992 р. (ратифікувала 08.10.1999), Протокол з проблем води та здоров’я 1999 р. (ратифікувала 26.09.2003), Протокол про цивільну відповідальність і компенсацію за шкоду, заподіяну транскордонним впливом промислових аварій на транскордонні води, 2003 р. (підписала 21.05.2003), Договір до Енергетичної хартії 1994 р. (ратифікувала 29.10.1998), Протокол з питань енергетичної ефективності і відповідних аспектів 1994 р. (ратифікувала 29.10.1998), Поправку до положень Договору до Енергетичної хартії, що стосуються торгівлі, 1998 р. (Україна застосовує поправку про торгівлю на тимчасовій основі), Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, 1998 р. (ратифікувала 18.11.1999), Протокол щодо реєстрів викидів і переносу забруднювачів 2003 р. (підписала 21.05.2003), Конвенція про захист навколишнього середовища шляхом кримінального законодавства 1998 р. (підписала 24.01.2006), Європейську конвенцію про ландшафти 2000 р. (підписала 17.06.2004), Рамкову конвенцію про захист та сталий розвиток Карпат 2003 р. (ратифікувала 11.05.2004).

Питання для самоконтролю:

1. Визначте особливості діяльності Європейської Економічної Комісії ООН у сфері правового регулювання охорони навколишнього середовища. Що являє собою Програма «Довкілля для Європи»?

2. Підготуйте доповідь на тему: «Європейське право навколишнього середовища».

3. В яких міжнародних угодах та організаціях у сфері охорони навколишнього середовища бере участь Україна?

4. Які неурядові та громадські екологічні організації України Вам відомі?

ЛІТЕРАТУРА

До всього підручника:

1. Балашенко С. А. Международно-правовая охрана окружающей среды и права человека / С. А. Балашенко, Т. И. Макарова. – Минск: «World Wide Printing», 1999. – 256 с.

2. Бекяшев К. А. Международное экологическое право // Международное публичное право: Учеб. / Л. П. Ануфриева, Д. К. Бекяшев, К. А. Бекяшев, В. В. Устинов [и др.]; отв. ред. К. А. Бекяшев. – Изд. 4-е, перераб. и доп. – М.: ТК Велби; Изд-во Проспект, 2007. – С. 625–670.

3. Блищенко И. П. Прецеденты в международном публичном и частном праве / И. П. Блищенко, Ж. Дориа. – Изд. 2-е, доп. – М.: Издательство МНИМП, 1999. – 472 с.

4. Буткевич В. Г. Міжнародне право навколишнього середовища // Міжнародне право: Основні галузі: Підруч. / За ред. В. Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2004. – С. 502–538.

5. Высторобец Е. А. Атлас международного природоохранного сотрудничества / Е. А. Высторобец. – Москва; Гаага, 2001. – 50 с.

6. Действующее международное право: В 3-х т. / [Сост. Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова]. – М.: Изд-во МНИМП, 1999. Т. 1. – 864 с; Т. 2. – 832 с; Т. 3. – 832 с.

7. Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля / [Відп. ред. проф. С. Кравченко]. – Вид. 2-ге, доп. – Львів: Норма, 2002. – 416 с.

8. Кравченко С. М. Актуальні проблеми міжнародного права навколишнього середовища / С. М. Кравченко, А. О. Андрусевич, Дж. Е. Бонайн / [Під заг. ред. проф. С. М. Кравченко]. – Львів: Видавничий центр ЛНУ Імені І. Франка, 2002. – 336 с.

9. Кукушкина А. В. Международно-правовая охрана окружающей среды // Международное право: Учеб. / Отв. ред. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Международные отношения, 2000. – С. 597–621.

10. Лукашук И. И. Международное право окружающей среды // Международное право. Особенная часть: Учеб. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2000. – С. 136–151.

11. Соколова Н. А. Теоретические проблемы международного права окружающей среды / Н. А. Соколова. – Иркутск: Изд-во Иркутского государственного университета, 2002. – 239 с.

