Г) стратегії згортання і ліквідації

Стратегії згортання і ліквідації – це стратегії продажу і ліквідації бізнесу. Питання щодо продажу того чи іншого підприємства слід розглядати у випадку, коли з'ясується, що даний напрямок не відповідає стратегічній політиці корпорації, або якщо він втратив свою привабливість. Навіть при продуманій стратегії диверсифікації в компанії можуть виникнути ситуації, коли придбані підприємства не працюють належним чином. Неможливо уникнути повної або часткової невідповідності планів та дійсності, оскільки не можна точно спрогнозувати результати впровадження у ту чи іншу сферу діяльності. Крім того, довгострокова привабливість галузі може з часом змінитися: те, що здавалось колись привабливим напрямком для диверсифікації, пізніше може втратити свій блиск. Деякі підприємства безперечно виявляться на рівні нижче середнього, і, як наслідок, виникає питання про те, чи варто їх залишати в складі корпорації чи ж необхідно позбавлятися від них. Інші дочірні компанії, не дивлячись на сприятливі фінансові показники, будуть, можливо, не так вдало співпрацювати з іншими ланками, як це було заплановано.

Деколи підприємство, яке здавалось вдалим придбанням зі стратегічної точки зору, може виявитись несумісним з іншими компаніями в культурному відношенні.

Коли конкретний напрямок діяльності корпорації втрачає свою привабливість, найбільш вдалим виходом з цієї ситуації є продаж бізнесу. Як правило, від подібних підприємств бажано позбутися якнайшвидше, якщо це не вимагає додаткового часу, щоб привести їх в порядок. Чим більше підприємств перебуває в портфелі диверсифікованої компанії, тим імовірніше виникнення потреби позбутись підприємства з поганими показниками або слабкою сумісністю.

Позбутися підприємства можна двома способами:

1. Материнська компанія просто виходить з цього бізнесу, як у фінансовому, так і у адміністративному плані, зберігши частину акцій чи повністю позбувшись їх.

2. Корпорація може безпосередньо продати підприємство на сторону, зате у цьому випадку слід знайти покупця.

З усіх можливих стратегічних альтернатив ліквідація є найменш приємною і найбільш хворобливою процедурою, особливо для підприємств, що займаються одним єдиним бізнесом, оскільки для них вона означає повну зупинку свого існування. Для багатогалузевої, багато профільної корпорації ліквідація одного з напрямків менш драматична. Не дивлячись на труднощі, які зв'язані зі скороченням виробництва, зупинкою потужностей та іншими наслідками, подібні заходи дозволяють зміцнити стан корпорації. У безвихідних ситуаціях швидка ліквідація задовольняє інтереси акціонерів більше, ніж банкрутство. Продовження роботи підприємства, яке не відповідає інтересам корпорацій, лише виснажує її ресурси; це також може зіпсувати її репутацію і зруйнувати кар'єру багатьох менеджерів. На жаль, досить часто буває складно відрізнити беззмістовну гонку від потенційного відродження. Особливо це стосується ситуацій, коли до розумної оцінки вмішуються емоції і гордість, а саме так, як правило, і буває.