Іменний покажчик

Авраменко І. М.

Андрейцев В. І.

Андрусевич А.

Андрусевич Н. І.

Балашенко С. О.

Бекяшев К. А.

Бонайн Дж.

Бринчук М. М.

Брундтланд Г. Х.

Будякова Т. О.

Буткевич В. Г.

Буткевич О. В.

Василенко В. А.

Виноградов С. В.

Вірамантрі

Геккель Е.

Горбачов М.

Григоров О. М.

Доріа Ж.

Задорожній О. В.

Каламкарян Р. А.

Кириленко В. П.

Каффрей Мак С.

Кісс О.

Кожеуров Я.

Колбасов О.

Конфуцій

Копилов М.

Короткова А. П.

Кравченко С.

Ксентіні Ф. З.

Кузнецов О. П.

Кузьменко Е.

Кукушкіна А. В.

Лукашук І. І.

Макарова Т. І.

Маккафрей С.

Марченко Ю.

Медведєва М. О.

Меркулов О. О.

Моісеєв Є.

Микієвич М. М.

Мицик В. В.

Мухін І.

Нестеренко Є. А.

Прісняков В.

Ржевська В. С.

Лоука Е.

Саваськов П. В.

Савел’єва Л. В.

Сейтбеков Т.

Сендс Ф.

Сивко Л. Р.

Соколова Н.

Соммер Дж.

Сперанська Л. В.

Строчук В. М.

Сучкова В. А.

Тимошенко О. С.

Трет’якова А. О.

Фіцморіс М.

Чазов А. В.

Шелтон Д.

Шишко О. О.

Щербак Ю.

[1] Кукушкина А. В. Международно-правовая охрана окружающей среды / Международное право: Учеб. / Отв. ред. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Международные отношения, 2000. – С. 597.

[2] Кукушкина А. В. Международно-правовая охрана окружающей среды. – С. 597–598; Бекяшев К. А. Международное экологическое право / Международное публичное право: Учеб. / Л. П. Ануфриева, Д. К. Бекяшев, К. А. Бекяшев, В. В. Устинов [и др.] / Отв. ред. К. А. Бекяшев. – Изд. 4-е, перераб. и доп. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – С. 625.

[3] Балашенко С. А., Макарова Т. И. Международно-правовая охрана окружающей среды и права человека. – Минск: “World Wide Printing”, 1999. – С. 27–28.

[4] Sands Ph. Principles of international environmental law. – Cambridge: Cambridge University Press, 2003. – 2-d ed. – P. 3.

[5] Hahn R., Richards K. The internationalisation of environmental regulation // Harvard International Law Journal. – 1989. – Vol. 30. – P. 433–440.

[6] Sands Ph. Principles of international environmental law. – Р. 11–15.

[7] Лукашук И. И. Международное право окружающей среды / Международное право. Особенная часть: Учеб. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2000. – С. 136.

[8] Балашенко С. А., Макарова Т. И. – С. 29.

[9] Тимченко Л. Д. Международное право: Учеб. для юрид. спец. вузов МВД; Ун-т внутр. дел. — Х.: Консум, 1999. — 526 с.

[10] Буткевич В. Г. Міжнародне право навколишнього середовища / Міжнародне право: Основні галузі: Підруч. / За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2004. – С. 503.

[11] Буткевич В. Г. Міжнародне право навколишнього середовища. – С. 504.

[12] Балашенко С. А., Макарова Т. И. – С. 30.

[13] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. Актуальні проблеми міжнародного права навколишнього середовища. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені І. Франка, 2002. – С. 19.

[14] Буткевич В. Г. Міжнародне право навколишнього середовища. – С. 506.

[15] Балашенко С. А., Макарова Т. И. – С. 53.

[16] Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії: Підруч. / За ред. В. Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2002. – С. 25–27.

[17] Louka E. International environmental law: fairness, effectiveness and world order. – Cambridge, England: Cambridge University Press, 2006. – P. 4.

[18] Convention on сivil liability for damage resulting from activities dangerous to the environment, 21 June 1993, Lugano // European Treaty Series. – 1993. – № 150. – Р. 1–16.

[19] Draft principles on the allocation of loss in the case of ransboundary harm arising out of hazardous activities

https://untreaty.un.org/ilc/texts/instruments/english/draft%20articles/9_10_2006.pdf

[20] Sands Ph. Principles of international environmental law. – Р. 16.

[21] Sands Ph. Principles of international environmental law. – Р. 112; Shelton D., Kiss A. Judicial handbook on environmental law. – Nairobi: United Nations Environment Programme, 2005. – P. 5.

[22] Louka E. – Р. 29.

[23] Програма дій «Порядок денний на ХХІ століття (Agenda 21)»: Ухвалена Конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Саміт «Планета Земля» 1992). – Вид. 2-ге. – К.: Інтелсфера, 2000. – 360 с.

[24] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. – С. 19.

[25] Louka Е. – Р. 65–76.

[26] Балашенко С. А., Макарова Т. И. – С.30–31.

[27] Див.: Андрійчук О. Українська юридична термінологія // Юридична газета. – 28 квітня 2006 року. – № 8(65); Льовін А. МГП на укрмові // Український часопис міжнародного права. – 2006. – № 2. – С.67–73.

[28] Пащенко В. Національному атласу України – правильні означення // Дзеркало тижня. – 23 червня 2007 року. – № 24(653).

[29] Там само.

[30] Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат 2003 р. https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=998_164

[31] Sands Ph. Principles of international environmental law. – Р. 25–26; Хромов С. С. Проблема окружающей среды в деятельности ООН. – М.: Наука, 1984. – С. 52–53.

[32] Буткевич О. В. Міжнародне право стародавнього світу. – К.: Україна, 2004. – С. 412.

[33] Shelton D., Kiss A. Judicial handbook on environmental law. – P. 5.

[34] Там само.

[35] Авраменко И. М. Международное экологическое право: Учеб. пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. – С. 6–7.

[36] Fitzmaurice M. A. International protection of the environment. – The Hague/Boston/London: Martinus Nijhoff Publishers, 2002. – Р. 28–29.

[37] Мосин О. В. Международное право и охрана окружающей среды. https://zhurnal.lib.ru/o/oleg_w_m/cdocumentsandsettingsolegmoidokumentymezhdunarodnoeprawoiohranaokruzhajushejsredyrtf.shtml

[38] Sands Ph. Principles of international environmental law. – Р. 32–33.

[39] Лукашук И. И. – С. 139.

[40] Fitzmaurice M. A. International protection of the environment. – P. 44.

[41] Див.: Буткевич В. Г. Міжнародне право навколишнього середовища. – С. 509.

[42] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. – С. 55.

[43] Буткевич В. Г. Міжнародне право навколишнього середовища. – С. 509.

[44] Балашенко С. А., Макарова Т. И. – С. 35.

[45] Sands Ph. Principles of international environmental law. – Р. 126–127.

[46] Louka E. – P. 110–111.

[47] Fitzmaurice M. A. International protection of the environment. – P. 103–104.

[48] Kimball L. Environmental law and policy in Antarctica / Ph. Sands (ed.). Greening International Law. – London: Euroscan, 1993. – P. 122–139.

[49] Він також не діє в міжнародному гуманітарному праві та міжнародному праві прав людини.

[50] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – Nairobi: UNEP, 2004. – P. 44–45.

