Генезис української культури

Культурогенезис – процес зародження та розвиток культури, який супроводжується вдосконаленням знарядь праці, ккомунікативної та семіотичної д-сті.

Суб єкт культуро генезису – людина розумна(з являється в

Нагромадженням практичних знань про світ і неможливість пояснити велику кількість явищ зумовило появу релігійних уявлень. Перші релігійні вірування з’явилися в середньому палеоліті (150-35 тис. років тому) у неандертальців. До первісних форм релігії належать: тотемізм, фетишизм, магія, анімізм.

Тотемізм (від індіан. ототем –його рід) – віра у походження роду від спільного предка – тварини, рослини чи і птаха. Пращура вважали захисником роду, просили у нього допомоги у полюванні. Тварину-тотем не можна було вбивати. їй поклонялися, зображали на стінах печер, вирізьблювали з каменю та кістки.

Фетишизм (від португ. feitigo – талісман) – наділення неживих предметів надприродними властивостями. Люди вірили, що фетиш міг захистити від злих сил, подарувати удачу. Фетишем могла бути будь-яка річ. її носили із собою, тримали у помешканні, клали у поховання. Поклоніння предметам збереглося й донині. У храмах можна побачити ікони, скульптури богів, яких сучасна людина наділяє надприродними властивостями.

Магія (від грецьк. mageia – чаклунство) – віра у можливість впливати на навколишній світ за допомогою ворожіння, заклинань, замовлянь. На думку первісної людини, магічні дії могли викликати дощ, допомогти у полюванні або завдати шкоди ворогам.

Виникнення анімізму (від лат. anima – душа) було пов'язане з намаганням зрозуміти, чому людина, яка нещодавно рухалась, розмовляла, раптом ставала нерухомою і холодною. Первісна людина пояснювала це тим, що з тіла пішла душа. Вважалося, що, втративши тіло, душа шукала нового притулку. Не знайшовши його, вона змушена була блукати вічно, лякаючи родичів або чинячи їм кривди. Із цим віруванням пов'язаний звичай ховати небіжчиків. А оскільки первісна людина вважала, що у потойбічному світі дух живе так само, як і на землі, то небіжчика забезпечували їжею, знаряддями праці тощо. Якщо померлий за життя був вождем, то після смерті він мав особливу пошану. Таким чином анімізм – це наділення живих істот та неживих предметів душею, яка живе самостійно.

Не кожна людина знала, як говорити з духами, задобрити чи вигнати їх. З часом з'явилися шамани, чаклуни, жерці, які знали замовляння, закляття. їх кликали, коли хворіла людина чи помирала худоба. Від імені роду, племені вони спілкувалися з душами та духами предків. Усі ці форми релігії тісно переплелися між собою, що зрештою привело до появи культу богів. Культ – спосіб поклоніння богам.

У середньому палеоліті з’явилися перші зразки первісного мистецтва на наших землях. Найдавнішими творами мистецтва людини є зображення на кістках тварин. На дністровській стоянці у с. Молодове знайдено лопатку мамонта із композицією, у центрі якої стилізована фігура оленя в оточенні хвилястих ліній, трикутників й слідів багатьох ударів. Деякі вчені вважають, що ця знахідка пов’язана з давніми ритуалами мисливської магії.

Високого рівня духовного розвитку досяг у час пізнього палеоліту (35-11 тис. років тому) кроманьйонець. Первісне мистецтво тоді було тісно пов’язано із магічними обрядами, які здійснювалися у спеціальних місцях. Залишки такої споруди відкрито на стоянці Мізин. Тут було знайдено фігурки та “шумливий” браслет з кісток мамонта, що одягався під час магічних церемоній. Серед знахідок також є набір розмальованих мамонтових кісток і молоток з рогу північного оленя, що використовувалися як ударні музичні інструменти. Сучасні вчені спробували відтворити магічне звучання цих первісних музичних інструментів і записали їх на грамплатівку. Розмальований череп і ударні молотки знайдено також на стоянці у Межиріччях.

Одним з найвідоміших святилищ на території України, де протягом тривалого часу (від пізнього палеоліту до доби бронзи) відбувалися магічні обряди, є гроти Кам’яної Могили поблизу МелітополяЗнайшли відображення у духовному світі людини зміни, які відбувалися за неоліту. Серед землеробсько-скотарських племен набув поширення культ матері-землі, про що свідчать чисельні знахідки речей, необхідних у потойбічному житті, тепер замість зброї викладали глиняний посуд і знаряддя праці. У релігійних уявленнях мисливців головне місце, як і раніше, займав культ тварин, що були об’єктами полювання Проявами естетичних уподобань людини неоліту є знахідки різноманітних прикрас. Одяг, пояси та головні убори прикрашали нашивними пластинками, вирізаними з іклів вепра та вкритими орнаментом. Окрасою жінок були намиста із полірованої кістки, черепашок та напівкоштовного каміння. Широкого поширення за неоліту набув звичай прикрашати речі орнаментом.