12. Трусов А. Г. Международное экологическое право: Учебно-методическое пособие / А. Г. Трусов. - М.: Изд-во МНЭПУ, 1999. – 84 с.

13. Шишко А. А. Предупреждение трансграничного загрязнения (международно-правовые проблемы) / А. А. Шишко. – К.: Наукова думка, 1990. – 167 с.

14. Birnie P. International law and Environment / P. Birnie, A. Boyle. – Oxford: Oxford University Press, 2002. – 2-d ed. – 798 р.

15. DeGarmo D. K. International environmental treaties and state behavior. Factors influencing cooperation / D. K. DeGarmo. – New York; London: Routledge, 2004. – 194 p.

16. Environmental change and international law: New challenges and dimensions / Ed. by E. Brown Weiss. – Tokyo: The United Nations University Press, 1992. – Mode of access: https://www.unu.edu/unupress/unupbooks/uu25ee/uu25ee00.htm

17. Fitzmaurice M. A. International protection of the environment / M. A. Fitzmaurice. – The Hague; Boston; London: Martinus Nijhoff Publishers, 2002. – 488 р.

18. Hahn R. The internationalisation of environmental regulation / R. Hahn, K. Richards // Harvard International Law Journal. – 1989. – Vol. 30. – P. 433–440.

19. Kiss A. International environmental law / A. Kiss, D. Shelton. – Nairobi: UNEP, 2004. – 446 р.

20. Louka E. International environmental law: fairness, effectiveness and world order / E. Louka. – Cambridge, England: Cambridge University Press, 2006. – 536 р.

21. Sands Ph. Principles of international environmental law / Ph. Sands. – Cambridge: Cambridge University Press, 2003. – 2-d ed. – 1248 р.

22. Shelton D. Judicial handbook on environmental law / D. Shelton, A. Kiss. – Nairobi: United Nations Environment Programme, 2005. – 131 р.

23. Wolfrum R. Conflicts in international environmental law / R. Wolfrum R., N. Matz. – Berlin; London: Springer, 2003. – 213 p.

До частини I:

1. Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки: Навч. та наук.-практ. посіб. / В. І. Андрейцев. – К.: Знання-Прес, 2002. – 332 с.

2. Боклан Д. С. Ответственность за экологический ущерб, причиненный правомерной деятельностью / Д. С. Боклан // Международное право – International law, 2005. – № 4(20). – С. 47–75.

3. Бринчук М. М. Теоретические основы экологических прав человека / М. М. Бринчук // Государство и право. – 2004. – № 5. – С. 5–15.

4. Вылегжанина Е. Е. Сохранение биосферы и международная ответственность / Е. Е. Вылегжанина. – М.: Норма, 1993. – 157 с.

5. Екологічні проблеми людства та міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища: Конспект лекцій / Київський торговельно- економічний ун-т; [Укл. І. В. Чаус, М. Г. Іванова]. – К., 1995. – 19 с.

6. Задорожній О. Геноцид «болотних арабів» у світлі норм міжнародного водного права, міжнародного права захисту прав людини та міжнародного гуманітарного права / О. Задорожній // Український часопис міжнародного права. – 2005. – № 2. – С. 88–92.

7. Колбасов О. С. Конференция ООН по окружающей среде и развитию / О. С. Колбасов // Государство и право. – 1992. – № 11. – С. 85–91.

8. Копылов М. Междунардно-правовые основы структуры и деятельности Всемирного фонда дикой природы / М. Копылов // Московский журнал международного права. – 2006. – № 2. – С. 136–145.

9. Копылов М. Экологический императив в международном спорте / М. Копылов // Московский журнал международного права. – 2005. – № 1. – С. 139–162.

10. Копылов М. Роль института кодификации и прогрессивного развития в формировании международного экологического права / М. Копылов, Э. Кузьменко // Международное публичное и частное право. – 2005. – № 3(24). – С. 52–57.

11. Кравченко С. Розвиток екологічних прав людини у міжнародному праві / С. Кравченко, А. Андрусевич // Право України. – 2001. – № 2. – С. 133–136.

