Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Антимонопольно-конкурентне законодавство.
|
|
При підготовці теми студентові необхідно опанувати законодавчі засади охорони конкуренції, регулювання монополії і відповідальності за спотворення конкурентного клімату на ринку, скласти перелік, коротко зазначивши зміст нормативноправових актів вказаних в літературі до теми
Література до теми «Правове регулювання економічної конкуренції»:
1.Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №50. – Ст. 472.
2.Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 07 червня 1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1966. - №36. – Ст. 164.
3.Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №12. – Ст. 64.
4.Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України. Затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України 23 лютого 2001р. // Офіційний вісник України. – 2001. - №14. – Ст. 622.
5.Порядок надання Кабінету Міністрів України дозволу на узгодженні дії, концентрацію суб’єктів господарювання. Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002р. // Офіційний вісник України. – 2002. - №9. – Ст. 405.
6.Положення про порядок одержання згоди Антимонопольного комітету України на створення холдингових компаній в процесі корпоратизації та приватизації, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 21 червня 1994р. №6-р // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1994. - №10. – С. 41-47.
7.Положення про порядок погодження з України проектів установчих документів та планів розміщення акцій холдингових компаній, що створ. В процесі корпоратизації та приватизації, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 21 червня 1994р. №7-р // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1994. - №10. – С. 47-48.
8.Положення про порядок отримання згоди України на поглинання господарюючих суб’єктів в процесі приватизації, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 21 червня 1994р. №8-р // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1994. - №10.
9.Положення про порядок підтвердження Антимонопольним комітетом України наявності контрольного пакета акцій, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 21 червня 1994р. №9-р // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1994. - №10.
· Бара Золтан. Зловживання монопольним становищем на ринку – джерела та засоби захисту // Конкуренція. – 2003. - №6. – С. 53-57.
· Безух О. Правові підстави застосування звичаїв при здійсненні захисту від недобросовісної конкуренції // Підприємство, господарство і право. – 2001. - №3. – С. 24-27.
· Безух О. Співвідношення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції із законодавством, що регулює використання інших об’єктів інтелектуальної власності // Вісник господарського судочинства. – 2001. - №1. –С. 168-175.
· Безух О. Захист від недобросовісної конкуренції як інститут конкурентного права // Підприємство, господарство і право. – 2001. - №7. – С. 32-36.
· Беляневич В.Е. Арбітражне судочинство: визнання недійсним актів державних та ін. органів: Навч. посібник. - К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 304с.
· Жаров О.П. Енергетична монополія // Конкуренція. – 2003. - №4. – С. 9-11.
· Журик Ю. Поняття і види недобросовісних дій у конкуренції // Предпринимательство, хазяйство и право. – 2000. -№2. – С. 10-12.
· Журик Ю. Деякі питання правового статусу Антимонопольного комітету України // Предпринимательство, хазяйство и право. – 2000. -№4. – С. 17-20.
· Журик Ю. Порядок розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України // Предпринимательство, хазяйство и право. – 2000. -№7. – С. 14-17.
· Иголкин С. Демонополизация // Конкуренция. – 2002. - №2. – С. 10-12.
· Коваль И. Неправомерное использование знаков для товаров и услуг и недобросовестная конкуренция // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №4. – С. 7-11.
· Яворський Я. правове регулювання недоброякісної конкуренції: світовий досвід та Україна. // Право України, - 2005 р. - № 10, - ст. 39.
· Плетньова О. особливості адаптації конкурентного законодавства України до законодавства ЄС. // Право України, - 2007 р.- № 10, - ст. 69.
· Оскарження рішень органів антимонопольного комітету України. // Юридичний журнал, - 2006, - №7.
ТЕМА 13. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
1. Поняття, ознаки та види цінних паперів
2. Ринок цінних паперів.
3. Учасники ринку цінних паперів.
4. Державне регулювання ринку цінних паперів.
Теми наукових повідомлень(індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Проблеми правового регулювання ринку цінних
Механізми правового регулювання ринку цінних
Відповідальність за порушення на ринку цінних паперів
Міжнародно-правове регулюваня ринку цінних
Контрольні питання:
1.В чому зміст цінного паперу як юридичного документа?
