Західноукраїнська Народна Республіка.

Напередодні 1917 р. західноукраїнські землі - Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття – перебували в складі Австро-Угорської імперії. Поразки на фронтах Світової війни і розгортання національного визвольного руху у жовтні-листопаді 1918 р. змусили австрійського цісаря звернутися 16 жовтня 1918 р. з маніфестом " До моїх вірних австрійських народів", у якому він проголосив федеративну перебудову держави, де " кожне плем'я та область, яку воно за­селяє, творить свій власний державний організм”. Відповідно до цього маніфесту 18 жовтня Українська парламен­тарна репрезентація в австрійському парламенті скликала у Львові Українську конституанту (Конституційну комісію), до якої ввійшли українські посли парламенту у Відні, посли галицького і буковинського сеймів, деле­гати політичних партій - усього 150 чол. Конституційна комісія оголосила себе Українською Національною Радою з повноваженнями парламенту. Головою Національної Ради було обрано голову Україн­ського парламентського представництва у Відні Євгена Петрушевича. 19 жовтня Національна Рада проголосила утворення на західно- українських землях Австро-Угорщини Української Держави. " Українська національна територія, - говорилося в постанові Національної Ради, - уконститовується оцим як Українська держава". Але на західноукраїнські землі претендувала Польща. 28 жовтня в Кракові було створено польську Ліквідаційну комісію, яка й мала 1 листопада прибути до Львова, розпустити австрійські органи влади і передати владу полякам. Оскільки 31 жовтня австрійський намісник Галичини граф Гуйн і військовий комендант Львова Пфеффер відмовилися підписати маніфест про передачу влади Українській Національній Раді, Центральний військовий комітет, утворений українськими військовими старшинами і очолюваний сотником Українських січових стрільців Дмитром Вітовським, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада організував зайняття українськими військовими підрозділами всіх головних пунктів Львова. На ратуші з'явився синьо-жовтий прапор. 1 листопада у відозві " До населення цілої держави" Національна Рада оголосила про перехід влади до її рук. 9 листопада Українська Національна Рада як законодавчий орган створила виконавчий орган - перший уряд - Державний Секретаріат. Його головою було обрано К.Левицького. 13 листопада на своїй сесії Національна Рада прийняла " Тим­часовий Основний закон про державну самостійність українських земель бувшої Австро-Угорської монархії". У ньому проголошувалось: " Держава, проголошена на підставі права на самовизначення народів Українською Національною Радою у Львові дня 19 жовтня 1918 року, обнімаюча весь простір бувшої Австро-Угорської монархії, заселе­ної переважно українцями, має назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)”. ЗУНР проголошувалася самостійною, влада в ній мала належати народові, який і обере на основі загального, рівного, таємного і пропорційного голосу­вання Установчі збори, які й вирішать усі головні державні справи.