12. Кукушкина А. В. Концепция устойчивого развития (экологический, экономический и социальный аспекты) / А. В. Кукушкина // Московский журнал международного права. – 2002. – № 1. – С. 52–60.

13. Кукушкина А. В. Становление принципа экологической безопасности в современном международном праве / А. В. Кукушкина // Московский журнал международного права. – 1994. – № 4. – С. 86–98.

14. Лукашук И. И. Право международной ответственности / И. И. Лукашук. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 432 с.

15. Марченко Ю. О роли и месте ООН в системе международного природоохранного сотрудничества / Ю. Марченко // Белорусский журнал международного права. – 1999. – №2. – Mode of access: https://evolutio.info/index.php? option=com_content& task=view& id=287& Itemid=50

16. Мухин И. А. Принципы международного права в охране окружающей среды и их роль в системе экологического законодательства России / И. А. Мухин // Международное публичное и частное право. – 2006. – № 2(29). – С. 38–41.

17. Нестеренко Е. А. К вопросу о кодификации и прогрессивном развитии международного права в области защиты окружающей среды / Е. А. Нестеренко // Советский ежегодник международного права. – 1983. – М., 1984. – С. 100–108.

18. Общий прогресс, достигнутый в период после Конференции Организации Объединенных Наций по окружающей среде и развитию / ООН. Комиссия по устойчивому развитию. Сессия (5; 1997). – Нью-Йорк: ООН, 1997. Доб. 29: Международные правовые документы и механизмы. – 46 с.

19. Позолотин Л. Международные конвенции, кодексы, рекомендации ИМО и МОТ: Нормативно-правовое обеспечение безопасности мореплавания, защиты окружающей среды и охраны труда на морском транспорте / Л. Позолотин, В. Торский; Информационно-консультационный центр ОГМА; Ассоциация морских капитанов Одессы. – Изд. 2-е, перераб. и доп. — Одесса: Астропринт, 1998. – 108 с.

20. Савельева Л. В. Итоги работы Комиссии международного права над первой частью проекта статей «Международная ответственность за вредные последствия действий, не запрещенных международным правом» / Л. В. Савельева // Московский журнал международного права. – 2005. – № 2. – С. 234–245.

21. Строчук В. Обязательства государств по предотвращению трансграничного ущерба в международном праве / В. Строчук // Белорусский журнал международного права. – 2003. – № 4. – Mode of access: https://evolutio.info/index.php? option=com_content& task=view& id=899& Itemid=143

22. Строчук В. Понятие трансграничного ущерба окружающей среде в международном праве / В. Строчук // Московский журнал международного права. – 2004. – № 1. – С. 114–128.

23. Сучкова В. А. К вопросу о классификации экологических прав человека / В. А. Сучкова // Московский журнал международного права. – 2006. – № 2. – С. 146–157.

24. Тимошенко А. С. Глобальная экологическая безопасность – международно-правовой аспект / А. С. Тимошенко // Советское государство и право. – 1989. – № 1. – С. 84–92.

25. Трегобчук В. Концепція сталого розвитку для України / В. Трегобчук // Вісник НАН України. – 2002. – № 2. – С. 31–40.

26. Фрагментация международного права: трудности, обусловленные диверсификацией и расширением сферы охвата международного права / Организация Объединенных Наций. Доклад Комиссии международного права. Пятьдесят восьмая сессия. Генеральная Ассамблея. Официальные отчеты. Шестьдесят первая сессия. Дополнение № 10 (А/61/10). Приложение Е. – С. 405–427. – Mode of access: https://untreaty.un.org/ilc/reports/2006/russian/annexes.pdf

27. Яцик А. В. Екологічна безпека в Україні / А. В. Яцик. – К.: Генеза, 2001. – 216 с.

28. Baily R. The looming trade war over plant biotechnology / R. Baily // Trade Policy Analysis. – August 1, 2002. – № 18. – Mode of access: www.freetrade.org/pubs/pas/tpa-018.pdf

29. Beyerlin U. The Johannesburg Summit: Outcome and overall assessment / U. Beyerlin, M. Reichard // Heidelberg Journal of International Law. – 2003. – Vol. 63. – P. 213–237.

