Міфологічна модель світу. Людина в первісній культурі

Міфологічне мислення заключало в собі всю суму людських знань про світ - як духовно-релігійного, так і побутового характеру. Міфологічне мислення не передбачає поділу світу на духовну і матеріальну складові.Весь світ сакралізований і у якійсь мірі є продовженням Першобога.Людини жила у сакралізованому божественному світі і таке суто земне, як зьір урожаю, носив такий самий ритуальний характер, як і обряд у капищі.Міфологічне мислення регламентувало практично усі аспекти життєдіяльності людини в рамках традиційного (язичницького) суспільства. Міфологізація означає не причинне пояснення цього явища, а прийняття його таким, яким воно є, причому прийняття його побожне, критичне ставлення до якої в міфології в принципі неможливо. Філософське мислення принципово відрізняється від міфологічного. Якщо в міфі головне - образи, що підкоряються асоціативної логіці, несвідоме, традиція, то філософське свідомість характеризується прямо протилежним - понятійного мислення, прагненням до обгрунтованості знання. Міфологічне мислення, не розрізняючи природного і людського розчиняючи людське в природному, дає почуття єдності з силами природи зміцнює волю і згуртовує первісний колектив,

Міфи робили світ зрозумілим, бо пояснювали походження усього сущого, тлумачили надзвичайі події, на прикладі героїв та богів підказували норми поведінки, були критерієм добра і зла.Міфи можуть відображати якусь істричну подію, але найчастіше вони становлять собою згустки, концентрати багатовікових спостережень, фантастично витлумачених., тому міф має можливості своєрідного відображення об активної дійсності світу.Міфи пояснюють зміну пір року, повадки тварин, особливості місцевості, суспільні порядки, звичаї, правила, буквально все.

Для міфолог картини світу характерний політеїзм.У первісному суспільстві мистецтво, релігія, пізнавальна діяльність виступають у синкретичній едності.Основний об єкт, на який звернена увага людини, - навколишній світ, бо від його знання життя людини та племені.Первісна людина одухотворю вала всю рироду, сприймала все в світі як живе, що має такі самі думки та почуття, як і людина.Одними з пеших релігійних вірувань були:

анімізм – одухотворення предметів, віра в існування душі та духів

тотемізм – віра у надприродну силу священних тварин

фетишизм – віра у надприродну силу речей

магія – дії, спрямовані на те, щоб чарівними способами впливати на хів подій

Людина прагнула жити в єдності і найкращих стосунках з природою(шанобливо ставились до сонця, води, землі, тварин, птахів).Древні люди намагались пояснити зміни, явища і сили в природі і суспільстві(невидимий світ), використовуючи наявні у них на той час поняття про стосунки між людьми(видимий світ0.Таким чином сили природи уподібнювались людям, набували людських рис.