2.В чому полягають особливості цінного паперу?
3.Визначити групи цінних паперів, визначивши їх характерні ознаки.
4.В чому полягає право бути емітентом?
5.Визначити вимоги щодо випуску акцій.
6.В чому зміст і функціональне призначення векселя?
7.В чому особливості ринку цінних паперів?
8.Дати оцінку високого ступеня державної врегульованості ринку цінних паперів.
9.Скласти перелік форм державного регулювання ринку цінних паперів.
10. Виявити співвідношення понять “вторинни” і “біржовий” ринок цінних паперів.
11. В чому призначення фондової біржі?
12. Які фактори сприяють розвитку позабіржового ринку цінних паперів?
Ситуація 1
Громадяни України Петренко, Мироненко, Оргулюк та інші, загалом двадцять осіб, вирішили створити фондову біржу. При цьому жоден з них не займався торгівлею цінними паперами. Зазначені особи мали намір сформувати статутний фонд біржі у розмірі 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
1. Чи можуть зазначені особи створити фондову біржу?
2. Які вимоги встановлені законодавством України щодо осіб, які можуть бути засновниками фондової біржі?
3. Чи є якісь вимоги до розміру і порядку формування статутного фонду фондової біржі?
Ситуація 2
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку була зареєстрована фондова біржа ТОВ " Цінні папери".
1. Чи правомірна реєстрація зазначеної фондової біржі?
2. Який державний орган реєструє фондові біржі?
3. Чи встановлена законодавством України організаційно-правова форма щодо фондових бірж? Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на положення чинного законодавства України.
Ситуація 3
Статутом Фондової біржі " Майбутнє 2000" було передбачено, що остання займається організацією укладення угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних від власного імені та за дорученням клієнтів, виконує функції депозитарія, займається рекламною діяльністю, емісією цінних паперів з метою отримання прибутку.
Дайте правовий аналіз статуту Фондової біржі " Майбутнє 2000". Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України.
Завдання для самостійної роботи:
1. Цінні папери як об’єкт права власності.
Готуючи дане завдання необхідно повторити питання права власності на цінні папери за цивільним правом, оскільки вони є предметом як цивільно-правових, так і господарсько-правових правовідносин. Слід засвоїти поняття, реквізити і особливості цінних паперів.
Врахувати, що крім основних цінних паперів є похідні, основним з яких є дериватив, до якого належать: форвардний контракт, фючерсний контракт, опціон і варант. Необхідно охарактеризувати всі види цінних паперів, порядок і умови їх випуску та обігу, з’ясувати форми державного регулювання ринку цінних паперів.
Література до теми «Правове регулювання ринку цінних паперів»:
1.Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 18 березня 2006 р
2.Про державне регулювання ринку цінних паперів: Закон України від 30 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996.- №51. – Ст. 242.
3.Про національну депозитну систему та особливості електронного обігу цінних паперів України: Закон України від 10 грудня 1997 р. // Урядовий кур’єр. – 1998. – 10 січня.
4.Про платіжні системи та перекази грошей в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №29. – Ст. 137.
5.Про інститути спільного інвестування (тіньові та корпоративні інвестиційні фонди): Закон України від 15 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №21. – Ст. 103.
6.Про обіг векселів в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №24. – Ст. 128.
7.Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002.- №1. – Ст. 1.
8.Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №38. – Ст. 313.
9.Про облік прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність: Указ Президента України від 25 травня 1994 р. (зі змінами і доп.). // Урядовий кур’єр – 1994. – 28 травня.
10. Про встановлення порядку виготовлення бланків, цінних паперів і документів суворого обліку: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. №28-34 // Урядовий кур’єр. – 1993. – 29 квітня.
11. Положення про вимоги до стандартної форми деривативів: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. №632 // Офіційний вісник України. – 1999. - №16. – Ст. 648.
12. Правила випуску та обігу фондових деривативів: затверджені рішенням ДКЦПФР. Від 24 червня 1997 р. №216 // Урядовий кур’єр. – 1997. – 7 серпня.
13. Про випуск казначейських зобов’язань: Постанова КМУ від 10 січня 2002 р. №15 // Урядовий кур’єр. – 2002. – 15 січня.
14. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на рику цінних паперів, затвердженні Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку ДКЦПФР від 14 березня 2001 р. №49-60 // Офіційний вісник України. – 2001. - №16. – Ст. 706.
15. Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації. Затверджене рішенням ДКЦПФР від 11 квітня 2000 р. №39 // Офіційний Вісник України. – 2000. -№18.
16. Положення про випуск облігацій внутрішніх місцевих позик, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 07 жовтня 2003 р. №414 // Офіційний Вісник України. – 2003. - №44. – Ст. 1233.
17. Положення про порядок випуску облігацій підприємств, затверджене рішенням ДКЦПФР від 17 липня 2003р. №244 // Юридичний вісник України. – 2003. - №41, с.1237.
· Загорський В. С. Ринок цінних паперів: принципи організації і механізм функціонування. – К.: ІСДО. – 1994. – 171с.
· Колесник В.В. Рин6ок цінних паперів і принципи правового регулювання // К.: Інститут держави і права АН України – 1993. – 135с.
· Кузнєцова Н.С., назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. – К.: Юрінком Інтер. – 1988. – 526с.
· Мельник В.А. Ринок цінних паперів. Довідник керівника підприємства. Спеціальний випуск. – К.: АЛД., ВІРА – Р. – 1998. – 560с.
· Онуфрієнко О. Особливості похідних способів набуття права власності на цінні папери // Право України. – 2000. - №2. – С.33.
· Приступко О. Законодавчо - правове регулювання фондового ринку України // Право України. – 2004. - №8. – С. 53-57.
· Смирніцкий Ю. Цінний папір як TERRA I NCOGNITA в українському праві, або про що свідчить сертифікат акцій // Юридичний вісник України. – 2005. - №1-2.
· Яроцький В. Правовий звязок документа і визначеного його змістом майнового права як ознаки цінних паперів: репроспектива і сучасний підхід // Право України. – 2004. - №3. – С. 49..
· Закурін М. К. Законодавство про обіг векселів в Україні. Помилки – причини недійсності векселя // Вісник господарського судочинства. – 2001. - №4. – с. 111-112.
· Приступко А. Фінансово-правове забезпечення фондового ринку. // Право України, - 2005 р. - № 10, - ст. 22.
· Порядочна С. Аналіз державно-правового регулювання ринків цінних паперів. // Право України, - 2006 р. - № 10, - ст. 42.
· Мороз Л. Товарна біржа як суб’єкт господарювання. // Право України, - 2007 р. - № 8, - ст. 47.
· Бєліков О.Цінні папери і фондовий ринок в контексті європейських прагнень України. // Юридичний журнал, - 2007р. - №1.
· Передання прав з цінних паперів та перехід права власності на папери. // Юридичний журнал, - 2007р. - № 4.
· Щедров І. Проблематика правового регулювання професійних учасників ринку цінних паперів // Юридичний журнал, - 2006р., - №10
ТЕМА 14. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН ТА ЦІНОУТВОРЕННЯ
Лекції- 2 год., семінари –2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
1.Поняття, функції ціни та політика ціноутворення
2.Класифікація цін.
3.Державне регулювання цін.
4.Відповідальність за порушення державної дисципліни цін.
Теми наукових повідомлень(індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Поняття ціни та її значення у господарському обороті України
Правове регулювання цін і ціноутворення як інститут господарського законодавства
Визначення цін за договорами суб’єктів господарювання
Особливості порядку тарифоутворення
Аналітично-понятійне завдання (завдання для ділових ігор, що проводяться за типом “снігової лавини”):
Проаналізувати і співставити поняття «ціна» і «тариф».
Контрольні питання:
1.Визначити співвідношення поняття ціни в економічному і юридичному аспектах.
2.Дати характеристику законодавства про ціни.
3.В чому регулюючий вплив держави на ціни?
4.В чому правова природа вільних цін?
5.В чому полягає державне регулювання цін і тарифів?
6.Проаналізувати підстави застосування цін в господарських зобов’язаннях.
7.Визначити умови визначення ринкової ціни.
8.Назвати можливі види цін, що можливі в практиці укладання господарських договорів.
9.Визначити види відповідальності за порушення державної дисципліни цін.
