Основні види експансіоністської геостратегії

Експансіоністська геостратегія спрямована на розширення сфери впливу держави, здобуття контролю над геопростором та його елементами. Категорія «експансія» є однією з провідних у геополітиці. Традиційно під експансією розуміються передусім територіальні надбання і встановлення військово-політичних сфер впливу, а також діяльність у цьому напрямі (політика експансії). Експансіонізм може бути притаманним зовнішній політиці і великих, і середніх, і навіть малих держав (у тому числі самопроголошених). Відповідно до змістовного наповнення експансіоністської геостратегії держав пропонується виокремлення таких її видів, як: політична, воєнна, економічна (кредитно-фінансова, валютна, товарна, науково-технологічна, комунікаційна), інформаційна, ідеологічна, культурно-цивілізаційна, лінгвістична (мовна), етнічна, демографічна.

Усі види експансіоністської геостратегії тісно переплетені між собою і здійснюються державами, як правило, комбіновано, у різноманітних сполученнях, враховуючи свої потенційні можливості, національні інтереси, потенціал та стратегію інших геополітичних акторів, сучасну геополітичну ситуацію у світі та його регіонах, особливості об’єктів експансії (фізико-географічні, політичні, економічні, соціальні, демографічні та ін.).

Експансія може бути високої, середньої чи незначної інтенсивності. Експансіоністська геостратегія може мати відкритий (явний) чи латентний (прихований) характер. Експансія може здійснюватися шляхом агресії або, найчастіше, поступового проникнення, як правило, на формально законних підставах («м’яка» експансія). Така геостратегія спрямована на встановлення прямого або опосередкованого контролю над об’єктом експансії. Контроль над об’єктом експансії може бути тотальним, який є, зазвичай, прямим і повним контролем над територією об’єкта й усім її вмістом, а також «галузевим» – охоплювати окремі сфери життя об’єкта експансії. З просторової точки зору контроль буває суцільним чи несуцільним (дискретним). Контроль може встановлюватися над усією територією іншої держави, а може бути регіональним чи локальним (місцевим). Крім того, можна виокремити лінійно-вузловий контроль над важливими транспортними комунікаціями і вузлами на території інших держав, а також точковий контроль над окремими стратегічно важливими населеними пунктами, промисловими підприємствами, військовими базами, родовищами корисних копалин тощо. Нинішня експансіоністська геостратегія провідних держав світу виступає як багатовекторний процес нарощування геополітичного впливу, спрямованого на різні регіони і країни світу. Слід підкреслити фактично безперервний характер переважно мирної («м’якої») зовнішньої експансії як угруповань держав, так і окремих лідерів всередині угруповань. Експансіоністська стратегія окремих лідерів часто має характер «взаємопроникнення». Особливо це стосується економічної експансії.

Експансіоністська геостратегія притаманна передусім імперіям, як колишнім, так і сучасним. Імперії минулих історичних епох створювалися переважно за рахунок територіальної експансії – розширення геополітичного простору країни завдяки завоюванню територій з їх населенням та різноманітними ресурсами. Імперії минулого мали на меті насамперед розширення своєї фізичної території та сфери власного геополітичного та геоекономічного впливу на сусідні країни. Сама сутність імперського експансіонізму не змінилася, зміни торкнулися тих або інших змістовних та географічних аспектів імперської геостратегії. Сучасними імперіями ми вважаємо держави, які утворені за рахунок приєднання (об’єднання) різних країн і народів, проводять внутрішню політику, спрямовану на їх жорстке підпорядкування центральній владі, а також відрізняються активним експансіонізмом на міжнародній арені.

Тема 9. Геополітичні проблеми безпеки і стабільності у світі

1. Національна безпека як складова національного інтересу держави

2. Поняття колективної безпеки

3. Поняття міжнародної стабільності. Шляхи стабілізації світової політики