30. Beyerlin U. The role of NGOs in international environmental litigation // Heidelberg Journal of International Law. – 2001. – Vol. 61. – P. 357–378.

31. Bilder R. Т he settlement of disputes in the field of the international law of the environment / R. Bilder // Recueil des cours L'Academie de Droit International de la Haye. – 1975. – Vol. 144, Issue I. – P. 139–240.

32. Bodansky D. What’s so bad about unilateral action to protect the environment / D. Bodansky // European Journal of International Law. – 2000. – Vol. 11, No. 2. – P. 339–347.

33. Boisson L. de Chazournes. Unilateralism and environmental protection: issues of perception and reality of issues / Boisson L. de Chazournes // European Journal of International Law. – 2000. – Vol. 11, No. 2. – P. 315–338.

34. Brunnee J. The United States and International Environmental Law: Living with the elephant / J. Brunnee // European Journal of International Law. – 2004. – Vol. 15, No. 4. – P. 617–649.

35. Canan P. The SLAPP from a sociological perspective / P. Canan // Pace Environmental Law Review. – 1989. – Vol. 7. – P. 23–32.

36. Chambers B. Towards an improved understanding of legal effectiveness of international environmental treaties / B. Chambers // Georgetown International Environmental Law Review. – Spring 2004. – Mode of access: https://findarticles.com/p/articles/mi_qa3970/is_200404/ai_n9406096/

37. Cooney R. The precautionary principle in biodiversity conservation and natural resource management: an issues paper for policy-makers, researchers and practitioners / R. Cooney. – IUCN Policy and Global Change Series No. 2. – IUCN: Gland, Switzerland; Cambridge, UK, 2004. – 51 p.

38. De Sadeleer N. Environmental principles – from political slogans to legal rules / N. De Sadeleer. – Oxford: Оxford University Press, 2002. – 482 р.

39. Hartje V. The International debate on the ecosystem approach. Critical review – International actors: Obstacles and challenges / V. Hartje, A. Klaphake and R. Schliep. – Bonn: BfN - Skripten 80, 2003. – 50 р.

40. International law and sustainable development: principles and practice / Eds. Schrijver N., Weiss F. – Leiden; Boston: Martinus Nijhoff Publishers, 2004. – 711 p.

41. Report of the International Workshop on the «Further development of the ecosystem approach» / [eds. Korn H., Schliep R. and Stadler J.] – Bonn: BfN - Skripten 78, 2003. – 119 p.

42. Kuokkanen T. Background and evolution of the principle of permanent sovereignty over natural resources / T. Kuokkanen. – P. 97–108. – Mode of access: https://www.joensuu.fi/unep/envlaw/Julkaisut/Review/2005ReviewPartII.pdf

43. Marshall Dena. An organization for the world environment: Three models and analysis / Marshall Dena // Georgetown International Environmental Law Review. – Fall 2002. – Mode of access: https://findarticles.com/p/articles/mi_qa3970/is_200210/ai_n9111105/

44. Martineau A.-Ch. The rhetoric of fragmentation: Fear and faith in International Law / A.-Ch. Martineau // Leiden Journal of International Law. – 2009. – Vol. 22 – P. 1–28.

45. McIntyre O. The Emergence of an «Ecosystem Approach» to the protection of international watercourses under International Law / O. McIntyre // Review of European Community and International Environmental Law. – Vol. 13, No. 1. – 2004. – P. 1–14.

46. O'Connell K. Whaling update: higher quotas and additional species targeted / K. O'Connell // Whales Alive! – Vol. XVI, No. 1 – January 2007. – Mode of access: https://csiwhalesalive.org/csi07102.html

47. Orellana M. A. Criminal punishment for environmental damage: Individual and state responsibility at a crossroad / M. A. Orellana // Georgetown International Environmental Law Review. – Summer 2005. – Mode of access: https://findarticles.com/p/articles/mi_qa3970/is_200507/ai_n14684851

48. Payne С. UN Commission awards compensation for environmental and public health damage from 1990-91 Gulf War / C. Payne // ASIL Insights. – 10 August 2005. – Mode of access: www.asil.org/insights/2005/08/insights050810.html

49. Raffensperger C. In defense of the precautionary principle / C. Raffensperger, K. Barrett // Nature Biotechnology. – 2001. – Vol. 19, No. 9. – P. 811–812.

