Березня. День Тараса Шевченка

У «Мага Вірі» (див. Покажчик) подані під прізвищем «Шевченко» цитати, або твердження про творчість Великого Генія Тараса Шевченка. Рунтато, користу­ючись Покажчиком, готує оповідь, присвячену свя­тові. Оповідь збагачена даними з життєпису Тараса Шевченка.

7 КВІТНЯ. ВЕРБНА НЕДІЛЯ

Рунтато читає в «Мага Вірі» 19-ий День, розділ 159-ий. У 21-му Дні в розділах 87-му і 88-му читає про походження слова «писанка», і в 7-му Дні читає 64-ий розділ.

Рунтато священну годину кінчає словами: «Святе письмо «Мага Віра» пише (і тут рунтато читає у 34-му Дні, розділ 30-ий, закінчуючи слова­ми: «... продовжуючи життя роду свого»). У По­кажчику: «Верба» подані сторінки, де йде оповідь про Вербу.

Після оповіді про значення Верби у поняттях Предків наших, усі присутні на священній годині з гілочками верби (по черзі) підходять до рунтата. Рунтато пучкою торкається до вогкої землі, що є в мисочці на жертовному столі, і цією ж пучкою торкається до гілочки верби, яку тримає вірний, і каже: «Благословляю Вас, благословляю перші парості Великого дня. Будьте всі щасливі!» (Ці ві­тальні слова рунтато говорить до всіх, але освятити зобов'язаний кожну гілочку вербну, що її тримає в руці той чи інший віруючий).

Є Звичай: гілочка верби, принесена зі Святині, має бути у вогкому грунті посаджена, або має стояти в хаті у збаночку до свята Великодня Світла Дажбожого.

8 КВІТНЯ. БІЛИЙ ТИЖДЕНЬ

Тиждень пе­ред Великоднем Світла Дажбожого рунтато на свя­щенній годині оповідає, що наші Предки перед святом Великодня білили хати, замітали подвір'я, і в хаті все впорядковували. І працю цю здійснювали з радістю, як священнодіяння, щоб в хаті радісно жилося.

У наведенні хатнього порядку повинні брати участь всі члени родини: дорослі, діти, старі. Ро­диною в цей час устійнюється, де в хаті чи на подві­р'ї яка річ має лежати. Щоб був порядок, усі в родині знають, що ту чи іншу річ взявши, треба її по­класти на місце, яке для неї призначене. І такий порядок стає родинним звичаєм. Хто річ узяв і не поклав її на призначене місце, той не шанує родини, робить в родині безпорядок, псує усім настрій, і на родинній нараді такі й подібні неполадки мають бути обмірковані.

Щастя в родині починається від того, що всі її члени дбають про чистоту і порядок в хаті і біля хати. Рунтато читає про Порядок (сторінки подані у Покажчику під словом «Порядок», а також читає все важливе про Точність (див. у Покажчику: Точність, Обов'язок). Та читає окремі розділи з Сімох Законів Правильного Життя. Чистота в хаті вірного РУНВіри є ознакою шляхетности, світлої обрядности та запорукою доброго здоров'я всієї Родини.

14 КВІТНЯ. ВЕЛИКДЕНЬ СВІТЛА ДАЖБОЖОГО

Рунтато читає 43-ій День: бере всі ті твердження, які вважає особливо важливими. (Назви свят — Великдень Світла Дажбожого і Різдво Світла Дажбожого створені нашим Учителем Левом Силенком. Очевидно, назви «Великдень» і «Різдво» дуже давні, і вони мають різні значення, і чужа релігія на нашій землі їх використовує для звеличен­ня чужих святощів).

Обряд благословенного освячення калачів. Рунтато йде в супроводі двох помічників. Один тримає перед собою Трисуття, інший — збаночок. Рунтато торкається гілочкою у збаночок з водою і потім цією гілочкою торкається до їства, що лежить у кошику. І каже виразно, врочисто: «З лю­бов'ю освячується Дажбогом дана благодать. Усіх угощайте, з Великоднем вітайте!»

Після 45-хвилинної священної години у Святині, або біля Святині, здійснюється освячення Великод­нього калача. У кошиках, які стоять рядами, вірні мають калачі, писанки та інше їство. Та в одному кошику повинен бути тільки один калач: бо ж він символізує родинне коло. Калач у нас також має назву «баба» («бабка», у значенні трипільського слова «ба» — бачення, освітлення, єднання зі світлом, добром).

(Значення і опис веснянок, гагілок: див. По­кажчик «Веснянки).

(Калач — знамено родинного кола, круглий. Після освячення калача усі вдома споживають калач, не вживаючи ножа: калач має бути так спе­чений, щоб можна було руками легко взяти частину калача. У давні часи, символізуючи родинне ко­ло, молода роздавала шишки — це зменшена форма калача), ївши калач, треба лівою рукою підтриму­вати: щоб крихта не впала: символічне оберігання цілісности Роду.

21 КВІТНЯ. НАВСЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ —

Провідна Неділя. (Наші Предки слово «Нав» ужива­ли у значенні «Дух». Навський Великдень присвя­чений Духові Предків Рідних та увіковічненню пам'яти тих, які відійшли у Царство Духа Предків Рідних. (Див. 23-ій День, розділ 63-ій, див. Покаж­чик: Нав).

На священній годині рунтато читає молитви: 19-ту: Молитва Перед Відходом і 20-ту: Його мо­литва Прощання та 21-шу— її молитва Прощання. 2-гу: Молитва Єднання з Вічністю і Безмежністю. Ці Молитви є у 52-му Дні, а також в «Катехизисі РУНВіри».