[51] Fitzmaurice M.A. International protection of the environment. – P. 107, 113–114.

[52] Статут Міжнародного Суду ООН, 26 червня 1945 р. https://www.un.org/russian/documen/basicdoc/statut.htm

[53] Статут Організації Об’єднаних Націй, 26 червня 1945 р. www.un.org/ru/documents/charter/

[54] Sands Ph. Principles of international environmental law. – Р. 153.

[55] Наприклад, у Заключному акті НБСЄ 1975 р. визначено основні галузі співробітництва держав у сфері охорони навколишнього середовища (глава 5): боротьба із забрудненням повітря, охорона вод від забруднення та використання прісних вод, охорона морського середовища, ґрунтів і використання земель, охорона природи і заповідники, поліпшення стану навколишнього середовища в населених пунктах, фундаментальні дослідження, спостереження, прогноз і оцінка змін у навколишньому середовищі. Див: Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі, 1 серпня 1975 р. https://www.osce.org/documents/mcs/1975/08/4044_ru.pdf

[56] Односторонние акты государств // Организация Объединенных Наций. Доклад Комиссии международного права. Пятьдесят восьмая сессия. Генеральная Ассамблея. Официальные отчеты. Шестьдесят первая сессия. Дополнение № 10 (А/61/10). Приложение Е. – С. 368–387. – https://untreaty.un.org/ilc/reports/2006/russian/annexes.pdf

[57] Декларация Рио-де-Жанейро по окружающей среде и развитию, 14 июня 1992 г. // Действующее международное право: В 3-х т. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1999. – Т. 3. – С. 687–692.

[58] Йоханнесбургская декларация по устойчивому развитию, 4 сентября 2002 г., п. 32. https://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2004/april/tradoc_116827.pdf

[59] Boisson L. de Chazournes. Unilateralism and environmental protection: issues of perception and reality of issues // European Journal of International Law. – 2000. – Vol. 11, No. 2. – P. 317.

[60] Nuclear tests case (Australia v. France). Judgment of International Court of Justice, 20 December 1974 // ICJ Reports. – 1947. – Р. 267.

[61] Boisson L. de Chazournes. – Р. 317.

[62] Byers M. Reciprocity and the making of international environmental law. https://www.law.duke.edu/news/papers/strategyandpersuasion.pdf

[63] Там само.

[64] Там само.

[65] Boisson L. de Chazournes. – P. 316.

[66] Behring Fur Seals Arbitration (Great Britain v. United States), 1893 // Moore’s International Arbitration Awards. – 1893. – Vol. 1. – P. 755.

[67] O'Connell K. Whaling update: higher quotas and additional species targeted // Whales Alive! – Vol. XVI., No. 1. – January 2007. https://csiwhalesalive.org/csi07102.html

[68] Brunnee J. The United States and International Environmental Law: Living with the elephant // European Journal of International Law. – 2004. – Vol. 15, No. 4. – P. 630–631.

[69] Див. справу про озеро Лану 1957 р., справу про тихоокеанських морських котиків 1893 р., справу Габчіково-Надьмарош 1997 р., справу про розмежування юрисдикції у сфері управління рибними ресурсами 1998 р.

[70] Bodansky D. What’s so bad about unilateral action to protect the environment // European Journal of International Law. – 2000. – Vol. 11, No. 2. – P. 340, 345, 346.

[71] Лукашук И. И. – С. 144.

[72] Там само. – С. 145.

[73] Балашенко С. А., Макарова Т. И. – С. 42.

[74] Кукушкина А. В. Международно-правовая охрана окружающей среды. – С. 599.

[75] Буткевич В. Г. Міжнародне право навколишнього середовища. – С. 516–517.

[76] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. – С. 27–28.

[77] Лукашук И. И. – С. 145.

[78] Кукушкина А. В. Международно-правовая охрана окружающей среды. – С. 599–601.

[79] Бекяшев К. А. – С. 627–632.

[80] Балашенко С. А., Макарова Т. И. – С. 43–49.

[81] Мухин И. А. Принципы международного права в охране окружающей среды и их роль в системе экологического законодательства России // Международное публичное и частное право. – 2006. – № 2(29). – С. 38–41.

[82] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 231.

[83] Shelton D., Kiss A. Judicial handbook on environmental law. – P. 20–25.

[84] Louka E. – P. 49–55.

[85] Буткевич В. Г. Міжнародне право навколишнього середовища. – С. 512–513.

[86] Там само. – С. 515–516.

[87] Прикладом судового захисту таких прав може слугувати рішення міжнародного арбітражного трибуналу у справі Central Rhodophia Forests (Bulgaria v. Greece) 1933.

[88] Формула К. Халла.

[89] Kuokkanen T. Background and evolution of the principle of permanent sovereignty over natural resources. – P. 97–108. https://www.joensuu.fi/unep/envlaw/Julkaisut/Review/2005ReviewPartII.pdf

[90] 1803 (XVII) Permanent sovereignty over natural resources. Resolutions adopted on the reports of the Second Committee. https://daccessdds.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/193/11/PDF/NR019311.pdf? OpenElement

[91] Хартия экономических прав и обязанностей государств, 12 декабря 1974 г. // Действующее международное право: В 3-х т. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1999. – Т. 3. – С. 135–145, ст. 2.

[92] Kuokkanen T. – Р. 105.

[93] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 236.

[94] Стокгольмская декларация, 16 июня 1972 г. // Действующее международное право: В 3-х т. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1999. – Т. 3. – С. 682–687.

[95] Texaco Overseas Petroleum Co. and California Asiatic Oil Co. v. Libya, 1977; Kuwait v. American Independent Oil Co., 1982.

[96] The diversion of water from the Meuse (The Netherlands v. Belgium), Judgment of 28 June 1937 // ICJ Reports. – 1937. – P. 4–33.

[97] Certain phosphate lands in Nauru (Nauru v. Australia), Preliminary objections, Judgment of 26 June 1992 // ICJ Reports. – 1992. – P. 240–269.

[98] Мухин И.А. – С. 39.

[99] Trial Smelter (United States v. Canada), 16 April 1938 and 11 March 1941 // Reports of international arbitral awards. – 2006. – Vol. III. – P. 1905–1982.

[100] The diversion of water from the Meuse. – P. 26.

[101] Nuclear tests case. – Р. 347, 389.

[102] Advisory opinion on the Legality of the threat or use of the nuclear weapons 1996 // ICJ Reports. – P. 241, рara. 29.

[103] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 799; Louka E. – P. 114.

[104] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. – С. 36.

[105] Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, 25 лютого 1991 р. // Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. – Вид. 2-ге, доп. – Львів: Норма, 2002. – С. 66–77, ст. 2.

[106] Наприклад, Рекомендація Ради ОЕСР С (79) 116 «Оцінка проектів, які можуть мати значний вплив на навколишнє середовище» 1979 р., Правова стратегія ФАО про оцінку впливу на навколишнє середовище і розвиток сільського господарства 1982 р.