50. Raustiala K. Reporting and review institutions in 10 Multilateral Environmental Agreements / K. Raustiala. – Nairobi: UNEP, 2001. – 82 p.

51. Report of the World Commission on Environment and Development «Our Common Future» 1987 UN Doc. A/42/47 (1987). – Mode of access: https://habitat.igc.org/open-gates/wced-ocf.htm

52. Rose G. Compliance mechanism under selected multilateral environmental agreements / G. Rose, L. Kurukulasuriya. – UNEP: Earthprint, 2007. – 142 р.

53. Rozakis Ch. L. Environmental protection and the case-law of the European Court of Human Rights / Ch. L. Rozakis // Международное право XXI века; под редакцией доктора юридических наук, профессора В. Г. Буткевича. – К.: Издательский дом «Промени», 2006. – С. 532–544.

54. Safeguarding multilateral environmental agreements from international trade rules and settling trade and environment disputes outside the WTO. Is the WTO the only way? Briefing paper published by Adelphi Consult, Friends of the Earth Europe and Greenpeace. – Mode of access: https://www.foeeurope.org/publications/2005/alternatives_wto.pdf

55. Sand P. H. Information disclosure as an instrument of environmental governance / P. H. Sand // Heidelberg Journal of International Law. – 2003. – Vol. 63. – P. 487–502.

56. Sand P. H. International environmental law after Rio / P. H. Sand // The European Journal of International Law. – 1993. – Vol. 4, No. 3. – P. 377–389.

57. Sands Ph. International courts and the precautionary principles / Ph. Sands // Precaution from Rio to Johannesburg: proceedings of a Geneva Environment Network roundtable. – Mode of access: www.environmenthouse.ch/Roundtables/pp%20report/pp%20report%20e.pdf

58. Scherr S. Jacob. Johannesburg and beyond: The 2002 World Summit on sustainable development and the rise of partnerships / Scherr S. Jacob, Gregg R. Juge // Georgetown International Environmental Law Review. – Spring 2006. – Mode of access: https://findarticles.com/p/articles/mi_qa3970/is_200604/ai_n17187880/pg_24/

59. Schreck S. C. The role of nongovernmental organizations in international environmental law / S. C. Schreck // Gonzaga Journal of International Law. – 2006. – Vol. 10. – P. 252–269.

60. Sommer J. Environmental law-making by international organisations / J. Sommer // Heidelberg Journal of International Law. – 1996. – Vol. 56. – P. 628–667.

61. Sumudu A. Sustainable development, myth or reality? A survey of sustainable development under international law and Sri Lankan law / A. Sumudu // Georgetown International Environmental Law Review. – Winter 2002. – Mode of access: https://findarticles.com/p/articles/mi_qa3970/is_200201/ai_n9059976/

62. Wang X. The implementation and compliance regimes under the Climate Change Convention and its Kyoto Protocol / X. Wang, G. Wiser // Review of European Community and International Environmental Law. – 2002. – Vol. 11, No. 2. – P. 181–198.

63. Weinstein Tara. Prosecuting attacks that destroy the environment: Environmental crimes or humanitarian atrocities? / Weinstein Tara // Georgetown International Environmental Law Review. – Summer 2005. – Mode of access: https://findarticles.com/p/articles/mi_qa3970/is_200507/ai_n14684873/pg_4

64. Wetterstein P. Harm to the environment: the right to compensation and the assessment of damages / P. Wetterstein. – Oxford: Clarendon Press, 1997. – 263 p.

65. Wolfrum R. Means of ensuring compliance with and enforcement of International Environmental Law / R. Wolfrum // Recueil des Cours. – 1999. – Vol. 272. – P. 13–154.

