Б) стратегії диверсифікації у споріднені галузі

Диверсифікація у цьому випадку здійснюється в галузі, які володіють певного роду стратегічною відповідністю. Ця відповідність існує у тому випадку, коли різні фірми мають достатньо подібне виробництво (однотипні ланцюжки цінностей), що створює можливість для:

- передачі майстерності і досвіду від одної фірми до іншої;

- об'єднання різних виробництв в єдину систему з метою зниження витрат виробництва.

Диверсифікована компанія (фірма), яка використовує внутрішній взаємозв'язок між фірмами, які мають подібне виробництво, і бере на озброєння переваги стратегічної відповідності, досягає від сумісних дій більшого ефекту, ніж в сумі дві компанії могли би одержати, проводячи незалежну політику.

Споріднена диверсифікація відбувається між компаніями, які мають споріднене виробництво і володіють стратегічною відповідністю. Існування стратегічної відповідності у господарському портфелі диверсифікованої фірми разом з майстерністю корпоративного керівництва створює при спорідненій диверсифікації ефект 2 + 2 = 5 і стає основою для створення конкурентної переваги. Чим більші вигоди, які вилучаються із стратегічної відповідності, тим більша конкурентна перевага, яка отримується від здійснення спорідненої диверсифікації, і, як наслідок, споріднена диверсифікація задовольняє вимогам “критерію додаткових вигод” та збільшує дохідність акцій компаній.

Споріднену диверсифікацію робить привабливою те, що при цьому є змога перетворити стратегічну відповідність у конкурентну перевагу. Зв'язки, які засновані на стратегічній відповідності, можуть проявлятись у сфері технології виробництва, спільних вимог до майстерності персоналу, єдиних джерел матеріальних ресурсів і постачальників, потенціалу для спільного виробництва деталей і компонентів, подібних виробничих методів і управлінського ноу-хау, у використанні однакового підходу до маркетингу і збуту продукції, одних і тих самих гуртових покупців чи роздрібних дилерів, потенціалу спільного після продажного обслуговування, а також в одержанні синергічного ефекту від використання спільної торгової марки. Відповідність або спорідненість можуть виникати у будь-якій ланці фірм, які мають подібні ланцюжки цінностей. Подібні відносини дуже важливі, оскільки розкривають нові можливості для зниження витрат виробництва, обміну технологіями і навичками, додаткового використання переваг спільної торгової марки і дозволяють вилучати інші вигоди із спільної діяльності. Це, в свою чергу, є важливим моментом у завоюванні конкурентних переваг над суперниками, які ще не диверсифікувались або диверсифікувались, проте не змогли отримати доступ до такого роду переваг.

Найбільш поширеними шляхами диверсифікації у споріднені галузі є:

- входження в галузь, де збутові можливості і рекламна діяльність можуть використовуватись спільно (хлібопекарня купує виготовлювача крекера і солоних паличок);

- використання споріднених технологій (виробник сільськогосподарського насіння та добрив починає поставляти хімікати проти шкідників); - передача ноу-хау і досвіду з одного виду діяльності до іншого (виробник гамбургерів купує сітку мексиканських закусочних);

- передача фірмової назви і репутації у споживача новому продукту або виду послуг (виробники шин купують СТО автомобілів);

- купівля фірм у нових галузях для підтримки основного виду діяльності (канал кабельного телебачення придбаває спортивну команду або кінокомпанію для забезпечення трансляції своєї основної програми).

Стратегія диверсифікації у споріднені галузі виглядає дійсно привабливою. Вона дає змогу зберегти рівень існуючої ділової активності, використати конкурентну перевагу за рахунок передачі досвіду і майстерності або більш низьких витрат виробництва, а також розподілити ризики інвестування з фірмами із споріднених галузей.

Здійснюючи стратегію диверсифікації у споріднені галузі, фірма має змогу досягнути: стратегічної відповідності, економії на масштабах і конкурентної переваги.

Стратегічна відповідність серед споріднених галузей створює потенціал для конкурентної переваги за рахунок:

а) більш низьких витрат виробництва;

б) ефективної передачі основних вмінь і досвіду, технологічних особливостей, управлінських ноу-хау з одної сфери діяльності в іншу;

в) можливості використання спільної торгової марки.

Стратегічна відповідність може виникати у будь-якій ланці виробничого процесу, проте найчастіше вона розглядається в рамках одного із трьох взаємозв'язаних понять: ринкова відповідність, виробнича відповідність, управлінська відповідність.

Суть ринкової відповідності зводиться до наступного: окремі ланки різних виробництв співпадають таким чином, що їх продукція використовується одними і тими ж споживачами, розподіляється через спільні дилерські і роздрібні сітки або якщо її маркетинг і просування на ринок здійснюються аналогічними методами.

Виробнича відповідність. Різні види бізнесу мають виробничу відповідність, коли існує можливість для розподілу сфер діяльності і передачі виробничого досвіду в матеріально-технічному забезпеченні, проведенні наукових досліджень і розробок, створенні нових технологій, виготовленні готової продукції або у сфері ділового адміністрування.

Управлінська відповідність. Даний вид відповідності виникає тоді, коли різні виробничі ланки мають подібні проблеми в організації виробництва, управлінні персоналом або у сфері технології, що дає змогу передавати управлінський досвід від одної ланки до іншої.

Економія на масштабах діяльності існує, коли з'являється можливість знизити витрати управління розрізненими виробництвами за рахунок централізованого управління і знизити витрати у будь-якій ланці виробничого процесу за рахунок існуючих внутрішніх взаємозв'язків.

Конкурентна перевага, яка досягнута з врахуванням стратегічної відповідності у близьких сферах бізнесу, дає додатковий потенціал порівняно з індивідуальним виробництвом. Додаткове джерело конкурентної переваги дозволяє при спорідненій диверсифікації мати ефект 2 + 2 = 5 з дохідності акцій.