Урок № 8

Тема: Кільчасті черви. Визначальні ознаки будови, біологічні особливості, середовища існування, різноманітність, роль у природі та значення в житті людини. Лабораторне дослідження: Зовнішня будова та рух кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).

Мета: ознайомитися з головними особливостями кільчастих червів, розглянути їх зовнішню і внутрішню будову та основні процеси їх життєдіяльності; розвивати вміння визначати представників типу кільчасті черви

Державні вимоги щодо рівня

загальноосвітньої підготовки учнів:

називає:

- середовища існування тварин;
- визначальні ознаки будови, які відрізняють тварин зазначених груп серед інших;

- рідкісні види України та свого краю;

наводить приклади:

-тварин, які належать до зазначених груп;
- видів тварин, поширених в Україні та своїй місцевості;

- видів тварин, що є паразитами людини та переносниками збудників хвороб;
- видів тварин, що завдають шкоди сільському господарству;

розпізнає:
- тварин на зображеннях, у колекціях;

характеризує:

- визначальні особливості способу життя, розмноження і розвитку тварин зазначених груп;

- різноманітність тварин;

- особливості будови тварин, зумовлені пристосуванням до життя на суходолі;

- пристосування тварин до паразитичного способу життя;

- роль тварин у екосистемах та значення в житті людини;

визначає:

- риси пристосованості тварин до середовища існування;

Робить исновок:
- особливості будови організму тварин - результат пристосування до умов середовища існування.

Обладнання і матеріали: малюнки, таблиці кільчастих червів, набір для лабораторного дослідження(препарувальні ванночки, дощові черви, скляні палички, пінцети, лупи, лінійки, скляні пластинки, аркуші паперу, препарувальні голки).

Базові поняття і терміни: Кільчасті черви, клас Багатощетинкові черви, щупики, нюхова ямка, бічні вирости, анальна лопать, вторинна порожнина тіла, передня кишка, середня кишка, задня кишка, спинна і черевна судини, антена, клас Малощетинкові черви, головна лопать, шкірні залози, кільцеві м’язи, воло, шлунок, сім’яники, яєчники, клас П’явки.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності класу до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Тип Кільчасті черви об’єднує тварин, видовжене тіло яких складається з великої кількості однакових частин — сегментів. Всередині кожного сегмента — порожнина, яку вистеляє шар покривних клітин.

Це вторинна порожнина тіла. Головна функція вторинної порожнини тіла кільчаків — опора тіла. Будова кільчастих червів значно складніша, ніж будова плоских і круглих червів. У кільчастих червів розвинена кровоносна система і починає формуватися дихальна.

Тип Кільчасті черви налічує понад 9000 видів. Серед них маловідомі морські тварини — багатощетрінкові черви, дощові черви, яких знає кожна дрітина, і мешканці наших прісних водойм — п'явки.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Тип Кільчасті черви

Клас Багатошетинкові черви

Розглянемо загальний вигляд, спосіб життя, будову і системи органів багатощетинкових червів на прикладі морського черв’яка — нереїса, що є типовим представником цього класу.

Загальний вигляд.

Мал.. Нереїс зелений

Нереїс — це чималий черв'як завдовжки до 10 сантиметрів. Тулуб черв’яка витягнутий і трохи сплощений, його утворюють понад 150 сегментів. На головному кінці тіла розташовані щупики і щупальця, дві пари очей, вусики й нюхова ямка. Сегменти тулуба мають парні бічні вирости, що виконують функцію ніг. На їх кінцях є щетинки, чіпляючись якими за поверхню дна, черв’як пересувається. На задньому кінці тіла сегменти тулуба переходять в анальну лопать, де міститься анальний отвір.

Клас Багатощетинкові черви, який поділяють на два підкласи, налічує понад 7500 видів.

Клас Малощетинкові черви

У представників цього класу бокових виростів на тілі немає — щетинки сидять безпосередньо на стінці тіла. Крім того, в них значно менше щетинок, що й визначило їх назву.

Мал. Малощетинкові черви. Зліва направо: звичайний дощовий черв'як, апорректода довга, Ейсен, трубочник

Особливості способу життя, будову і системи органів малощетинкових червів розглянемо на прикладі дощового черв яка.

Спосіб життя.

Дощовий черв’як живе в грунті, риючи переднім кінцем тіла довгі ходи — підземні галереї. При цьому він проковтує землю, яку пропускає через кишечник, де перетравлюються всі органічні речовини, і викидає її назовні у вигляді круглястих грудок. З’явилися навесні грудки землі, — отже, у червів почався період активного життя. Дощові черви живляться також рештками рослин, які затягують у свої ходи. (Пригадай, як звуться тварини, що живляться рештками відмерлих рослин і мертвих тварин.)

Будова тіла.

Мал.. Будова дощового черв’яка

Тіло дощового черв'яка поділене на добре помітні членики. Передній кінець — головна лопать, на ній немає очей, антен, щупалець. По боках кожного сегмента тіла розташовано по чотири зовсім маленькі щетинки. Шкіра вкрита кутикулою і багата на шкірні залози, які виділяють речовини, що зволожують шкіру.

Розмноження.

Дощові черви — гермафродити. Статеві залози розташовані на передній частині тіла. Сім’яники містяться в 10—11-му сегментах тіла, а яєчники — у 13—14-му. Назовні сім’яники відкриваються в 15-му сегменті. Розмноження червів потребує участі двох особин. Запліднення відбувається всередині тіла. Дощові черви мають прямий розвиток — вільноживучих личинок у них немає.

Клас П’явки

П’явки — це паразитичні черви, що живляться кров’ю різних тварин, а також поїдають дрібних червів.

Мал.. Медична п’явка

Найхарактерніші ознаки п’явки, які відрізняють її від інших кільчастих червів:

— відсутність щетинок;

— наявність двох присосків на передньому і задньому кінцях тіла;

— вторинна порожнина заповнена паренхімою.

У різних видів п’явок кількість очей різна: від чотирьох до десяти. Вони можуть розташовуватися в два ряди, віночком навколо голови і підківкою. Типовий представник цього класу — медична п'явка. Вона поширена у прісних водоймах зі стоячою водою, мулистим дном і густою рослинністю. П’явка чутливо реагує на найменші коливання води і появу хімічних речовин, які свідчать про близькість ймовірної жертви. Вона нападає на різних тварин (риб, жаб, корів) і навіть на людей. Рот у п’явки має зазублені пластинки — щелепи, якими вона легко прорізує шкіру тварин та людини і відсмоктує кров. Тому медичну п’явку здавна використовують у лікуванні деяких хвороб. Нині медична п’явка — рідкісний вид, його включенодо переліку видів тварин, що охороняються в Європі.

V. Узагальнення і систематизація знань

Лабораторне дослідження: Інструктаж з БЖД.

Тема: Зовнішня будова та рух кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).