Способи боротьби з переносниками

Для знищення іксодових кліщів обробляють сільськогосподар­ських тварин розчинами хлорофосу і деякими іншими препарата­ми, випалюють суху рослинність у місцях випасу худоби. У ряді випадків проводять обробку територій такими методами: об­прис­кування водними формами інсектицидів з розпилюючої апа­ратури «Автомакс», «Квазар», з аерозольних балонів, обробка дус­тами, розпилення дрібнодисперсних аерозолів з аерозольних генераторів. У приміщеннях застосовують інсектицидні шашки.

Як особисту профілактику рекомендують закритий комбінезон, відлякуючі препарати (репеленти), само - і взаємоогляд після пере­бування в лісі або полі. Кліщів, що присмокталися, видаляють. Для цього шкіру навколо кліща змазують вазеліном або розведе­ною йодною настойкою, на кліщів накла­дають петлю з нитки (якщо не­має пінцета) і, обережно розгойдуючи кліща, видаляють його разом з хоботком. Після цього ранку змазують йодом.

Для запобігання педикульозу вирішальне значення мають за­гально санітарні заходи і дотримання особистої гігієни. Регулярне купання зі зміною білизни, утримання житла і одягу в чистоті, пра­су­вання натільної і постільної білизни, як і його кип’ятіння, утриман­ня волосся в чистоті - усе це забезпечує відсутність вошей. Для зни­щення вошей і гнид використовують 0, 15% водну емульсію карбофо­су, 20% водно-мильну суспензію бензил бензоату або 10% водну мильно-гасову емульсію. Емульсією рясно зволожують волосся, на одну людину потрібно 10-50 мл рідини, голову зав’язують косинкою на 20-30 хвилин. Потім змивають водою і прополіскують 5-10% оцтовою кислотою, що сприяє розчиненню клейкої речовини, якою гниди прикріплені до волосся. Обробку можна провести інсектици­дними шампунями «Педилін», аерозолями «Спрегаль», «Нігіфор». Речі обробляють цими ж препаратами: замочують у 0, 15% водній емульсії карбофосу на 20 хвилин, у 20% мильно-гасовій емульсії на 1 годину, запилюють піретрумом і витримують у щільних мішках 2-3 години. Для звільнення одягу та постільної білизни від вошей застосовується пароповітряна дезінсекція у дезінфекційних камерах при температурі 57-59oС протягом 30хв. Приміщення і предмети обстановки зрошують 0, 5% водним розчином хлорофосу або запи­люють 10% дустом. Через 2-3 години приміщення провітрюють і проводять вологе прибирання. При необхідності обробку повтор­юють через 7-10 днів.

З появою бліх у житлових приміщеннях обробляють підлогу, підстилки для домашніх тварин, м’які меблі, одяг, білизну, постільні приналежності, піддаючи їх запиленню порошком піретруму, дус­тами хлорофосу з розрахунку 5-10 г на 1 м2поверхні, 5-10% роз­чинами лізолу або 10% мильно-гасовою емульсією. Гази вводять у приміщення з балонів, рідкі і тверді речовини випаровують у при­міщенні, що обробляється. Отруйні гази заповнюють усе примі­щення, проникають у щілини, тріщини, нори гризунів і в невеликих концентраціях викликають загибель комах і гризунів. Токсичність газів для людей, псування ними деяких предметів вимагає дотри­мання строгих запобіжних заходів при роботі і створення герме­тичності в оброблюваних приміщеннях. Газовий спосіб дезінсекцій застосовується на залізничному і водному транспорті (обробка ва­гонів, суден) і на складах.

У боротьбі з мухами широко проводяться профілактичні заходи (завішування сіткою вікон і дверей, збереження продуктів у закри­тій тарі, збирання харчових відходів, дотримання чистоти, регуляр­не очищення і миття сміттєзбиральників). Знищення личинок у рід­ких відходах досягається водними емульсіями хлорофосу, кар­бо­фосу, дихлофосу, нафталізолу. Цими рідинами заливається поверх­ня відходів. Неочищена чорна карболова кислота застосовується в су­міші з торфом для запилення вигрібних ям. Знищення окрилених мух досягається обробкою приміщень 2-3% водними розчинами хло­рофосу, розпиленням аерозолю з балона “Дихлофос” при за­критих вікнах з наступним прибиранням і провітрюванням при­міщення. Для боротьби з мухами рекомендується також викорис­товувати принаду, що складається з 0, 5% розчину хлорофосу, 0, 5% розчину вуглекислого амонію, 10% цукристих речовин і води. Рідину розчиняють у посудині і розміщують у місцях концентрації мух. Застосовують також липкі стрічки для мух з діючою речовиною –хлорпірифос.

У боротьбі з комарами вирішальне значення має ліквідація можливих місць виплоду личинок: засипання вигрібних ям, калюж, кар’єрів, гідротехнічний благоустрій водойм, інженерне плануван­ня рисових посівів, осушення боліт і заболочуваностей. Для запо­бігання від нападу дорослих комарів використовують сітчасті мате­ріали у приміщеннях, репеленти, марлеві пологи, спеціальні захис­ні костюми і накидки, репеленти. Для знищення окрилених комарів у природних умовах обробляють інсектицидами рослинність (місця денних притулків комарів). При застосуванні паст або емульсій захисна дія обробленої рослиності зберігається до двох тижнів, а при запиленні дустами, аерозолями - термін виявляється меншим. Для недо­пущення залетів комарів з неопрацьованої території застосовують бар’єрну обробку рослинності навколо населеного пункту. Житлові приміщення і приміщення для худоби обробляють за епі­де­мічними показаннями або при скупченні в них значного числа комарів суспензіями, емульсіями або розчинами інсекти-цидів, нано­сячи їх на поверхні стін або стелі. Застосування дустів у приміщен­нях забороняється. Приміщення обробляються у відсутності людей і тварин. Після обробки приміщення залишають закритими на 2 го­дини (до повного осідання аерозолю), після чого його провітрюють. Для знищення водних стадій комарів викорис­товуються байтекс, карбофос і ін. Інсектициди застосовують у формі гранул, порошку, що змочується, суспензії або дусту й у виг­ляді емульсій.

Широко використовуються в практиці біологічні методи зни­щення личинок і лялечок комарів. У південних областях для цього розводять рибу-гамбузію, а в північних районах країни перспектив­ні коропові риби і мальки білого амура.

Для запобігання укусів комарами застосовуються репеленти, хімічні речовини, що відлякують членистоногих. Репеленти нано­сять безпосередньо на шкіру людини або одяг. Найбільш ефектив­ними репелентами для індивідуального і групового захисту людей від переносників у даний час є ДЕТА (диетилтолуамід), репелін-альфа, диметілфталат, бензамін. Усі перераховані препарати розчиняють пластики, ряд ацетатних тканин, не змінюють капрон, нейлон і нату­ральні волокна. Прання, намокання просякнутого репелентом одягу під сильним дощем значно знижує його властивості, у цьому випадку потрібна повторна обробка одягу репелентом.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Як називається метод знищення комах - переносників інфек­цій­них хвороб?

2. Які комахи можуть переносити інфекційні захворювання?

3. Які інфекційні хвороби можуть передавати кліщі?

4. Яке епідеміологічне значення мають мухи?

5. Перерахуйте відмінності малярійних і немалярійних комарів.

6. Перерахуйте кишкові інсектициди.

7. На які групи поділяються контактні інсектициди?

8. Які синтетичні інсектициди застосовуються в даний час в Україні?