Словники у професійному мовленні. Типи словників. Українські електронні термінологічні словники

Предметом лексикографії є збирання слів тієї чи іншої мови, систематизація їх, опис словникового матеріалу.

Словники відображають культуру мови народу і сприяють її нормалізації. Вони є багатим джерелом її вивчення, зокрема правил написання, вимови, добору слова.

Залежно від призначення словники переділяються на два типи: енциклопедичні й лінгвістичні.

Енциклопедичні словники подають стислу характеристику предметів, явищ, історичних подій, видатних політичних діячів, провідних вчених, діячів культури, різних понять, що позначаються тими чи іншими словами. З-поміж енциклопедичних словників виділяють загальні, що розраховані на подання найширшої інформації, і спеціальні (галузеві) енциклопедії (медична, сільськогосподарська, педагогіка кібернетики тощо). Прикладами загальних енциклопедій є найбільша за обсягом сімнадцятитомна Українська Радянська Енциклопедія (УРЕ). Важливу роль виконують галузеві (спеціальні) енциклопедичні словники, що систематизують знання певної галузі науки, техніки, наприклад: " Українська мова". Енциклопедія (2000, 2004) - перше видання, в якому на основі досягнення сучасного мовознавства в досить повній, систематизованій і водночас стислій та доступній формі подано відомості про українську мову та українське мовознавство.

У лінгвістичних словниках по-різному пояснюються слова: з погляду властивого їм лексичного значення, походження, правопису, наголошування тощо.

Лінгвістичні словники можуть бути одномовними, двомовними, багатомовними.

Двомовні чи багатомовні - це перекладні словники. У них подано переклад слів з однієї мови на іншу. Найповнішими двомовними (їх переважна більшість) належать: " Русско-украинский словарь" у 3-ох томах (1968), в якому перекладено українською мовою близько 120 тисяч російських слів; " Українсько-російський словник" у 6-й томах: " Українсько-російський словник" (Уклад.: Г. П. Іжакевич та інші, 1999); та інші.

Основним типом лінгвістичних словників є одномовні, в яких у певному аспекті розкриваються особливості слів. Вони поділяються на окремі різновиди словників: тлумачні, орфоепічні, орфографічні, етимологічні, історичні, словники іншомовних слів, термінологічні, фразеологічні, словники конкретних лексичних груп (антонімів, синонімів, паронімів, омонімів, перифраз), тощо.

Вершиною словникарства є тлумачні словники, які достатньо повно подають лексико-фразеологічний склад мови з поясненням прямого й переносного значення, граматичних та стилістичних особливостей, наводять зразки вживання слова.Першим і найповнішим тлумачними словником української мови є одинадцятитомний " Словник української мови" (І970-1980 рр.), реєстр якого містить понад 135 тисяч слів.

Етимологічні словники тлумачать походження слів, їхні найдавніші корені, зміни в їх будові, а також розвиток значень слів. Саме таким в українській мові має бути семитомний " Етимологічний словник української мови", п'ять томів якого уже вийшли (Т. 1-1983; Т. 2-1985; Т. 3-1989; Т. 4-2003, Т. 5-2006.).

Орфографічні словники подають нормативне написання слів і їх граматичних форм відповідно до чинного правопису. Найновішим в українській лексикографії є " Орфографічний словник української мови" С. Головащука, М. Пещак, В. Русанівського, О. Тараненка (близько 120 тисяч слів), створений на основі 4-го видання " Українського правопису" (К., 1993).

Словники іншомовних слів подають пояснення слів, запозичених з інших мов. У цих словниках переважно зазначається джерело запозичення, тобто мова, з якої або через яку слово прийшло, та розкривається його значення. Найдосконалішим і найповнішим в українській лексикографії є " Словник іншомовних слів" за редакцією О. Мельничука (1974; вид.2-е випр. 1 доп., 1986), що містить близько 25 тисяч слів.