[107] The MOX Plant case (Ireland v. the United Kingdom), Request for provisional measures, Order of 3 December 2001// https://www.itlos.org/cgi-bin/cases/case_detail.pl? id=10& lang=en#order

[108] Case C-459/03: Judgment of the Court (Grand Chamber) of 30 May 2006 — Commission of the European Communities v. Ireland // Official Journal of the European Union. – 15 July 2006. – Vol. 49. – C 165. – P. 2–3;

Case C-508/03: Judgment of the Court (First Chamber) of 4 May 2006 — Commission of the European Communities v. the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland // Official Journal of the European Union. –15 July 2006. – Vol. 49.– C 165. – P. 3;

Case C-98/04: Judgment of the Court (Second Chamber) of 4 May 2006 — Commission of the European Communities v. the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland // Official Journal of the European Union. –15 July 2006. – Vol. 49. – C 165. – P. 3.

[109] Request for an examination of the situation in accordance with paragraph 63 of the Court’s Judgment of 20 December 1974 in the Nuclear Tests (New Zealand v. France) Case, Order of 22 September 1995 // ICJ Reports. – 1995. – P. 288.

[110] Gabcikovo-Nagymaros Project (Hungary v. Slovakia). Judgment of 25 September 1997 // ICJ Reports. – 1997. – P. 7.

[111] Louka E. – P. 117 – 118.

[112] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. – С. 157 – 160.

[113] Там само. – С. 162.

[114] Там само. – С. 166 – 167.

[115] Медведєва М. О. Міжнародне право та біотехнології / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. – К.: Видавничий дім «Промені», 2006. – С. 54–55.

[116] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 829, 847.

[117] Lake Lanoux arbitration (France v. Spain). Arbitral Tribunal Award of 16 November 1957 // International Law Reports. – 1957. – Vol. 24. – P. 101.

[118] The MOX Plant case. – Para. 84.

[119] Dispute concerning access to information under article 9 of the OSPAR Convention (Ireland v. the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland). Final award of the Permanent Court of arbitration of 2 July 2003.

https://www.pca-cpa.org/showfile.asp? fil_id=447

[120] Louka E. – P. 120.

[121] Бекяшев К. А. – С. 629.

[122] De Sadeleer N. Environmental principles – from political slogans to legal rules. – Oxford: Оxford University Press, 2002. – P. 67.

[123] Raffensperger C., Barrett K. In defense of the precautionary principle // Nature Biotechnology. – 2001. – Vol. 19, № 9. – P. 811–812.

[124] Lehmann V. From Rio to Johannesburg and beyond: globalizing precaution for genetically modified organisms. – Report for the Heinrich Bö ll Foundation. – Washington, 2002. – P. 6.

[125] Precaution in international sustainable development law. – A CISDL legal brief, 2002. www.cisdl.org/pdf/brief_precaution.pdf

[126] Картахенский протокол по биобезопасности к Конвенции о биологическом разнообразии, 29 января 2000 г. // Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. – Вид. 2-ге, доп. – Львів: Норма, 2002. – С. 343–358.

[127] Gabcikovo-Nagymaros Project. – Paras. 54–55.

[128] Sands Ph. International courts and the precautionary principles // Precaution from Rio to Johannesburg: proceedings of a Geneva Environment Network roundtable. www.environmenthouse.ch/Roundtables/pp%20report/pp%20report%20e.pdf

[129] Southern Bluefin tuna cases (New Zealand v. Japan; Australia v. Japan). Request for provisional measures, Order of the International Tribunal for the law of the sea of 27 August 1999. https://www.itlos.org/start2_en.html

[130] Sands Ph. International courts and the precautionary principles.

[131] Baily R. The looming trade war over plant biotechnology // Trade Policy Analysis. – August 1, 2002. – № 18. www.freetrade.org/pubs/pas/tpa-018.pdf

[132] WTO, EC – Measures concerning meat and meat products (hormones) // Report of the Appelate Body: WT/DS26/AB/R, WT/DS48/AB/R. – 16 January 1998. – P. 6–7, 17, 23.

[133] WTO, Japan – Measures affecting agricultural products // Report of the Appellate Body: WT/DS76/AB/R. – 22 February 1999. – P. 23–24.

[134] Shelton D., Kiss A. Judicial handbook on environmental law. – P. 22.

[135] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 280.

[136] Case C-293/97 R. v. Secretary of State for the Environment and Ministry of Agriculture, Fisheries and Food, ex parte H. A. Standley and Others and D. G. D. Metson and Others (1999).

[137] Louka E. – P.54.

[138] McIntyre O. The Emergence of an ‘Ecosystem Approach’ to the protection of international watercourses under International Law // Review of European Community and International Environmental Law. – Vol. 13, No. 1. – 2004. – P. 1–14.

[139] Korn H., Schliep R. and Stadler J. (Eds.). Report of the International Workshop on the «Further development of the ecosystem approach». – Bonn: BfN – Skripten 78, 2003. – P. 28.

[140] Hartje V., Klaphake A. and Schliep R. The international debate on the ecosystem approach. Critical review – International actors: Obstacles and challenges. – Bonn: BfN - Skripten 80, 2003. – P. 12.

[141] Конвенція про біорізноманіття, ст. 61–68, 116–120, 194 Конвенції ООН з морського права, Угода про транскордонні рибні запаси 1995 р., Конвенція СІТЕС, Рамсарська конвенція, Боннська конвенція, Конвенція про всесвітню спадщину.

[142] Стокгольмська декларація, Декларація Ріо, резолюція ГА ООН 61/105 «Забезпечення сталого рибальства, у тому числі за рахунок реалізації Угоди 1995 року про здійснення положень Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права від 10 грудня 1982 року, які стосуються збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними, і пов'язаних з нею документів», 2006 р., Резолюція ГА ООН 61/222 «Світовий океан і морське право» 2006 р., Рейк’явікська декларація про відповідальне рибальство в морській екосистемі 2001 р., Технічні керівні принципи ФАО про відповідальне рибальство 2003 р., Кодекс поведінки ФAO про відповідальне рибальство 1995 р.

[143] Протокол з охорони навколишнього середовища до Договору про Антарктику 1991 р., Конвенція про збереження морських живих ресурсів Антарктики 1980 р., Конвенція про захист Альп 1991 р., Конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат 2003 р.

[144] Конвенція про право несудноплавного використання міжнародних водотоків 1997 р.

[145] На сьогодні немає однозначного розуміння статусу Антарктики: внаслідок відсутності прямої вказівки на це в Договорі про Антарктику 1959 р. деякі учені ставлять під сумнів статус Антарктики як спільної спадщини людства, тим більше, що води навколо неї є водами відкритого моря, де діють усі свободи відкритого моря.

[146] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – P. 11–13.

[147] Копылов М., Кузьменко Э. Роль института кодификации и прогрессивного развития в формировании международного экологического права // Международное публичное и частное право. – 2005. – № 3(24). – С. 52–57.

[148] Там само.

[149] Нестеренко Е. А. К вопросу о кодификации и прогрессивном развитии международного права в области защиты окружающей среды // Советский ежегодник международного права. – 1983. – М., 1984. – С. 100–108.

[150] Там само.

[151] Там само.

[152] IUCN Commission on Environmental Law. Draft international covenant on environment and development. – IUCN: Gland and Cambridge, 2000. – 2-nd ed.: updated text. – P. xiii.

[153] Там само.

[154] Там само.

[155] Тимошенко А. С. Глобальная экологическая безопасность – международно-правовой аспект // Советское государство и право. – 1989. — № 1. – С. 84–92.

[156] Каламкарян Р. А. Международно-правовое обеспечение безопасности человека (По материалам «круглого стола») // Право и политика. – 2001. – № 5. – С. 111.

