Мовні особливості ОДС

ОДС – функцій ний різновид мовлення, який слугує для спілкування в державно – політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно – господарською діяльністю.

У результаті багатовікового розвитку в ОДС сформувалися такі мовні засоби та способи викладу змісту, які дозволяють найефективніше фіксувати управлінську інформацію й відповідати всім вимогам, що до неї висуваються, а саме:
1) широке використовування суспільно-політичної та адміністративно-канцелярської термінології (функціонування закладу, узяти участь, регламентація дій, ужити заходів, реалізація проекту, згідно з інструкцією);
2) слова вживаються в прямому значенні, наявна фразеологія повинна мати специфічний характер (порушити питання, висунути пропозицію, поставити до відома, підбивати підсумки, накласти резолюцію, звернутися з клопотанням);
3) обов'язкова відсутність будь-якої авторської мовної індивідуальності та емоційно-експресивної лексики;
4) синонімія повинна бути зведена до мінімуму й не викликати двозначності сприймання;
5) наявність безособових і наказових форм дієслів у формі теперішнього часу із зазначенням позачерговості, постійності дії;
6) чітко регламентоване розміщення та будова тексту; обсяг основних частин, наявність обов'язкових стандартних стійких висловів, певних кліше (що дозволяє користуватися готовими бланками);
7) основний масив складає між стильова, загальновживана лексика з високою частотністю (повторюваністю);
8)однотипні поняття позначають однотипними словами, не замінюють синонімічними, щоб не «розмивався» зміст, не виникло різночитання; такі повтори слів в інших ситуаціях мовлення розцінюються як мовленнєва помилка (Акти перевірки підписують особи, які проводили перевірку, а також представники суб’єкта підприємницької діяльності.);
ОДС має такі функціональні підстилі:
Законодавчий— використовується в законотворчій сфері, регламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між приватними особами, між державою і приватними та службовими особами. Реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, постановах та ін.
Дипломатичний— використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури. Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій, структур, окремих громадян. Реалізується в конвенціях (міжнародних угодах), комюніке (повідомленнях), нотах (зверненнях), протоколах, меморандумах, договорах, заявах, ультиматумах і т. ін.
Юридичний— використовується у юриспруденції (судочинство, дізнання, розслідування, арбітраж). Цей підстиль обслуговує й регламентує правові та конфліктні відносини:
— між державою та підприємствами й організаціями всіх форм власності;
— між підприємствами, організаціями та установами;
— між державою та приватними особами;
— між підприємствами, організаціями й установами всіх форм власності та приватними особами;
— між приватними особами.
Реалізується в актах, позовних заявах, протоколах, постановах, запитах, повідомленнях та ін.
Адміністративно-канцелярський — використовується у професійно-виробничій сфері, правових відносинах і діловодстві. Він обслуговує та регламентує:
— службові (офіційні) відносини між підприємствами одного й різного підпорядкування;
— службові відносини між структурними підрозділами одного підпорядкування;
— службові відносини між приватною особою та організацією, установою, закладом і навпаки;
— приватні (неофіційні) відносини між окремими громадянами.

ОДС характеризується наявністю кліше, особливо на початку та в кінці документів.
Кліше – мовний засіб, стандартний зворот, регулярно повторюваний у певних умовах і контекстах: посадова особа, мирне співіснування, екстимальна ситуація, з метою запобігання, на підставі наказу, користуватися попитом, шановні панове.
Швидка дівтворюваність кліше, їх автоматизм, мовна економічність полегшують комунікативний процес.
Мовні штампи – це стерті, колись образні вислови, зайві слова,

неточні вислови, безконечні, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний і стилістико – смисловий ефект: дати путівку в життя, люди в білих халатах, битва за врожай, являти значний інтерес, необхідно відзначити, більша половина.
На відміну від штампа, кліше є конструктивними одиницями мовлення, що відображають у свідомості часто повторювані явища дійсності, зберігають свою семантику й виразність, служать характерними ознаками певного стилю чи певної ситуації (форми привітання, прощання, пробачення, зачини чи кінцівки казок). Механічне перетворення мовних кліше в неприродні для них стилі (художній, публіцистичний) перетворює їх у штампи.