Історичні словники - це словники, в яких пояснюються слова, зафіксовані писемними пам'ятками. Фундаментальною працею української лексикографії є " Словник староукраїнської мови XIV-XV ст." (Т. 1-2) за редакцією Л. Гумецької, що вийшов друком у 1977-1978 рр.

Фразеологічні словники подають стійкі сполучення слів. Вони можуть бути перекладні (двомовні) й тлумачні (одномовні). Найбільший інтерес становлять тлумачні фразеологічні словники, в яких кожна фразеологічна одиниця супроводжується тлумаченням. Найповніше українська фразеологія представлена у двотомному " Фразеологічному словнику української мови" (1993), який охоплює близько 10 тисяч одиниць.

Термінологічні словники - різновид лінгвістичних словників, що подають значення термінів певної галузі знань. Українська мова має термінологічні словники з багатьох галузей: біології, медицини, математики, літературознавства, мовознавства, геології, спорту тощо. Ці словники є одномовними, двомовними чи багатомовними, наприклад: " Словник лінгвістичних термінів" Д. І. Ганича, С. Олійника (1985).

Українські електронні термінологічні словники

Полегшують роботу з термінами автоматичні та автоматизовані системи комп’ютерного перекладання, які набули поширення останнім часом. Серед українських термінологічних словників, які передбачають комп’ютеризацію процесу перекладання, розрізняють термінологічні словники, якими можна користуватися в режимі он-лайн та термінологічні глосарії. Про переклад/перекладання, форми та види перекладу/перекладання буде йтися далі, а зараз зупинимося на українських електронних термінологічних словниках.

Назвемо кілька позицій термінологічних словників, що працюють у режимі он-лайн:

· KirzeN – мультимедійний словник (українська та 40 інших мов);

· LJ Ukrainian dictionary LJ – український словник;

· zakon.nau.ua – словник законодавчих термінів (електронне видання НАУ Online);

· словник банківських термінів (електронне видання Ощадбанку);

· словник термінів на сайті interbank.kiev.ua;

· тлумачний словник (глосарій) menedjment.com.ua (електронне видання інтернет-порталу для управлінців);

· словник-довідник музичних термінів (електронне видання за словником Ю.Є. Юцевича);

· короткий математичний словник (електронне видання на formula.com.ua – математика для школи);

· архівістика – російсько-український словник термінів;

· словник професій на Порталі професійного консультування;

· словник літературознавчих термінів на сайті ukrlib.com.ua;

· проект англо-українського словника технічних термінів;

· радіословник на сайті proradio.org;

· українські гуманісти епохи Відродження ХV – ХVІІІ ст. (словник імен, назв, термінів) на сайті litopys.narod.ru;

· «Відкритий словник» на сайті words.volyn.net – цей проект присвячений проблемі знаходження українських відповідників до сучасних термінів (з комп’ютерної тематики і не тільки);

· термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів;

· словник церковно-обрядової термінології на сайті Словопедія;

· food dictionary – українсько-багатомовний словник з харчової промисловості та харчових інгредієнтів.

Назвемо кілька позицій термінологічних глосаріїв:

· словник термінів, уживаних у законодавстві України (глосарій української Вікіпедії);

· словник термінів (інформаційне суспільство) – глосарій української Вікіпедії;

· термінологічний словник з моделювання систем (глосарій української Вікіпедії);

· словник термінів на тему «Нерухомість» (глосарій української Вікіпедії);

· метеорологічні та гідрологічні терміни (глосарій української Вікіпедії);

· комп’ютерна термінологія (глосарій української Вікіпедії);

· словник економічних термінів (менеджмент, банківська справа, тощо) – глосарій української Вікіпедії;

· українсько-англійський глосарій термінів Європейського Союзу на сайті europa.dovidka.com.;

· глосарій термінів фондового ринку на сайті Словопедія;

· глосарій «Управління якістю» (Вакуленко А.В.) на сайті Словопедія;

· англійсько-українська мовна пара багатомовного глосарію історичних термінів на сайті social studies.