10. Перелічити види правопорушень порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції.
11. Назвати умови і підстави притягнення до адміністративної відповідальності за порушення порядку формування і застосування цін.
Завдання(виконати письмово):
Скласти перелік цін і тарифів, які вправі регулювати Львівська обласна адміністрація і Львівська міська рада та її виконком.
Ситуація:
До територіального відділення Антимонопольного комітету звернулося підприємство з проханням перевірити обґрунтованість цін і тарифів на ритуальні послуги, що застосовує державне комунальне підприємство " Комбінат благоустрою".
Під час розгляду справи було встановлено, що комунальне підприємство, займаючи монопольне становище на регіональному ринку послуг, встановлює на них ціни, що значно перевищують ціни на такі послуги в інших містах Криму.
Кваліфікуйте дії комунального підприємства.
Завдання для самостійної роботи:
1.Ціна в господарських зобов’язаннях.
При підготовці теми слід врахувати і провести аналіз положень ЦК і ГК щодо ціни в договірних відносинах. Так ст. 632 ЦК передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленість сторін. Якщо ціна в договорі не встановлена (нема договірної ціни), при потребі, вона встановлюється виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи та послуги на момент укладення договору. Аргументом в користь такого виду ціни як договірна є те, що вона є однією з істотних умов господарського договору (ч. З ст. 272 ГК). Далі ЦК (ч. З ст. 623) вводить поняття ринкова ціна, на підставі якої слід обраховувати збитки кредитора. Проте ЦК не містить визначення ні поняття ціни, ні ринкової ціни. На підставі аналізу нормативних документів з бухгалтерського обліку можна встановити, що ринкова ціна визначається як сума, яку можна отримати від продажу товару, що є предметом договору на товарному ринку. З урахуванням орієнтації на податкові цілі вживається поняття справедливої ринкової ціни. Це така ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає їх передати, а покупець отримати за відсутності примусу, обидві сторони є взаємнонезалежними та фактично володіють достатньою інформацією про такі товари і ціни, що склалися на ринку ідентичних товарів, а за їх відсутності - однорідних.
Крім цього, на підставі узагальнення практики укладання господарських договорів можна визначити такі види цін: тверда ціна, що не може бути змінена у процесі виконання договору; змінна ціна, що змінюється за заздалегідь визначеними параметрами; лише принцип визначення ціни, а сама вона конкретизується у процесі виконання; конкретна ціна з можливою зміною за певних умов; ціна з відсильними умовами (посилання на специфікації, накладні, сертифікати тощо). В господарських правовідносинах ціни при розрахунках застосовуються оптові (відпускні), а у відносинах з населенням - роздрібні ціни.
Література до теми «Правове регулювання цін та ціноутворення»:
1. Про ціни і ціноутворення: Закон України від 3 грудня 1990р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. - №52. – Ст.650.
2. Про акцизний збір: Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №10. – Ст.82.
3. Про ціноутворення в умовах реформування економіки: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1994р. // Зібрання постанов Уряду України. – 1995. - №1. – Ст.18.
4. Про удосконалення порядку формування цін: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998р. // Офіційний вісник України. – 1998. - №51.
5. Про перелік продукції монопольних утворень, ціни які підлягають державному регулюванню: затверджений наказом Міністерства економіки України; Антимонопольного комітету України від 20.03.1998р. №29 – а / 3. // Офіційний вісник України. – 1988. - №14. – Ст. 219.
6. Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996р. - №1548 // Зібрання постанов уряду України. – 1997. - №1.
7.Інструкція про порядок застосування економічних і фінансових санкцій органами державного контролю за цінами: затверджена наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 3.12.2005р. №298/519.
· Богун В., Солодухін Г. Господарсько – правова відповідальність за порушення законодавства про ціни // Підприємництво господарство право. – 2005. - №1. – с.80-82.
· Венгер В. Економіко – правові аспекти державного регулювання цін на продукцію суб’єктів придбаних монополій. // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №2. – с.145- 149.
· Джумальгедиева Г. Применение обычных цен в хозяйственной деятельности. // Підприємництво господарство право. – 2004. - №4. – с. 61-63.
· Джумальгедиева Г. К вопросу о правовой процедуре цены как существенного условия договора // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №3. – с.58- 60.