[157] Тимошенко А. С. – С. 84.

[158] Ржевська В. С. Право міжнародної безпеки. Курс лекцій. – К.: Інситут міжнародних відносин, 2007. – С. 132.

[159] Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки: Навч. та наук.– практ. посіб. – К.: Знання – Прес, 2002. – С. 22, 34.

[160] Кириленко В. П. Принцип экологической безопасности в современном международном праве // Правоведение. – 1989. — № 3. – С. 49.

[161] Кукушкина А. В. Становление принципа экологической безопасности в современном международном праве // Московский журнал международного права. – 1994. – № 4. – С.86–98.

[162] Environmental change and international law: New challenges and dimensions / Ed. by E. Brown Weiss. – Tokyo: The United Nations University Press, 1992. https://www.unu.edu/unupress/unupbooks/uu25ee/uu25ee00.htm

[163] Ржевська В. С. – С. 132.

[164] Тимошенко А. С. – С. 85.

[165] A/C.2/42/L.34, 30 October 1987.

[166] Environmental change and international law: New challenges and dimensions.

[167] Ржевська В. С. – С. 147.

[168] Concept of International Ecological Security (aide-mé moire, E/1988/105. reflecting the views of the countries of eastern Europe. Submitted by Ambassador Milos Viejvoda [Czechoslovakia] at ECOSOC, Geneva, 6–29 July 1988) // Environmental Policy and Law. – Vol. 18. – P. 189–190.

[169] Кукушкина А. В. Становление принципа экологической безопасности в современном международном праве. – С. 86–98.

[170] Там само. — С. 88.

[171] Василенко В. А. Экологическая безопасность как элемент всеобъемлющей системы международной безопасности. Советская дипломатия в борьбе за мир и международную безопасность: от Декрета о мире к всеобъемлющей системе международной безопасности / Материалы международной научной конференции 9–10 апреля 1987 г. – М., 1987. – С. 73.

[172] Кукушкина А. В. Становление принципа экологической безопасности в современном международном праве. – С. 90.

[173] Тихомирова Л. В., Тихомиров М. Ю. Юридическая энциклопедия / Под ред. М. Ю. Тихомирова. – М., 1999. – С. 47.

[174] Наприклад, див.: Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 10, 252.

[175] Fitzmaurice M.A. The contribution of environmental law to the development of modern environmental law / J. Makarczyk (ed.). Theory of International Law at the threshold of the 21st century: Essays in honour of Krzysztof Skubiszewski. — The Hague: Kluwer Law International, 1966. — P. 921.

[176] Report of the World Commission on Environment and Development «Our Common Future» 1987 UN Doc. A/42/47 (1987) https://habitat.igc.org/open-gates/wced-ocf.htm

[177] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. – С. 29.

[178] Там само.

[179] Report of the World Commission on Environment and Development «Our Common Future».

[180] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 253.

[181] Atapattu Sumudu. Sustainable development, myth or reality? A survey of sustainable development under international law and Sri Lankan law // Georgetown International Environmental Law Review. – Winter 2002 https://findarticles.com/p/articles/mi_qa3970/is_200201/ai_n9059976/;

Fitzmaurice M. A. International protection of the environment. – P. 51.

[182] Кукушкина А. В. Концепция устойчивого развития (экологический, экономический и социальный аспекты) // Московский журнал международного права. – 2002. – № 1. – С. 52–60.

[183] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. – С. 31.

[184] Juan Antonio Oposa et al. v. the Honorable Fulgencio S. Factoran, Jr., in his capacity as the Secretary of the Department of Environment and Natural Resources, and the Honorable Eriberto U. Rosario, Presiding Judge of the RTC, Makati, Branch 66, respondents. [G.R. No.101083. July 30, 1993].

[185] Конвенция ООН по морскому праву, 10 декабря 1982 г. // Действующее международное право: В 3-х т. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1999. – Т. 3. – С. 322–474.

[186] Atapattu Sumudu. Sustainable development, myth or reality?

[187] «Угода про партнерство між членами Африканської, Карибської і Тихоокеанської групи держав, з одного боку, та Європейськими Співтовариствами і їх державами-членами, з іншого».

[188] WTO, United Sates – Import prohibition of certain shrimp and shrimp products // Report of the Appellate Body: WT/DS58/AB/R. — 12 October 1998. – P. 48.

[189] Gabcikovo-Nagymaros Project. — Para. 140.

[190] Gabcikovo-Nagymaros case (Slovac Republic v. Hungary). Separate Opinion of Judge Weeramantry, Vice-President of International Court of Justice // ICJ Reports. – 1997. – P. 88.

[191] Atapattu Sumudu. Sustainable development, myth or reality?

[192] Щербак Ю. Устойчивое развитие и будущее Украины // День. – 3 октября 2007 г. — № 167. – С. 4.

[193] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 48.

[194] Бекяшев К.А. – С. 634.

[195] Кукушкина А.В. Международно-правовая охрана окружающей среды. – С. 610.

[196] Загальна декларація прав людини 1948 г., Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 р., Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 р. з факультативними протоколами.

[197] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. – С. 67.

[198] Там само. — С. 67–68.

[199] Кравченко С.М., Андрусевич А.О., Бонайн Дж.Е. – С. 70.

[200] Там само. — С. 73.

[201] Review of further developments in fields with which the Sub-Commission has been concerned “Human rights and the environment”. Final report prepared by Mrs. Fatma Zohra Ksentini, Special Rapporteur. ESCOR Commission on human rights, Sub-Commission on prevention of discrimination and protection of minorities. 6 July 1994. UN.Doc.E/CN.4/Sub.2/1994/9.

[202] E/1992/23-E/C.12/1991/4, annex III.

[203] Case of Kyrtatos v. Greece. Judgment of 22 May 2003. https://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/view.asp? item=1& portal=hbkm& action=html& highlight=Kyrtatos%20%7C%20Greece& sessionid=19715944& skin=hudoc-en

[204] Там само.

[205] Review of further developments in fields with which the Sub-Commission has been concerned «Human rights and the environment». – Рaras. 192–194.

[206] Case of Pine Valley Developments Ltd. and others v. Ireland. Judgment of 29 November 1991. https://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/view.asp? item=2& portal=hbkm& action=html& highlight=Pine%20%7C%20Valley%20%7C%20Developments%20%7C%20Ltd%20%7C%20Ireland& sessionid=19716055& skin=hudoc-en

[207] Case of Fredin v. Sweden. Judgment of 18 February 1991. https://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/view.asp? item=1& portal=hbkm& action=html& highlight=Fredin%20%7C%20Sweden& sessionid=19716130& skin=hudoc-en

[208] Case of Matos e Silva, Lda., and others v. Portugal. Judgment of 27 August 1996. https://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/view.asp? item=1& portal=hbkm& action=html& highlight=Matos%20%7C%20e%20%7C%20Silva%2C%20%7C%20Lda%20%7C%20Portugal& sessionid=19716130& skin=hudoc-en

[209] Конституція України із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-IV від 8.12.2004, ВВР, 2005, № 2, ст. 44. – Харків: «Фоліо», 2006. – 48 с.

[210] Сучкова В. А. К вопросу о классификации экологических прав человека // Московский журнал международного права. – 2006. – № 2. – С. 146–157.

