![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Громадянське суспільство: структура, поняття, основні ознаки
Під громадянським суспільством розуміють все те в суспільстві, що не є державою і Головним діючим суб'єктом громадянського суспільства є суверенна особистість, яка вільно ставить цілі своєї діяльності й визначає способи їхнього досягнення. Громадянське суспільство можна розглядати як суспільство, у якому існують розвинені економічні, культурні, правові, політичні відносини між складаючими його індивідами, які не опосередковані державою. Крім того, громадянське суспільство деполітизоване й не залежить від політичної системи й державної політики. Кожен член громадянського суспільства є, насамперед, суб'єктом права, а тільки потім – громадянином держави. Сформоване громадянське суспільство не терпить насильства з боку держави. Воно існує в рамках свободи громадських інтересів. У ньому здійснюється соціальна саморегуляція..
Громадянське суспільство має таку самуструктуру, як і суспільство в цілому, їїскладають багатоманітні суспільні відносини — економічні, соціальні, політичні, соціокультурні тощо та їх суб'єкти, за винятком держави. Економічною основою, є недержавна власність на засоби виробництва. Вона може існувати в індивідуальній (індивіди та домашні госпорадрства) і колективній формах (акціонерні товариства, громадські об’єднання). Соціальну структуру громадянського суспільства складають різноманітні соціальні спільності. Особливість громадянського суспільства полягає в наявності у ньому класів власників засобів виробництва, економічною основою існування яких є недержавна, передусім приватна, власність. Первинний соціальний осередок громадянського суспільства — сім'я. Елементами політичної структури громадянського суспільства виступають недержавні політичні інститути, основними з яких є політичні партії, громадські організації і Структуру духовної сфери громадянського суспільства складають соціокультурні відносини, а її елементами є школа, церква, різноманітні культурно-мистецькі заклади — тією мірою, якою вони виступають як недержавні утворення. Умовно можна виділити чотири групи підходів за критерієм «співвідношення держави, громадянського суспільства і особистості». Перша група теорій, які визнають домінування держави над громадянським суспільством, відводячи останньому допоміжну роль у суспільно-політичних процесах. Інтереси особистості тут є предметом спільної турботи громадянського суспільства і держави. Друга група концепцій ґрунтується на тому, що громадянське суспільство виступає посередником у взаємовідносинах особи і держави, де громадянське суспільство є самостійним утворенням, базується на приватних інтересах, і відмінно від держави. Третя група моделей ставить у главу кута протистояння між державою і громадянським суспільством, де громадянське суспільство захищає і представляє інтереси і права особи від державного посягання. Остання частина концепцій виводить громадянське суспільство на наддержавний і світовий рівень, роблячи його суб'єктом міжнародної політики.
|