Готуючи оповідь про Навський Великдень, рунтато має (див. Покажчик під словом «Предки») узяти все те величне, що потрібно сказати вірним. На цвинтарі рунтато читає в «Катехизисі РУНВіри» у 8-му Дні твердження Учителя, присвячені питан­ню Життя і Смерти, і значенню, що таке Царство Духа Предків Рідних.

Рунтато читає молитви з «Молитовника». Після молитви рунтато з двома помічниками йде до могил спочилих. Він кланяється кожній могилі, за ним ідуть діти (або їх матері) з кошиком і кві­тами та мініятюрними круглими хлібинками (розмі­ром 10 сантиметрів). І біля кожної могили мають бути покладені: квіти, хлібинка, і має бути запалена свічка. Після обходу могил рунтато і ті, що з ним, співають пісню: «О, Великий Дажбоже, зорею шлях сія до небесних осель» («Молитовник»).

Після молитовної пісні всі йдуть на поминаль­ний обід.

24 БЕРЕЗНЯ. ЖАЙВОРОНКОВА НЕДІЛЯ

(у останню неділю березня). Щедрівки. Рунтато читає у 19-му Дні розділи: 157-ий і 158-ий. Дівчата приходять на священну годину у вишитих сорочках, з віночками на голові, з кошиками. Після священ­ної години кожна підходить до вірних і каже: «Жай­воронки летять, теплінь вістять. Вітайте гостей біля кожних дверей». Дівчина запрошує узяти жайворонка (кожна має особисто спекти і особисто угощати).

Жайворонковий День і День Щедрівок має бути поєднаний. Молодь щедрує: «Щедрик-щедрівочка, прилетіла ластівочка». Рунтато в Покаж­чику (під словом «Щедрівки») бере потрібні дані для оповіді про Щедрівки. Наші Предки, живучи закона­ми Матері-Природи, щедрували у дні прибуття ластівок. (Співати серед зими, в люті морози «при­летіла ластівочка», значить відзначати поневолення душі, спричинене жахом двоєвір'я, яке описане у 50-му Дні: «Як двоєвір'я пригноблює духовні сили народу»).

28 КВІТНЯ. ДЕНЬ ОХОРОНИ ЖИВОТИНИ

У цей день діти і дорослі угощають їжею пташок, домашню скотину і всю животину, що живе близь­ко (біля житель людських). Оповідається, що пта­хи — вірні друзі людей, даючи переконливі опові­ді про користь, яку вони приносять та про шкоду, що завдають садам, огородині. Птахи не знають, що вони добродії і злодії, людина це знаючи, по­винна їхнє доброчинство шанувати, а їхню шкоду обмежувати. Добре, коли є можливість оповідати дітям про вдачу животини та її спосіб життя.

2 ТРАВНЯ. СВЯТО ВЕСНИ, ДЕНЬ ТАТА ОРЯ —

Первородителя племен наших. Він у травні з родиною йшов у поле, працював і синів навчав хліборобської мудрости. Рунтато бере зі сторінок (поданих в Покажчикові: Орь, Родоначальник) все, що є найважливіше, і творить оповідь про Тата Оря, першого у світі орача. З ім'ям Орь пов'язані слова «орач», «орати», «Оріяна», «Ірак», «Іран».

21 ТРАВНЯ. ДЕНЬ РОСЛИННОГО СВІТУ

Рунтато на священній годині оповідає, чому наші Предки любили ліс, рослинний світ, плекали сади, квіти, мали Священні Гаї, цінували лікувальні рослини. Читає з «Мага Віри» (див. Покажчик: Дуб). Читає про Священний Гай, беручи дані, подані на сторінках (див. Покажчик: Священний Гай).

26 ТРАВНЯ. ОБХІД ЗЕЛЕНОЇ НИВИ

У сіль­ській місцевості рунтато з вірними виходить в поле. На роздоріжжі похід людей стає. Розстеливши килимки, всі сідають. Найстаріший між вірними з молоддю розкладає багаття. Рунтато читає Молитви. І читає 21 День: розділи 24-ий, 25-ий, 26-ий. І запрошує господарів сказати слово про посіви, передбачити, який буде врожай.

Усі в полі (кожна родина окремо) споживають сніданок. Добре, щоб молодь в цей день спільно з дорослими співала пісень; усім було б приємно чути виступ бандуриста, скрипаля, сопілкаря. І вер­татися з поля треба з радістю, з піснями: щоб світ веселився, щоб веселилися поле й небо.

2 ЧЕРВНЯ. КЛЕЧАЛЬНА НЕДІЛЯ, ЗЕЛЕНІ СВЯТА

Рунтато читає: 18 День, у розділі 40-му від слів: «Сухе гілля можна у Священному Гаю збирати», і до кінця цього розділу. І читає у 22-му Дні з розділу 73-го, починаючи зі слів «Зелене Свято — Клечальна Неділя» і кінчає читати в 74-му розділі словами: «...загощують з Дому Вічности у доми своїх дітей і внуків».

(У давні часи на цвинтарях, біля могил Предків Рідних, росли дуби та інші дерева. І гілочки з цих дерев потомки приносили до хати, і ними уквітчу­вали стіни — ознаменовували цим присутність Духа Предків у домі Потомків. Коли тепер цього не можна зробити, то треба з могили спочилих дідів, батьків принести до хати квітку і тримати її біля образу тих, що на цвинтарі спочивають).