Сальмонельоз

Сальмонельоз займає одне із центральних місць в етіологічній структурі діарейних захворювань, характеризується переважним ураженням тонкого кишечника, перебігає у вигляді гастроінтес­ти-нальних форм, рідше - у вигляді генералізованих форм.

Ситуація по захворюваності на сальмонельоз в більшості еко­номічно розвинутих країн і в Україні визначається як несприятлива і має тенденцію до погіршення. Згідно епідпрогнозу ВООЗ передба­чається ймовірний ріст захворюванос­ті на сальмонельоз протягом найближчих 20 років у всіх країнах світу. Виникнення сальмонельо­зу пов’язане з вживанням харчових про­дуктів, забруднених сальмо­нелою, а також із госпітальною ін­фек­­цією, частіше серед дітей до 2-ох років. Збудником сальмонельо­зу є кишкові бактерії родини Enterobacteriaceae, роду Salmonella, який має 5 підродів за біо­хі­мічними властивостями, 2200 серова­ріан­тів, які об’єднані в 67 серо­груп за термостабільним О-антиге­ном, перші 50 груп позна­чені ла­тинськими буквами (від А до Z), наступні - арабськими циф­рами - 51-67. Серовари відрізняються за наявністю термолабільних Н-анти­генів, які мають 2 фази (1 і 2). Найчастіше сальмонельоз на Україні викликають S. typhimurium, S. enteritidis, S. anatum, S. cho­lerae suis, S. newport, S. haifa, S. arisona, S. kentukki.

Основним джерелом сальмонельозу є велика рогата худоба, свині, домашні водоплавні птахи, в кишечнику яких є різні серо­вари сальмонел. Носіями можуть бути також коні, вівці, кози, кури, собаки, коти, щури, миші, голуби, ворони, риби, жаби, мідії, кліщі, таргани, мухи. В останні 10 років в Україні частіше джерелом саль­монельозу є кури, індики, качки, гуси, свині, у яких може бути хво­роба або носійство. Виділяється збудник з сечею, калом, молоком. Джерелом можуть бути і люди зі стертим і легким перебігом, носії. Вони можуть викликати спалахи на харчових підприємствах, в по­ло­гових будинках, лікувальних дитячих закладах.

Інфікування людини на сальмонельоз в 96-98% випадків від­бувається аліментарним шляхом. В продуктах харчування, особ­ливо в м’ясі, сальмонели можуть не тільки тривало зберігатися, але і швидко розмножуватись, утворюючи значну інфікуючу дозу. Із чин­ників передачі на першому місці стоять м’ясо і м’ясні вироби (68%), потім - риба (26%), яйця (12%), молоко і молочні продукти (8%), овочі і фрукти (3%). Епідеміологічна небезпека м’яса різко під­вищується при його подрібнюванні (у фарш) і зберіганні у теплі. Інфіку­вання м’яса може здійснюватись за життя тварин, під час забою, на етапах транс­портування, кулінарної обробки і реалізації. Дуже небезпечні гусячі та качині яйця, вони можуть інфікуватися як в орга­нізмі птахів, так і через шкарлупу. Останнім часом почастішали ви­падки інфі­кування курячих яєць, особливо S. enteritidis. Реальну не­­безпеку має вода внут­рішніх водойм, яка інтенсивно забруд­нюється стічними вода­ми, відходами тваринництва, птахівництва, боєнь, м’я­со­ком­бінатів. З рослин зараженими можуть бути квасоля, помідори. Обов’язковій госпіталізації підлягають особи із декрето­ваного кон­тингенту і діти до 1 року.

Хворого виписують після повного клінічного одужання і нега­тивного результату одноразового бактеріологічного посіву калу, взятого через 2 дні після закінчення лікування. До роботи їх допус­кають відразу. Представників декретованих груп виписують після дворазового посіву калу і сечі з інтервалом 1-2 дні. Вони підлягають спо­стереженню до 3 міс. із щомісячним бактеріологічним обстежен­ням. За контактними особами пороводитья спостереження протя­гом 7 днів, одноразовий посів калу і сечі на носійство. Загальні про­філактичні заходи здійснюються спільно із санітарно-епіде­міоло­гічною і ветери­нарною службами.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. В який період хвороби хворий на гепатит А небезпечний як джерело інфекції?

2. Що можна використовувати для захисту контактних осіб в осередку гепатиту А?

3. Який термін спостереження за особами, що перехворіли на гепатит А?

4. Які лабораторні методи використовуються для постановки діагнозу “черевний тиф”, “паратиф А і В” в перші дні захворювання?

5. Кому проводиться специфічна профілактика черевного тифу, яким препаратом?

6. Як проводиться диспансеризація осіб, які перехворіли на черевний тиф або паратифи?

7. Які види збудників шигельозів вам відомі та які з них най­більш поширені в сучасних умовах?

8. Які форми епідемічного процесу дизентерії реєструються в сучасних умовах:

9. В якому субстраті можна виявити шигели?

10. Чи обов’язкова госпіталізація хворого на гострий шигельоз?