Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Спосіб службових слів.
Службовими словами, які виражають граматичні значення, є артиклі, прийменники, післяйменники, допоміжні дієслова, слова ступеня, " пус- ті слова", сполучники та частки. Артиклі вживаються в арабській, романських та германських мовах. Вони виконують такі функції: а) виступають засобом частиномовного позначення. Приєднання артикля до неіменних слів і форм переводять неіменні слова в іменники (явище конверсії): нім. Schreiben " писати" — das Schreiben " письмо", англ. to play " грати" — the play " гра"; б) розрізняють граматичні категорії означеності/неозначеності: нім. der Knabe " визначений, певний хлопець" — ein Knabe " якийсь хлопець", англ. the man " певна людина" — а man " якась людина"; в) виражають категорію роду: нім. der Deutsche " німець" — die Deutsche " німкеня", das Fenster " вікно"; г) виражають категорію числа: das Fenster " вікно" — die Fenster " вікна"; ґ) служать способом вираження відношень між словами в реченні, тобто мають функцію вираження категорії відмінка: нім. наз. відм. der Tisch, род. des Tisches, дав. dem Tisch. Прийменники виражають відношення між словами в мовленнєвому ланцюжку, тобто вказують на відмінок іменнника. Напр. їду в метро (місцевий відмінок), піду до метро (родовий відмінок). Таку ж функцію виконують післяйменники. Відмінність між прийменниками й післяйменниками в тому, що післяйменники знаходяться не перед іменником, а після нього. Післяйменники — один з найважливіших граматичних показників у тюркських, фінноугорських, монгольських і японській мовах. Наприклад: азерб. Йер балалар учун " місце дітей для", татар. Мин трамвай белэн барам " я трамвай на їду"; У російській мові як післяйменник вживається слово ради в деяких сполученнях: шутки ради, потехи ради тощо. Допоміжні дієслова служать для творення складних (аналітичних) дієслівних форм і використовуються як граматичний спосіб вираження категорії особи, числа, часу, стану і способу в сучасних індоєвропейських мовах. Наприклад: укр. я буду читати, ти будеш читати, ми будемо читати; англ. I shall read " я буду читати", нім. ich bin gegangen " я пішов". Слова ступеня виступають як спосіб творення ступенів порівняння якісних прикметників і прислівників у мовах різних родин. Такими словами в українській мові є більш, менш, дуже, вельми (зручний — більш зручний, вигідний — менш вигідний, цікавий — дуже, вельми цікавий), у російській — более, менее, очень (красивый — более красивый, удачный — менее удачный, большой — очень большой), в англійській more, most (interesting " цікавий" — more interesting " цікавіший" — most interesting " найцікавіший"). Пусті слова — це повнозначні слова, які супроводжують інші повнозначні слова, беручи на себе вираження їх граматичних значень. Наприклад: англ. he-cat (він-кіт), she-cat (вона-кіт, " кішка"), укр. рись-самець, рись-самка, рос. ворон-самец, ворон-самка. Сполучники виражають граматичні відношення між словами в реченні і між предикативними частинами речень. Частки передають різні модальні значення, а також деякі інші відтінки граматичних значень (запитання, заперечення, оклик, невизначеність та ін.). Частка би в українській та російській мовах використовується для творен- ня (і вираження) умовного способу (читав би, пел бы).
СПОСІБ ІНТОНАЦІЇ. Інтонація є засобом вираження граматичних значень на рівні синтаксису. За допомогою інтонації виражаються: а) модальність речення (впевненість, запитання, сумнів, наказ або особисте ставлення мовця до того, що він говорить тощо). Напр.: Він прийшов. Він прийшов? Він прийшов! б) групування членів речення. Напр.: Читати довго/не міг. Читати/довго не міг. Казнить, /нельзя помиловать. Казнить нельзя, /помиловать; в) розрізнення простого й складного речення. Напр.: Бачу матір в садочку. Бачу: /матір — в садочку; г) розрізнення сурядності й підрядності. Напр.: Хмариться, дощ буде – Хмариться — дощ буде (у першому ви- падку сурядність, у другому — безсполучникове речення з різнотипними частинами); ґ) актуальне членування речення д) виділення вставних слів і речень. Напр. Він безперечно має рацію – Він, безперечно, має рацію; Он может быть здесь – Он, может быть, здесь.
|