· Загнітко О. Законодавство про звичайні ціни. // Юридичний журнал. – 2003. – №8 (14). – ст. 24-28.
· Новикова И.В. Рынок и государство: проблемы макрорегулировання. – Мн.: Мисанта, 1994. – 160с.
· Прядко Д. Ринкова ціна в законодавстві України. // Юридичний журнал. – 2003. – №8 (14). – ст. 32-33.
· Сизоненко В.О. Підприємництво: підручник. – К.: Вікар, 1999. – 438 с.
· Теньков С.О. Визначення цін у господарських договорах // Вісник господарського судочинства. – 2002. - №1. – с.169-172.
· Сафонов І. Удосконалення правового регулювання цін і ціноутворення – важливий засіб підтримки аграрних товаровиробників. // Право України, - 2005 р. - № 9, - ст. 50.
· Юлія Тахтай. Правові колізії державного регулювання ціноутворення. // Юридичний журнал № 7-8 /липень-серпень 2009 – ст. 78;
ТЕМА 15. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
1. Поняття, види інвестицій та інвестиційної діяльності
2. Поняття іновацій та інноваційної діяльності.
3. Державне регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності
4. Господарські договори у сфері інвестиційної та інноваційної діяльності.
Теми наукових повідомлен(індивідуальні навчально-дослідні завдання)ь:
Інвестиційна діяльність в період п ідготовки до ЄВРО – 2012.
Економічна суть інвестиції
Проблеми застосування пільг для стимулювання інноваційної діяльності
Правове становище інвестора як субєкта господарських відносин
Контрольні питання:
1. В чому призначення інвестицій?
2. В які об’єкти інвестування заборонено?
3. В чому співвідношення понять інвестицій і інвестиційна діяльність?
4. Пояснити напрями і зміст державної інвестиційної політики.
5. В чому зміст державного регулювання інвестиційної діяльності?
6. Скласти перелік державних гарантій захисту інвестицій.
7. В чому призначення інвестиційних договорів (контрактів)?
8. Визначити типи зобов’язань в яких можуть бути інвестиційні договори.
9. Пояснити особливості інвестиційного договору.
10. В чому особливості інноваційної діяльності та інновацій?
11. Пояснити основні види інноваційної діяльності.
12. Назвати державні гарантії суб’єктам інноваційної діяльності.
13. В чому зміст організаційно-правової форми інноваційної діяльності?
14. Розкрити поняття і зміст договору на створення і передачу науково-технічної продукції.
15. Пояснити правове регулювання спільної діяльності суб’єктів інноваційної діяльності.
16. Які основні нормативно-правові акти регулюють інвестиційну діяльність?
17. Що таке інвестиція? Які її ознаки?
18. Які види інвестицій передбачені законодавством?
19. Дайте визначення інвестиційної діяльності.
20. Які види інвестиційної діяльності передбачені законодавством?
21. Що таке інноваційна діяльність?
22. Які є суб'єкти інвестиційної діяльності?
23. Які є об'єкти інвестиційної діяльності?
24. Назвіть права суб'єктів інвестиційної діяльності.
25. Назвіть обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності.
26. Які підстави зупинення і припинення інвестиційної діяльності?
27. З якою метою та якими способами здійснюється державне регулювання інвестиційної діяльності?
28. Що таке захист інвестицій? Які державні гарантії захисту інвестицій?
29. Які особливості правового регулювання інвестування за кордон?
30. Який порядок здійснення інвестицій майнових цінностей за кордон?
31. Який порядок інвестування резидентами України валютних коштів за кордон?
Ситуація 1
Приватне підприємство “Мрія”, прагнучи отримати фінансову підтримку з боку держави (в т.ч. пільги в оподаткуванні), започаткувало виробництво інноваційної продукції.
Чи досить цього кроку для отримання бажаної підтримки?
За яких умов підприємство може отримати статус інноваційного?
Які види та форми фінансової підтримки Ви знаєте? За яких умов і в якому порядку вона має надаватися?