[211] Бринчук М. М. Теоретические основы экологических прав человека // Государство и право. – 2004. – № 5. – С. 5–15.

[212] Сучкова В. А. – С. 150–151.

[213] Третьякова А. А. Экологические права граждан в государствах-членах Европейского Союза. Дис.... к.ю.н. / МГУ. М., 2001. – С. 126–127.

[214] Sand P. H. Information disclosure as an instrument of environmental governance // Heidelberg Journal of International Law. – 2003. –Vol. 63. – P. 487–502.

[215] Там само. – P. 487–502.

[216] Louka E. – P. 133.

[217] Decision I/7 Review of compliance, Meeting of the Parties to the Convention on access to information, public participation in decision-making and access to justice in environmental matters, First Meeting, Lucca, Italy, October 31, 2002.

[218] Case McGinley and Egan v. the United Kingdom. Judgment of 9 June 1998. https://www.hrcr.org/safrica/access_information/ECHR/McGinley.html

[219] Накази Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 168 «Про затвердження Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони навколишнього середовища» і № 169 «Про затвердження Положення про порядок надання інформації у сфері охорони навколишнього середовища» від 18 грудня 2003 р.

[220] Review of further developments in fields with which the Sub-Commission has been concerned «Human rights and the environment». – Рara. 80.

[221] Докладніше див.: Медведєва М. О. – С. 106–121.

[222] Ominayak, Chief of the Lubicon Lake Band v. Canada, Communication N. 167/1984, UN GAOR, 45th Sess., Supp. N. 40, vol. 2, at 1, UN Doc. A/45/40, Annex 9(A), opinion approved in 1990.

[223] Resolution of Inter-American Commission on human rights No. 12/85, Case No. 7615 (Brazil), March 5, 1985. https://www.wcl.american.edu/pub/humright/digest/Inter-American/english/annual/1984_85/res1285.html

[224] Review of further developments in fields with which the Sub-Commission has been concerned «Human rights and the environment». – Рara. 154.

[225] Конвенция о статусе беженцев, 28 июля 1951 г. // Действующее международное право: В 3-х т. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1999. – Т. 1. – С. 283–299.

[226] Цит. за: Environmental change and international law: New challenges and dimensions.

[227] Там само.

[228] Review of further developments in fields with which the Sub-Commission has been concerned «Human rights and the environment». – Рaras. 154–155.

[229] Clifford M. Environmental crime: Enforcement, policy and social responsibility. – Gaithersburg, Maryland: Aspen Publication, 1998. – P. 210.

[230] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. – С. 70.

[231] Corporation v. Protect Our Mountain Environment, No. 81CV973, 1981.

[232] Андрусевич А., Масия Х. Право на гнездо. – Львов-Мурсия, 2006. – С. 80–84.

[233] Case of Bladet Tromsө and Stensaas v. Norway. Judgment of 20 May 1999. https://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/view.asp? item=1& portal=hbkm& action=html& highlight=Stensaas%20|%20Norway& sessionid=26679215& skin=hudoc-en

[234] Case of Thoma v. Luxembourg. Judgment of 29 March 2001. https://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/view.asp? item=1& portal=hbkm& action=html& highlight=Thoma%20|%20Luxembourg& sessionid=26679215& skin=hudoc-en

[235] Port Hope Environmental Group v. Canada 1982; Ominayak, Chief of the Lubicon Lake Band v. Canada 1984; Sara et al. v. Finland 1990; Lä nsman et al. v. Finland 1992; Jouni E. Lä nsman et al. v. Finland 1995; Hopu et al. v. France 1993.

[236] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. – С. 85.

[237] Rozakis Ch. L. Environmental protection and the case-law of the European Court of Human Rights // Международное право XXI века / под ред. д. юрид. наук, проф. В. Г. Буткевича. – К.: Издательский дом «Промени», 2006. – С. 532–544.

[238] Case of Lopez Ostra v. Spain. Judgment of 23 November 1994. https://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/view.asp? item=1& portal=hbkm& action=html& highlight=Lopez%20%7C%20Ostra%20%7C%20Spain& sessionid=19716309& skin=hudoc-en

[239] Case of Mayagna (Sumo) Awas Tingni Community v. Nicaragua. Judgment of the Inter-American Court of human rights of 31 August 2001. https://www.austlii.edu.au/au/journals/ILB/2002/43.html

[240] За матеріалами Вікіпедії https://en.wikipedia.org/wiki/Chico_Mendez

[241] Марченко Ю. О роли и месте ООН в системе международного природоохранного сотрудничества // Белорусский журнал международного права. – 1999. – № 2. https://evolutio.info/index.php? option=com_content& task=view& id=287& Itemid=50

[242] Sommer J. Environmental law-making by international organisations // Heidelberg Journal of International Law. – 1996. – Vol. 56. – P. 628–667.

[243] Приклади резолюцій, ухвалених ГА ООН у сфері охорони навколишнього середовища, див. у п. 1.4.

[244] Наприклад, Комітет з мирного використання космічного простору, Науковий комітет ООН з атомної радіації, Робоча група з причин конфліктів, підтримки миру і сталого розвитку Африки, Неформальний консультативний процес ООН щодо Світового океану та морського права.

[245] Іншими органами ЕКОСОР, що займаються цією проблематикою, є: Комісія з питань населення та розвитку, Комісія з питань сталого розвитку, Форум ООН з лісів; Міжурядова група експертів ООН ad hoc з енергії і сталого розвитку, Комітет експертів з транспортування небезпечних вантажів і універсальної гармонізованої системи класифікації та маркування хімічних речовин, Тимчасовий форум з питань корінного населення.

[246] Наприклад, резолюція 2006/49 «Результати 6-ї сесії Форуму ООН з лісів», 2005/45 «Підтримка інтегрованого підходу до розвитку сільської місцевості в країнах, що розвиваються, з метою боротьби з бідністю та досягнення сталого розвитку», 2004/34 «Захист проти нелегальної торгівлі культурними цінностями», 2004/55 «Захист від продуктів, небезпечних для здоров’я і навколишнього середовища», 2003/27 «Незаконна торгівля видами дикої флори і фауни, що перебувають під захистом», 2003/37 «Забезпечення альтернативи розвитку шляхом торгівлі та соціально-екологічного захисту».

[247] Наприклад, резолюція РБ ООН № 687 від 3 квітня 1991 р. про відповідальність Іраку за вторгнення в Кувейт.

[248] Наприклад, рішення у справах Габчіково-Надьмарош 1997 р., про випробування ядерної зброї 1974 і 1995 рр., про юрисдикцію у сфері управління рибними ресурсами 1974 і 1998 рр., Консультативний висновок про законність ядерної зброї 1996 р. та ін.

[249] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. – С. 135–138.

[250] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 95.

[251] Марченко Ю. О роли и месте ООН в системе международного природоохранного сотрудничества // Белорусский журнал международного права.

[252] UNEP: Organization profile. https://www.unep.org/PDF/UNEPOrganizationProfile.pdf

[253] Марченко Ю. О роли и месте ООН в системе международного природоохранного сотрудничества // Белорусский журнал международного права.

[254] Марченко Ю. О роли и месте ООН в системе международного природоохранного сотрудничества // Белорусский журнал международного права.

[255] Louka E. – P. 33.

