Радянська Україна у 20-х рр.

Причини переходу до непу:

На кін. 1920 - поч. 1921 рр. більшовицька Росія і Україна опинилися в ситуації глибокої економічної, соціальної та політичної кризи, викликаної:

- воєнними діями, що велися майже безперервно сім років;

- політикою «воєнного комунізму», яка руйнувала основи економіки, паралізувала с/г і викликала опір переважної більшості населення, особливо селянства;

- «відкладення» світової революції;

- початок реалізації плану ГОЕЛРО.

Економічна криза:

- промисловість знаходилася у стані розрухи. У 1921 р. в Україні промислове виробництво становило 1/10 частину довоєнного рівня, виробництво металу - 5%, вугілля - 30% і т.д.;

- с/г також перебувало в катастрофічному стані: порівняно з 1913р. посівні площі в Україні скоротилися на чверть, збір зерна – на третину. Ситуацію ускладнили посуха 1921 р. і голод, від якого загинуло близько 1, 5-2 млн. осіб. Масовість жертв голоду пояснюється не лише засухою, а й політикою більшовиків, що дає підстави говорити про перший у радянській історії голодомор;

- у галузі фінансів – інфляція.

Соціально-політична криза:

- почалися повстання селянства проти політики «воєнного комунізму» і, зокрема, проти продрозкладки. Була охоплена майже вся Україна. Проти радянської влади виступила армія Махна (близько 15 тис. чоловік). Усього повстанських формувань нараховувалося близько 40 тис. осіб;

- тяжкий економічний стан, продовольчі нестатки викликали незадоволення радянською владою з боку робітників, що виливалося у різні форми протесту, зокрема страйки. Поряд з економічними вимогами висувалися політичні – «Ради без більшовиків»;

- склалася криза в більшовицькій партії, в якій загострилися суперечки щодо шляхів подальшого розвитку країни.

Таким чином, загальна криза в країні змусила більшовиків у березні 1921 р. на Х з’їзді РКП (б) перейти від політики «воєнного комунізму» до нової економічної політики (НЕПу).

Сутність НЕПу:

Неп передбачав часткове повернення до ринкових відносин, різних форм власності, економічних методів управління народним господарством. Проте більшовики розглядали неп як вимушений захід, за допомогою якого можна буде подолати поточні труднощі і досягти кінцевої мети – побудови комунізму.

1. У сільському господарстві:

- заміна продрозкладки продподатком (був менший приблизно У 2 рази і відомий селянам заздалегідь);

- дозвіл на вільну торгівлю надлишками с/г продукції;

- дозвіл на оренду землі і використання найманої праці.

- НЕП сприяв розвитку с/г: в 1925 р. обсяг сільськогосподарського виробництва досяг довоєнного рівня.

2. У промисловості:

- продаж у приватні руки і передача в оренду дрібних і частини середніх підприємств. В Україні було здано в оренду 5200 підприємств - майже половина наявного фонду;

- децентралізація управління промисловістю. Багато підприємств об’єднувалися в трести і переводилися на госпрозрахунок. Найбільшими в Україні стали трести «Донвугілля», «Хімвугілля», «Південь-сталь», «Цукротрест»;

- ліквідація загальної трудової повинності і зрівнялівки в оплаті праці;

- залучення іноземного капіталу у формі концесій (в Україні не було укладено жодного концесійного договору), змішаних акціонерних товариств та ін.

Неп стимулював розвиток промисловості, зростання продуктивності праці. У 1926 р. основні показники рівня розвитку легкої і харчової промисловості, яка знаходилася в основному в руках дрібних підприємців, були вищі за довоєнні. Навпаки, сповільнювались темпи розвитку важкої промисловості, яка була під контролем держави. У 1925-1926 рр. обсяг промислового виробництва в Україні досяг 99% рівня 1913 р.

3. У галузі торгівлі і фінансів:

- відмова від розподілу продукції за картками, від прямого продуктообміну і перехід до вільної купівлі-продажу. Розвиваються три види торгівлі: кооперативна, приватна, державна;

- у великих містах відкрилися торговельні біржі;

- у 1922-1924 рр. проведено грошову реформу: були випущені конвертовані десятикарбованцеві банкноти - червінці, а також казначейські білети вартістю 1, 2, і 5 крб. Швидко зміцнювалася грошова система, спадала інфляція. Зріс життєвий рівень населення.

Причини згортання НЕПу:

- комуністична партія від початку розглядала неп як вимушену і тимчасову поступку капіталізмові, її стратегічна мета залишалася незмінною - побудова комуністичного суспільства;

- він був несумісний з політикою Сталіна, спрямованою на встановлення в країні тоталітарного режиму.

У кін. 20-х рр. сталінське керівництво відмовилося від НЕПу і перейшло до командно-адміністративної економіки.