Система заходів щодо охорони фауни

Як відомо, головною особливістю фауни є її динамічність, що визначається можливостями та історично сформованими особливостями її видів до зміни свого місця у просторі і надзвичайно динамічній структурі угруповань у часі. На відміну від інших груп живих організмів, тварини активно переміщуються у просторі, змінюючи своє положення відповідно до змін факторів середовища та змін ресурсів. Тому всі заходи і програми щодо охорони фауни повинні враховувати цю її особливість, яка виявляється як в сезонних циклах, так і в багаторічних (при тому доволі стрімких) змінах ареалів, у міграціях, інвазіях, хвилях чисельності тощо. Сезонні та багаторічні зміни локальних угруповань вимагають розробки динамічної системи охорони біорізноманіття загалом і раритетних видів зокрема.

До критеріїв забезпечення фауни охороною необхідно відносити такі п'ять: (1) наявність в Україні стійких популяцій, місцезнаходження яких забезпечені загальною охороною, (2) внесення видів у " червоні" списки і розроблення відповідних Планів дій, (3) формування механіз­мів підтримання стійкості популяцій в умовах тотальної фрагментації видових ареалів і порушення структури популяцій (вікової, статевої, просторової), життєвих і сезонних циклів тощо, (4) розвиток системи реабілітації популяцій на основі розплідників та системи рятування приречених популяцій з подальшим переселенням репродуктивного ядра в інші місця, (5) зміну ставлення пересічних людей до тих чи інших видів і зміну суспільних цінностей, включаючи ставлення до тварин як до трофею чи як до біологічного ресурсу загалом.

Ці п'ять базових факторів можуть бути ефективними при врахуванні кількох спільних для них знаменників (рис. 1, праворуч), частина яких визначається біологічними особливостями видів, а частина - особливостями нашого ставлення до видів:

- динамічна просторова-часова структура популяцій і міграційна активність,

- різний фактичний статус на заповідних і господарських об'єктах,

Рис. 1. Система забезпечення фауни охороною (система 5+5): 5 ключових факторів забезпечення видів охороною (ліворуч) та 5 факторів, що протидіють їм (праворуч)

- неоднакове ставлення до одних і тих самих видів в різних соціальних шарах людської популяції,

- можливість переходу тварин зі статусу " раритетного" у статус шкідника і навпаки, залежно від його чисельності і статусу території оселення,

- необхідність різного відношення до видів-аборигенів і до адвентивних видів, з урахуванням необхідності проектування квазіприродних угруповань.

Невиконання хоча б одного з п'яти базових положень першого блоку (рис. 1, ліворуч) та неврахування будь-якого з положень другого блоку (рис. 1, праворуч) веде до руйнації всієї системи охорони видів дикої фауни. Розглянемо почергово ці фактори та рівень їх врахування і підтримки з боку людини.