[256] Sand P. H. International environmental law after Rio // The European Journal of International Law. – 1993. – Vol. 4, No. 3. – P. 377–389.

[257] Там само.

[258] Beyerlin U., Reichard M. The Johannesburg Summit: Outcome and overall assessment // Heidelberg Journal of International Law. – 2003. – Vol. 63. – P. 213–237.

[259] Scherr S. Jacob, Gregg R. Juge. Johannesburg and beyond: The 2002 World Summit on sustainable development and the rise of partnerships // Georgetown International Environmental Law Review. – Spring 2006. https://findarticles.com/p/articles/mi_qa3970/is_200604/ai_n17187880/pg_24/

[260] Hunter D. et al. International environmental law and policy / Robert C. Clark et al. еds. – Foundation Press, 2002. – 2-d ed. – P. 396–398.

[261] Stichting Greenpeace Council v. EC Commission, 1995.

[262] На сьогодні Європейський суд з прав людини не розглянув жодної справи за участю МНУО.

[263] Beyerlin U. The role of NGOs in international environmental litigation // Heidelberg Journal of International Law. – 2001. – Vol. 61. – P. 357–378.

[264] Shrimp-Turtle case 1998, Salmon case 2000, Asbestos case 2001.

[265] Canadian Methanex Corporation v. USA, 2001.

[266] Справа «Китай: Проект щодо викорінення бідності на заході країни» 1999 р., в якій НУО «Міжнародна кампанія за Тибет» звернулася до Ради з проханням про розслідування у зв’язку із здійсненням проекту.

[267] BC Hydro case 2000.

[268] Ст. 29(4)(с) Картахенського протоколу і ст. 13(4)(і) Кіотського протоколу.

[269] Ст. 5(d), 13(1)(b), 14(2) Конвенції про спустелення.

[270] Schreck S. C. The role of nongovernmental organizations in international environmental law // Gonzaga Journal of International Law. – 2006. – Vol. 10. – P. 252–269.

[271] Там само.

[272] Копылов М.Н. Междунардно-правовые основы структуры и деятельности Всемирного фонда дикой природы // Московский журнал международного права. – 2006. – № 2. – С. 136–145.

[273] Там само.

[274] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. – С. 150.

[275] Там само.

[276] Там само.

[277] Балашенко С. А., Макарова Т. И. – С. 75–76.

[278] Копылов М. Н. Экологический императив в международном спорте // Московский журнал международного права. – 2005. – № 1. – С. 139–162.

[279] Мировой океан и международное право: Защита и сохранение морской среды. – М.: Наука, 1990. – С. 195.

[280] Institut de Droit International, Session of Strasbourg – 1997 «Responsibility and liability under international law for environmental damage». https://www.idi-iil.org/idiE/resolutionsE/1997_str_03_en.PDF

[281] Виноградов С. В. Международное право и охрана атмосферы. – М.: Наука, 1987. – С. 149.

[282] Мировой океан и международное право: Защита и сохранение морской среды. – М.: Наука, 1990. – С. 192.

[283] Trial Smelter (United States v. Canada), 16 April 1938 and 11 March 1941.

[284] Строчук В. М. Понятие трансграничного ущерба окружающей среде в международном праве // Московский журнал международного права. – 2004. – № 1. – С. 114–128.

[285] Cymie Payne. UN Commission awards compensation for environmental and public health damage from 1990-91 Gulf War // ASIL Insights. – 10 August 2005. www.asil.org/insights/2005/08/insights050810.html

[286] Principles of international law recognized in the Charter of the Nü rnberg Tribunal and in the judgment of the Tribunal 1950. www.icrc.org/ihl.nsf/FULL/390? OpenDocument

[287] Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О.В. – С. 476–477.

[288] Ответственность государств за международно-противоправные деяния / Лукашук И. И. Право международной ответственности. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – С. 381–393.

[289] Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. – С. 476.

[290] Виноградов С. В. – С. 146.

[291] Сперанская Л. В. Международно-правовая охрана морской среды. – М.: Наука, 1978. – 176 с.

[292] Rome Statute of the International Criminal Court, 17 July 1998. https://www.un.org/law/icc/statute/99_corr/cstatute.htm

[293] Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 г., касающийся защиты жертв международных вооруженных конфликтов, 8 июня 1977 р. // Действующее международное право. – Т. 2. – С. 731–792, ст. 35(3).

[294] Конвенция о запрещении военного или любого иного враждебного использования средств воздействия на природную среду, 18 мая 1977 г. // Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. – Вид. 2-ге, доп. – Львів: Норма, 2002. – С. 32–34.

[295] Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. – С. 474.

[296] Шишко А. А. Предупреждение трансграничного загрязнения (международно-правовые проблемы). – К.: Наукова думка, 1990. – С. 31.

[297] Orellana M.A. Criminal punishment for environmental damage: Individual and state responsibility at a crossroad //

Georgetown International Environmental Law Review. – Summer 2005. https://findarticles.com/p/articles/mi_qa3970/is_200507/ai_n14684851

[298] Weinstein Tara. Prosecuting attacks that destroy the environment: Environmental crimes or humanitarian atrocities? //

Georgetown International Environmental Law Review. – Summer 2005. https://findarticles.com/p/articles/mi_qa3970/is_200507/ai_n14684873/pg_4

[299] Як приклад можна навести практику Європейського суду з прав людини, яка демонструє, що для прийняття заяви позивача та порушення справи в Суді недостатньо довести наявність екологічної шкоди: в кожному конкретному випадку необхідно довести, що були порушені конкретні права особи згідно із статтями Конвенції 1950 р.

[300] Weinstein Tara. Prosecuting attacks that destroy the environment: Environmental crimes or humanitarian atrocities?

[301] Задорожній О. Геноцид «болотних арабів» у світлі норм міжнародного водного права, міжнародного права захисту прав людини та міжнародного гуманітарного права // Український часопис міжнародного права. – 2005. – № 2. – С. 88–92.

[302] Ответственность государств за международно-противоправные деяния / Лукашук И.И. – С. 201.

[303] Строчук В. Обязательства государств по предотвращению трансграничного ущерба в международном праве // Белорусский журнал международного права. – 2003. – № 4. https://evolutio.info/index.php? option=com_content& task=view& id=899& Itemid=143

[304] Виноградов С. В. – С. 153.

[305] Sands Ph. Principles of international environmental law. – Р. 918–922.

[306] Конвенция о международной ответственности за ущерб, причиненный космическими объектами, 29 марта 1972 года // Действующее международное право: В 3-х т. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1999. – Т. 1. – С. 738–743.

[307] Договор о принципах деятельности государств по исследованию и использованию космического пространства, включая Луну и другие небесные тела, 27 января 1967 года // Действующее международное право: В 3-х т. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1999. – Т. 3. – С. 625–630.

[308] Савельева Л. В. Итоги работы Комиссии международного права над первой частью проекта статей «Международная ответственность за вредные последствия действий, не запрещенных международным правом» // Московский журнал международного права. – 2005. – № 2. – С. 234–245.

[309] Draft articles on prevention of transboundary harm from hazardous activities, with commentaries 2001. https://untreaty.un.org/ilc/texts/instruments/english/commentaries/9_7_2001.pdf

[310] Draft principles on the allocation of loss in the case of transboundary harm arising out of hazardous activities, with commentaries 2006 https://untreaty.un.org/ilc/texts/instruments/english/commentaries/9_10_2006.pdf

[311] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 886.

