Клінічні прояви ПВІС

В господарствах, де парвовірусна інфекція виникла вперше, спостерігають масові прохолости свиноматок, запліднюваність різко знижується до 25-37%, народження мертвих поросят сягає 100%.Серед новонароджених зустрічаються сліпі поросята з різними формами каліцтв. У свиноматок реєструють аборти і муміфіковані плоди, ендометрити, мастити, агалактію. В стаціонарно неблагополучних господарствах основні свиноматки внаслідок багаторазового природного інфікування стають імунними. Проте й у них народження живих поросят зменшується на 10-20 %

При встановленні діагнозу на ПВІС враховують епізоотичні дані, клін.озн. хвороби, і, обов'язково, результати лабораторних досліджень. Діагностичні лабораторні дослідження на ППВІС:

1) виявлення специфічних антитіл в сироватках крові поросят до приймання молозива; в трансудаті грудної та черевної порожнин мертвонароджених і абортованих плодів, як результат внутрішньоутробного інфікування.

2) виявлення специфічних антитіл

в сироватках крові нещеплених проти ПВІС свиноматок з порушеною репродуктивною функцією через 3-4 тижні після опоросу або аборту.

3) Виявлення геному парвовірусу в ПЛР.

ЗАХОДИ БОРОЬБИ І ПРОФІЛАКТИКИ ПВІС Специфічна профіл ПВІС здійснюється з використанням інактивованих вакцин.Щеплюють проти ПВІС тільки репродуктивне поголів'я. Зареєстровані вакцини, (виробництва ВНІІЗТ та ін.)забезпечують у 90-94% щеплених тварин напружений імунітет та несприятливість до парвовірусної інфекції.

Вакцинація Проте, в неблагополучних щодо ПВІС господарствах в віці 6-8 місяців молодняк вже інфікований і сам є джер.зб. інфекції.Тобто виникають умови для циркуляції збудника в стаді.Тому, для досягнення стабільного благополуччя щодо ПВІС, необхідна вакцинація як маточного поголів'я, так і поросят після відлучення.

ЦИРКОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ СВИНЕЙ і спричинені нею - післявід”ємний мультисистемний синдром (ПВМС, Post-wearing multisistem wasting syndrome, PMWS), - системні імунодефіцити, ураження респіраторного, - шлунково-кишкового тракту - та статевої системи.

Цирковірусна інфекція свиней - це надзвичайно контагіозне і поширене інфекційне захворювання свійських і диких свиней, яке перебігає у вигляді системних імунодефіцитів, порушень травлення та відтворення, респіраторних розладів і ускладнюється за рахунок бактерійних та вірусних вторинних патогенів.

ЕТІОЛОГІЯ. Збудником захворювання є цирковірус типу ІІ (Porcine circovirus type 2), який віднесений до переліку збудників, що спричиняють, так званий, післявідємний мультисистемний синдром (ПВМС, Post-wearing multisistem wasting syndrome, PMWS).

Етіологія та перебіг Тяжкість перебігу цирковірозу напряму залежить від патогенності збуднику.Відомо два серотипи циркувірусу (Porcine circovirus): перший – апатогенний (Porcine circovirus type 1), другий – патогенний (Porcine circovirus type 2).

Цирковірусна інфекція здебільшого уражає поросят ще у пренатальний період, оскільки цирковірус легко долає трансплацентарний бар”єр та потрапляє у кров плоду.Колостральний імунітет, що формується одразу після народження, забезпечує захист поросят впродовж перших двох місяців життя.

Асоційований перебіг циркові розу. Коли поросята переходять до групи 2-4, а материнські антитіла зникають, власна імунна система тварин блокується під впливом розвитку цирковірусу.

Спричинений дією цирковірусу імунодефіцит дозволяє чинникам інших вірозів, мікоплазмозів та бактеріозів активно розмножуватись, спричиняючи свій патогенний вплив.Серед вірозів на фоні цирковірусної інфекції найчастіше розвиваються РРСС та ПВІС.Цирковіруси можуть уражати і доросле поголів”я

При цьому спостерігають розвиток уражень статевої системи. Можливі аборти, мертвонародженість, муміфікація плодів, народження нежиттєздатних поросят. Описані випадки ураження дорослого свинопоголів'я з проявами системних імунодефіцитів, які можуть в особливо тяжких випадках призводити до загибелі тварин.