Ситуація 2
Двоє громадян із значним досвідом науково-дослідної роботи (один – у конструкторському бюро одного з державних підприємств, інший – в державному науково-дослідному інституті) вирішили створити мале підприємство, яке б здійснювало інноваційну діяльність. Але між ними виник спір щодо вибору організаційно-правової форми та типу підприємства.
Що таке інноваційна структура, які бувають типи цих структур та в якому порядку вони набувають цього статусу?
Чим відрізняється інноваційне підприємство від інноваційної структури?
Яку пораду можна дати засновникам з врахуванням комплексу аспектів (наявність у них відповідного досвіду та навичок, відсутність значних коштів і прагнення мінімального ризику від участі в такому підприємстві, наявність інформації про потенційних суміжників і замовників та ділові зв’язки з ними)? Обґрунтуйте свої пропозиції.
Ситуація 3
У акціонерного товариства, що здійснює виробничу діяльність (виготовлення вентиляційного устаткування), виникла потреба у створенні структури, яка б забезпечувала його комплектуючими. Серед членів наглядової ради виникла дискусія щодо найбільш прийнятного різновиду корпоративної форми інвестування в даному випадку, зокрема:
(1) відокремленого підрозділу АТ;
(2) дочірнього унітарного підприємства;
(3) товариства з обмеженою відповідальністю.
Які переваги та недоліки зазначених різновидів корпоративного інвестування? Який з них Ви б рекомендували обрати в даному випадку і чому?
Ситуація 4
Кілька розташованих в одному місті (Полтаві) господарських організацій, що спеціалізуються на капітальному будівництві (проектна організація, дві будівельні організації, інвестиційний банк та страхова компанія), прагнучи координувати свою діяльність з метою підвищення її ефективності, вирішили створити для цього відповідну структуру (організацію). Однак постало питання вибору форми такої організації: господарське об’єднання чи холдингова група?
Чим мають керуватися в даному випадку ініціатори створення подібних структур? Чим вони відрізняються? Які переваги кожної з них?
В яких випадках корпоративного інвестування постає проблема укладення засновницького договору?
Ситуація5
Громадянин П. Ковалевський, успадкувавши (а) цінні папери на суму 120 тис. грн. та (б) 350 тис. грн. готівкою, вирішив їх інвестувати з метою отримання прибутку, використавши корпоративну форму інвестування.
Який шлях (заснування чи участь у діючий організації/підприємстві) та організаційно-правову форму (вид) підприємства/організації можна порадити гр. П. Ковалевському, якщо він:
(1) має економічну освіту та навички роботи аудитором?
(2) не має наміру брати безпосередньої участі у заснуванні та діяльності організації/підприємства, крім участі у комітеті з питань аудиту наглядової ради;
(3) бажає залучити до інвестування свого сина – директора ТОВ з продажу та ремонту комп’ютерів;
(4) заінтересований у можливості в будь-який час повернути свої інвестиції.
Обгрунтуйте свою пораду
Завдання для самостійної роботи:
1. Правові форми реалізацій інвестицій у сфері інноваційної діяльності.
Студентам слід повторити питання поняття форми державної інвестиційної діяльності з адміністративного права. Знати, що інноваційна діяльность - це юридично впорядкована діяльність державних органів і суб'єктів господарської діяльності, яка спрямована на забезпечення державної політики у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності з метою одержання економічного результату і здатність продукувати ринковий ефект. Вона як форма діяльності пов'язана з встановленням та застосуванням норм права, а їх використання викликає певні економічні та соціальні наслідки. Зокрема, форми інноваційної діяльності передбачені ч. 2 ст. 326 ГК.
Формою реалізації інвестицій у сфері інноваційної діяльності є договір на створення і передачу науково-технічної продукції. Поняття та зміст цього договору, який використовується для виконання інноваційних розробок на замовлення суб'єкта інноваційної діяльності з метою їх наступної реалізації визначені ст. 331 ГК. При спільній діяльності щодо виконання інвестиційних та інноваційних проектів суб'єкти такої діяльності укладають договір про спільну інноваційну діяльність, керуючись загальними положеннями про спільну діяльність відповідно до ст. 1130 ЦК.
Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт передбачено гл. 62 ЦК. На закінчення слід зазначити, що економіка високо розвинутих країн світу вже більше півстоліття має відповідну нормативно-правову базу забезпечення інноваційного шляху розвитку. Тому в Україні для її зміцнення, на думку економістів і юристів необхідно прийняти Програму інноваційної діяльності на тривалий період, Закон про державну підтримку високих технологій тощо.
Література до теми «Правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності»:
1.Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 січня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №47. – Ст. 646.
2.Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків: Закон України від 16 липня 1999р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – Ст. 257.
3.Про інноваційну діяльність: Закон України від 04 липня 2002р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №36. – Ст. 266.
4.Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16 січня 2003р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №19. – Ст. 93.
5.Питання Української державної інноваційної компанії. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2000р. №979 // Офіційний вісник України. – 2000. - №25. – Ст.1048.
6.Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010рр. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2001р. №1081 // Офіційний вісник України. – 2001. - №112. – Ст.564.
7.Про концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України: Постанова Верховної Ради України від 13 липня 1999р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №37. – Ст. 336.
· Атаманова Ю. Условия правомерности передачи инновационного продукта: правовые вопросы эффективности трансакции. // Підприємництво, господарство і право. - 2005, - №1. – с. 63-65.
· Атаманова Ю. Щодо особливостей використання господарським товариством інноваційного вкладу. // Підприємництво, господарство і право. - 2005, - №3. – с. 3-6.
· Вінник О.М. Інвестиційне право: Курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – 260с.
· Кудрявцева В. До проблеми кодифікації інвестиційного законодавства. // Підприємництво, господарство і право. - 2004, - №11.
· Кудрявцева В. Проблеми систематизації законодавчого забезпечення інноваційного законодавства. // Підприємництво, господарство і право. - 2004, - №12.
· Ніколаєва Т. Клімат для інвестиційного дощу. // Юридичний вісник України. – 2004. - №№24-27.
· Чабан О. До питання про поняття “інвестор”: // Підприємництво, господарство і право. - 2000, - №9. – С. 16-20.
· Святоцький О.Д., Крайнєв П.П., Ревуцький С.Ф. Правове забезпечення інноваційної діяльності в Україні: питання теорії і практики. / За ред. О.Д. Святоцького. – К.: Концерн “Видавничий Дім Ін Юре”, 2003. – 80с.
· Радченко Л. Довірче управління у сфері інвестування у житлове будівництво. // Право України, - 2008 р.- № 1, - ст. 62.
· Бєліков О. Інвестування в інноваційну діяльність. Проблеми та шляхи їх вирішення. // Юридичний журнал, - 2008р. - №9.
· Бєліков О. Концесії, інвестиції, угоди про розподіл продукції. // Юридичний Журнал, - 2008р. - №11.
· Марія Бахуринська. Шляхи вдосконалення правового регулювання концесії: земельно - правовий аспект. // Юридична Україна № 7 /2009 – ст. 76;
· Катерина Масляєва. Організаційно-правова форма комерційних фінансових посередників у контексті захисту прав інвесторів // Юридична Україна № 9 /2009 – ст. 87;
· Гутаревич Наталія. Реалізація правових форм інвестиційної діяльності на територіях, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. // Юридична Україна № 2 /2010 – ст. 84;
· Шовкопляс Г. Порівняння правових особливостей інвестування шляхом участі у пайовому інвестиційному фонді та фонді операцій з нерухомістю. // Юридичний журнал «Право України» № 1 /2010 – ст.204;
· Ірина Лубенець Контроль за діяльністю інститутів спільного інвестування в Україні та за кордоном. // Підприємництво, господарство і право № 11 /2009 – ст.82;
ТЕМА 16. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Лекції- 4 год., семінари – 4 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Семінарське заняття №1
1. Поняття, види та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
2. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
3. Поняття, зміст, види та облік зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
Семінарське заняття №2
1. Поняття та тлумачення базисних термінів ІНКОТЕРМС
2. Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною і товарообмінними операціями
3. Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
Теми наукових повідомлень(індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Сучасні проблеми зовнішньоекономічної діяльності України
Особливості укладання договорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності..
Про особливості розгляду спорів між суб'єктами ЗЕД національними.судами
Відмінність ІНКОТЕРМС 2010, ІНКОТЕРМС 2000 та ІНКОТЕРМС 90