[312] Corfu Channel case (UK v. Albania). Judgment of 9 April 1949 // ICJ Reports. – 1949. – Vol. 4. – P. 22.

[313] Nuclear tests case. – Р. 267, 270.

[314] Case concerning the application of the Convention on the prevention and punishment of the crime of genocide (Bosnia and Herzegovina v. Serbia and Montenegro). Judgment of 26 February 2007, para. 64.

https://www.icj-cij.org/docket/files/91/13685.pdf

[315] Блищенко И. П., Дориа Ж. Прецеденты в международном публичном и частном праве. – Изд. 2-е, доп. – М.: Издательство МНИМП, 1999. – С. 451–452.

[316] Лукашук И. И. Право международной ответственности. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – С. 224.

[317] Резолюція 687 (1991) від 3 квітня 1991 р. https://www.un.org/russian/documen/scresol/1991/res687.htm

[318] Decision taken by the Governing Council of the United Nations Compensation Commission during its third session, at the 18th meeting, held on 28 November 1991, as revised at the 24th meeting held on 16 March 1992. Criteria for additional Categories of Claims. UN Compensation Commission Governing Council, Fifth Session, Geneva, 16–20 March 1992. S/AC.26/1991/7/Rev.1, 17 March 1992.

[319] Report and recommendations made by the Panel of Commissioners concerning the second instalment of «F4» claims. UN Compensation Commission Governing Council. S/AC.26/2002/26, 3 October 2002.

[320] Report and recommendations made by the Panel of Commissioners concerning the third instalment of «F4» claims. UN Compensation Commission Governing Council. S/AC.26/2003/31, 18 December 2003.

[321] Report and recommendations made by the Panel of Commissioners concerning the fifth instalment of «F4» claims. UN Compensation Commission Governing Council. S/AC.26/2005/10, 30 June 2005.

[322] Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. – С. 431–434.

[323] Raustiala K. Reporting and review institutions in 10 Multilateral Environmental Agreements. - Nairobi: UNEP, 2001. – 82 p.; Rose G., Kurukulasuriya L. Compliance mechanism under selected multilateral environmental agreements. – UNEP: Earthprint, 2007. – P. 20–23.

[324] Wang X., Wiser G. The implementation and compliance regimes under the Climate Change Convention and its Kyoto Protocol // Review of European Community and International Environmental Law. – 2002. – Vol. 11, No. 2. – P. 181–184.

[325] Chambers B. Towards an improved understanding of legal effectiveness of international environmental treaties // Georgetown International Environmental Law Review. – Spring 2004. https://findarticles.com/p/articles/mi_qa3970/is_200404/ai_n9406096/

[326] Передмова до Конвенції про охорону дикої флори та фауни та природних середовищ існування в Європі. – К.: Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, 1998. – 76 С.

[327] Ст. 4 п. 8 Монреальського протоколу, ст. 24 Картахенського протоколу.

[328] Brunnee J. – P. 617–649.

[329] Європейська економічна комісія ООН, Комітет з екологічної політики. „Огляд результативності природоохоронної діяльності. Україна. Другий огляд”. – ООН: Нью-Йорк і Женева, 2007. – С. 21–73.

[330] Фрагментация международного права: трудности, обусловленные диверсификацией и расширением сферы охвата международного права // Организация Объединенных Наций. Доклад Комиссии международного права. Пятьдесят восьмая сессия. Генеральная Ассамблея. Официальные отчеты. Шестьдесят первая сессия. Дополнение № 10 (А/61/10). Приложение Е. – С. 405–427. https://untreaty.un.org/ilc/reports/2006/russian/annexes.pdf

[331] Ст. 6 Базельської конвенції, ст. 14 Конвенції про біорізноманіття, ст. 7–9 Картахенського протоколу, ст. 10, 12 Роттердамської конвенції.

[332] Ст. 4 Монреальського протоколу, ст. 4 п. 5 Базельської конвенції та Рішення III/I Конференції Сторін 1995 р. про заборону експорту небезпечних відходів з держав – членів ОЕСР, ЄС і Ліхтенштейну в держави, що розвиваються.

[333] Ст. 14 Конвенції СІТЕС.

[334] Ст. 7 Монреальського протоколу, ст. 15 Стокгольмської конвенції.

[335] Ст. 7 Кіотського протоколу.

[336] Ст. 8 Конвенції про китобійний промисел.

[337] «Interpretation and implementation of the Convention: Possible measures for non-сompliance», document prepared by the CITES Secretariat for the 46th meeting of the Standing Committee, 12–15 March 2002, SC46 Doc. 11.3, para. 13.

[338] Decision IV/5 and annex V of the report of the Fourth Meeting of the Parties to the Montreal Protocol on Substances that Deplete the Ozone Layer (UNEP/OzL.Pro.4/15 of 25 November 1992).

[339] Див., наприклад, Decision VII/19: Compliance with the Montreal Protocol by Ukraine, Decision X/27: Compliance with the Montreal Protocol by Ukraine.

[340] UNECE, Review of the work done by the Working group on environmental impact assessment and adoption of decisions, Review of compliance with the Convention, Findings and recommendations further to a submission by Romania regarding Ukraine (EIA/IC/S/1), 27 February 2008.

[341] ЄЕК ООН, Доповідь про роботу Другої Наради Сторін, рішення ІІ/5b «Дотримання Україною своїх зобов’язань за Орхуською конвенцією», 13 червня 2005 р.

[342] Zovko I. International law-making for the environment: A question of effectiveness https://www.joensuu.fi/unep/envlaw/Julkaisut/Review/2005ReviewPartII.pdf

[343] UNEP Guidelines «Compliance with and enforcement of multilateral environmental agreements» 2002.

https://www.unep.org/dec/onlinemanual/Home/tabid/36/Default.aspx

[344] Rose G., Kurukulasuriya L. – P. 22.

[345] Safeguarding multilateral environmental agreements from international trade rules and settling trade and environment disputes outside the WTO. Is the WTO the only way? Briefing paper published by Adelphi Consult, Friends of the Earth Europe and Greenpeace. https://www.foeeurope.org/publications/2005/alternatives_wto.pdf

[346] Fitzmaurice M. A. International protection of the environment. – P. 365.

[347] Stephens T. International courts and environmental protection. – New York: Cambridge University Press, 2009. – P. 57–59.

[348] Fitzmaurice M. A. International protection of the environment. – P. 365.

[349] Stephens T. – P. 60–61.

[350] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – P. 407.

[351] Буткевич О. В. Міжнародне право середніх віків. – К.: Вид-во гуманіт. л-ри, 2008. – С. 362.

[352] Green L. C. The environment and law of conventional warfare // The Canadian Yearbook of International Law. – 1991. – Vol. 24. – P. 222–237.

[353] Bostian I. L. The environmental consequences of the Kosovo conflict and the NATO bombing of Serbia // Colorado Journal of International Environmental Law and Policy. – 2000. – Vol. 11. – P. 230–239.

[354] Копылов М. Н. Природозащитные аспекты деятельности МККК // Международное право (International Law). – 2006. – № 2. – С. 184–204.

[355] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – P. 417.

[356] Wilcox W. A. Environmental protection in combat // Southern Illinois University Law Journal. – 1993. – Vol. 17. – P. 299–315.