66. Zovko I. International law-making for the environment: A question of effectiveness / I. Zovko. – Mode of access: https://www.joensuu.fi/unep/envlaw/Julkaisut/Review/2005ReviewPartII.pdf

До частини II:

1. Ануфриев В. П. Энергоэффективность и проблема изменения климата: Учебный курс для студентов энергетических специальностей технических высших учебных заведений / В. П. Ануфриев, А.В. Чазов. – Москва: УЦЭЭ; WWF России, 2006. – 192 с.

2. Екологічне право України. Академічний курс: Підруч. для вищ. навч. закл. / [Балюк Г. І., Барбашова Н. В., Гетьман А. П. та ін.]; заг. ред. Ю. С. Шемшученко; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; Київський ун-т права. – К.: Юридична думка, 2005. – 848 с.

3. Бекяшев К. А. Мировое рыболовство: Вопросы международного сотрудничества / К. А. Бекяшев, В. Д. Сапронов. – М.: Агропромиздат, 1990. – 288 с.

4. Виноградов С. В. Международное право и охрана атмосферы / С. В. Виноградов. – М.: Наука, 1987. – 160 с.

5. Гассер Г.-П. Международно-правовые нормы, применимые во время военных действий, и некоторые уроки, извлеченные из недавних конфликтов / Г.-П. Гассер // Московский журнал международного права. – 1994. – № 3. – С. 28–38.

6. Герасимчук И. В. Международное право окружающей среды: региональный опыт в решении глобальных проблем / И. В. Герасимчук // Международное право. – 2000. – № 1. – С. 67–85.

7. Довідник чинних міжнародних договорів України у сфері охорони довкілля / Кол. авт.: Андрусевич А., Андрусевич Н., Козак З. – Львів. – 2009. – 203 с.

8. Доклад конференции сторон о работе ее седьмой сессии, состоявшейся в Марракеше 29 октября – 10 ноября 2001 года: Добавление, Часть вторая: Меры, принятые Конференцией Сторон. – Том I. FCCC/CP/2001/13/Add.1. – 21 January 2002. – 86 с.

9. Задорожній О. «Міжнародне водне право» як концептуальна модель та система позитивних норм / О. Задорожній // Український часопис міжнародного права. – 2004. – № 4. – С. 78–80.

10. Иванченко Н. С. Природоохранительный аспект международно-правовой проблемы разоружения / Н. С. Иванченко. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1983. – 137 с.

11. Каракаш И. И. Региональное сотрудничество государств в области охраны морской среды / И. И. Каракаш, Т. Р. Короткий; Одесская национальная юридическая академия. – О.: ЛАТСТАР, 2001. – 149 с.

12. Кириленко В. П. Экология океана и международное право / В. П. Кириленко. – СПб.: Гидрометеоиздат, 1994. – 243 с.

13. Копылов М. Н. Природозащитные аспекты деятельности МККК / М. Н. Копылов // Международное право (International Law). – 2006. – № 2. – С. 184–204.

14. Кузнецов А. П. Международно-правовые основы охраны флоры / А. П. Кузнецов, А. П. Короткова // Международное публичное и частное право. – 2006. – № 6(33). – С. 23–25.

15. Кукушкина А. В. Действие норм международного права в период вооруженных конфликтов (на примере кризиса в Персидском заливе) / А. В. Кукушкина // Государство и право. – 1994. – № 1. – С. 102–108.

16. Лозо В. И. Правовые основы экологической стратегии Европейского Союза (Концепция, программное обеспечение, систематизация и комментарий действующего законодательства ЕС) / В. И. Лозо. – Х.: Право, 2008. – 368 с.

17. Медведєва М. О. Міжнародне право та біотехнології / М. О. Медведєва; Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. – К.: Видавничий дім «Промені», 2006. – 256 c.

18. Меркулов А. А. Международно-правовые вопросы сохранения трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управления ими / А. А. Меркулов // Московский журнал международного права. – 2004. – № 4. – С. 96–110.

19. Микієвич М. М. Європейське право навколишнього середовища. Навчальний посібник / М. М. Микієвич, Н. І. Андрусевич, Т. О. Будякова. – Львів: БФ «Екоправо-Львів», 2004. – 256 с.