[357] Cohan J. A. Modes of warfare and evolving standards of environmental protection under the International Law of War // Florida Journal of International Law. – 2002–2003. – Vol. 15. – P. 481–539.

[358] Там само.

[359] Репецький В. М., Лисик В. М. Міжнародне гуманітарне право: Підручник. – К.: Знання, 2007. – С. 59.

[360] Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норми // Український часопис міжнародного права. – 2006. – № 2. – С. 7–16.

[361] Конвенция о законах и обычаях сухопутной войны, 5(18) октября 1907 г. // Действующее международное право: В 3-х т. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1999. – Т. 2. – С. 575–587.

[362] Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающийся защиты жертв международных вооруженных конфликтов, 8 июня 1977 г. // Действующее международное право: В 3-х т. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1999. – Т. 2. – С. 731–792.

[363] Kiss A. International humanitarian law and the environment // Environmental Policy and Law. – 2001. – Vol. 31, No. 4–5. – P. 223–231.

[364] Там само. – Р. 226.

[365] Cohan J. A. – P. 506.

[366] Green L. C. – P. 228.

[367] Cohan J. A. – P. 503.

[368] Cohan J. A. – P. 507.

[369] Кукушкина А. В. Международно-правовая охрана окружающей среды. – С. 618.

[370] За матеріалами Вікіпедії. https://ru.wikipedia.org/wiki/HAARP

[371] Morris V. Protection of the environment in wartime: the United Nations General Assembly considers the need for a new convention // The International Lawyer. – 1993. – Vol. 27. – P. 775–782.

[372] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – Р. 407.

[373] Иванченко Н. С. Природоохранительный аспект международно-правовой проблемы разоружения. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1983. – С. 104.

[374] DaSilva E. Biological warfare, bioterrorism, biodefence and the biological and toxin weapons convention // Electronic Journal of Biotechnology. – 1999. – Vol. 2, No. 3. www.ejbiotechnology.info/content/vol2/issue3/full/2/index.html

[375] У 1996 р. МС ООН виніс також ухвалу на прохання ВООЗ. Суд ухвалив, що цей запит не стосується предмета відання ВООЗ, визначеного її Статутом, як того потребує п. 2 ст. 96 Статуту ООН; запит стосувався не наслідків застосування ядерної зброї для здоров’я людей, а правомірності самого застосування цієї зброї у світлі її наслідків для здоров’я людей і навколишнього середовища. Див.: Блищенко И. П., Дориа Ж. – С. 124.

[376] International Court of Justice. Legality of the threat or use of nuclear weapons. Advisory opinion of 8 July 1996 // Reports of Judgments, Advisory opinions and Orders. – 1996. – P. 226–267.

[377] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – P. 340.

[378] Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», 8 лютого 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81.

[379] Обзор ядерной безопасности за 2005 год. https://www.iaea.org/About/Policy/GC/GC50/GC50InfDocuments/Russian/gc50inf-2_rus.pdf

[380] McMillan K. Strengthening the international legal framework for nuclear energy // Georgetown International Environmental Law Review. – Summer 2001. https://findarticles.com/p/articles/mi_qa3970/is_200107/ai_n8979890/

[381] McMillan K. Strengthening the international legal framework for nuclear energy.

[382] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 648.

[383] McMillan K. Strengthening the international legal framework for nuclear energy.

[384] Обзор ядерной безопасности за 2005 год.

[385] Блищенко И.П., Дориа Ж. – С. 451–452.

[386] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – P. 329.

[387] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – P. 329–333.

[388] Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. – С. 311.

[389] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – P. 336.

[390] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 675.

[391] Там само. – Р. 677–678.

[392] WTO, Brazil – measures affecting imports of retreaded tyres // Report of the Appellate Body: WT/DS332/AB/R/. - 3 December 2007. – P. 101–102.

[393] Louka E. – P. 445–446.

[394] S. D. Myers, Inc., («SDMI») v. Government of Canada, Partial Award, Nov. 11, 2000 (NAFTA Arbitration Case).

[395] Вергелес Т. Пригоди кислих гудронів // Дзеркало тижня. – № 27(606). – 15–21 липня 2006 р.

[396] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 625.

[397] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – P. 329.

[398] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 625.

[399] Додаток ІІІ включає: 1) пестициди (2, 4, 5-т, альдрин, каптафол, хлордан, хлордимеформ, хлорбензилат, ДДТ, дильдрин, диносеб та солі диносеба, 1, 2-дибромметан, фторацетамід, сполучення ртуті, гептахлор, гексахлорбензол, ліндан, НСН (змішані ізомери), монокротофос, пентахлорфенол); 2) особливо небезпечні пестицидні сполуки (метамідофос, фосфамідон, метилпаратіон, паратіон); 3) промислові хімікати (кроцидоліт, поліброміровані дифеніли (ПБД), поліхлоровані дифеніли (ПХД), трис (2-, 3-ібромпропіл) фосфат, поліхлоровані терфеніли (ПХТ).

[400] Додаток А містить список стійких органічних забруднювачів, які підлягають ліквідації: альдрин, хлордан, дильдрин, ендрин, гептахлор, гексахлорбензол, мирекс, токсафен, поліхлоровані дифеніли (ПХД).

[401] Додаток В містить список стійких органічних забруднювачів, які підлягають обмеженню: ДДТ (1-1-1трихлор-2, 2-біс (n-хлорфеніл)етан), використання якого дозволено з єдиною метою — боротьба з перенесенням хвороб. ДДТ дозволено використовувати в деяких країнах як засіб боротьби з малярією, але тільки в тих випадках, коли безпечних, ефективних та доступних у фінансовому плані місцевих альтернативних засобів немає.

[402] Додаток С стосується стійких органічних забруднювачів у випадку їх ненавмисного утворення і викиду з антропогенних джерел: поліхлоровані дибензо-п-діоксини й дибензофурани (ПХДД/ПХДФ), гексахлорбензол (ГХБ), поліхлоровані дифеніли (ПХД). Діоксини утворюються ненавмисно в результаті неповного згоряння, а також під час виробництва деяких пестицидів та інших хімікатів. Вони також присутні у викидах автотранспортних засобів, тютюновому диму й диму, що виникає при спалюванні дерев та вугілля. Згідно з Конвенцією держави зобов’язані згорнути до 2025 року експлуатацію встановленого обладнання, наприклад, електричних трансформаторів і конденсаторів, що містять ПХД.

[403] Про наслідки використання ядерної енергетики та відповідний міжнародно-правовий механізм регулювання мова йшла на початку цього розділу.

[404] Жовтий/білий фосфор є сильною отрутою. У 1906 р. в Берні було підписано Міжнародну конвенцію про заборону використання жовтого фосфору у виробництві сірників (у той час вони були поширеним засобом самогубства в Європі). У Додатку № 3 до Конвенцій про звичайні види озброєння 1980 р. накладається заборона на використання цієї речовини проти мирного населення. Крім того, в Базельській конвенції у Додаток І були внесені органічні сполуки фосфору.

[405] Мировой океан и международное право. – С. 11.

[406] Резолюція ГА ООН 2172 (ХХІ) «Ресурси моря» від 6 грудня 1966 р.

[407] Мировой океан и международное право. – С. 22.

[408] Там само. – С. 19.

[409] Там само. – С. 28.

[410] Shearer I. Oceans management challenges for the law of the sea in the first decade of the