Економічна оцінка заходів з охорони праці

Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці (табл. 5.2) складається з:

- економії від зменшення професійної захворюваності;

- економії від зменшення випадків травматизму;

- економії від зниження плинності кадрів;

- економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в не­
сприятливих умовах.

Таблиця 5.2. Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці

де Ч_п, Ч_і2 - чисельність працівників, що стали інвалідами відпо­відно до і після проведення заходу, осіб.

Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:

66

Частіша І. Правові та організаційні питання охорони праці

5. Соціальні та економічні питання охорони праці

і. скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час (ДД) визначається за формулою:

, де Д1, Д2 - кількість днів непрацездатності через хвороби чи трав­ми, що припадають на 100 працюючих відповідно до і після про­ведення заходів;

Ч₃ - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

2. Зростання продуктивності праці ( W):

,

де 3в - вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником; Рп - вартість річної товарної продукції підприємства.

3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності
праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму Е:

,

де Ч_Ср - середньорічна чисельність промислово-виробничого пер­соналу;

Зр - середньорічна заробітна плата одного працівника з від­рахуваннями на соцстрахування.

4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок змен­-
шення умовно-постійних витрат (Е_с):

де У- умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

4. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (Е_сс):

,

де Пд - середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Частина І. Правові та організаційні питання охорони праці

Е_РЗ =Е₃+Е_с+Есс,

де Е₃, Е_с, Е_сс — відповідно складові економії за рівнем захворю­ваності.

7. Річна економія за рахунок зменшення травматизму (Е_РТ):

Ерт = Ез +Ес + Есс,

де Е₃, Е_с, Е_сс - відповідно складові економії по травматизму, роз­раховані за наведеними вище залежностями.

8. За необхідності розрахунку, економія від зменшення плин­
ності кадрів (Е_ПК) розраховується за формулою:

Епк=(Ч_з1-Ч_зг )Д_п* З_в,

де Чз1, Чз2 - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;

Дп - середня тривалість перерви в роботі звільненого при пе­реході з одного підприємства на інше;

Зв - середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.

9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій
за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням або
повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками,
надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визна­
чається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зістав­
лення відповідних даних (кількість працівників, які користуються
пільгами, розмір середньорічної або середньогодинної заробітної
плати тощо) у базовому та плановому періодах.

10. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною ско­
роченого робочого дня (Е_сд) розраховується за формулою:

Е_сд =3_Г*Фд*(ЧсдD1 - ),

де Зг - середня оплата однієї години роботи працівника; Фд -кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік; Чcд.

5. Соціальні та економічні питання охорони праці

Ч_Сп - чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці; d\, d₂ - кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.

10.Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням одного працівника; Дпп1, Дпи11 - кількість днів, в які надавалось лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після за­провадження заходів; , ~ чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповід­но до і після запровадження заходів.

14. Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості праців­ників, які користуються правом на безкоштовне одержання моло­ка або інших рівноцінних харчових продуктів (Е_сх):

де Зд - середньоденна оплата роботи одного працівника; Чсд, Чсд - чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку, до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці; Дв, Дв - середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після запровад­ження заходів.

12. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням
чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу
за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкід­-
ливих умовах праці (Е_тс):

Etc = Фс – , де Фс - ефективний фонд робочого часу; З_гв - середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах; Зрп ~ середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах; Ч_в, Ч_в - чисельність працівників (при відрядній опла­ті), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів; Ч/j, Чц - чисельність працівників (при погодинній оплаті), які працюють у несприят­ливих умовах, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

13. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності праців­
ників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування:

, Де gnn - денна вартість лікувально-профілактичного харчування

Частина І. Правові via організаційні питання охорони праці

Де gcx - денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника; Чех. Чех- чисельність праців­ників, які користуються правом на безкоштовне одержання моло­ка або інших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

15. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації
працівникам за роботу в несприятливих умовах (Е_РПК):

Ерпк - Есд + Едв + Etc + Елп + Ехс

16. Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за
показниками, що базуються на визначенні основних соціально-
економічних результатів працеохоронної діяльності на підприєм­
стві Ер, визначається за формулою:

Ер=Е_РЗ+Е_РТ+Е

За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продук­тивність праці па 6-13% та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21%, раціональне фарбування робочих приміщень - на 2-5%.

Економічне обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці здійснюється в такому порядку:

- визначається набір заходів, що ґрунтуються на вихідних да­них про необхідну зміну стану умов праці на основі визначених соціальних показників за базовим і впроваджуваним варіантами:

5. Соціальні та економічні питання охорони праці

- визначаються витрати на реалізацію заходів;

- розраховується соціальна і соціально-економічна ефективність;

- розраховується економічний ефект за результатами здійснен­
ня заходів.

Розрахунки здійснюються на основі вищенаведених формул.

5.6. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці

Економічне життя в Україні характеризується переходом до ринкової економіки, основною рушійною силою якої є необхідність отримання прибутку від будь-якої підприємницької діяльності. Це вимагає від підприємців ставитися з повагою і відповідальністю до розподілу прибутків і до витрачання коштів на різні потреби виробництва. Основні кошти, що виділяються на охорону праці підприємств, спрямовуються на загальне поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань та на запобігання загальним захворюванням. На сьогодні витрати на поліпшення умов праці та підвищення її безпеки не окуповують себе. У зв'язку з цим підприємства витрачають значні кошти на пільги, компенсації та відшкодування наслідків несприятливих умов праці.

З метою визначення обсягу збитків від непрацездатності по­терпілих внаслідок нещасних випадків і професійних захворю­вань та від загальних захворювань працівників пропонується методика. її суть зводиться до визначення матеріальних збитків шляхом розрахунків певних показників за кожним видом при­чин, які викликають ті чи інші збитки, та визначення результую­чого показника, який вказує їх питому вагу в загальному обсязі виробництва.

Визначення розміру матеріальних збитків, що їх зазнає підпри­ємство через виробничий травматизм, здійснюється за формулою:

М_зт=Д_т* (А + Б_т),

де М_зт - збитки, обумовлені тим, що робітники, які отримали трав­ми, не брали участі у створенні матеріальних цінностей, грн; Д_т -загальна кількість днів непрацездатності за розрахунковий період

Частина І. Правові та організаційні питання охорони праці

часу, що викликані травматизмом та профзахворюваннями; /! - се­редньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розра­хунку на один день, грн; Б_т - середній розмір виплат по листкам непрацездатності за один день непрацездатності всім потерпілим від травм, грн.

Визначення показника річних втрат, що обумовлені річним травматизмом, здійснюється за формулою:

Квт=Мзт * 100 /Р

де К_вт — показник втрат річного обсягу виробництва продукції від виробничого травматизму, %; Р - обсяг виробленої продукції за

рік, грн.

Визначення розміру збитків, яких зазнає підприємство від за­гальних захворювань працівників, здійснюється за формулою:

М₃₃=Д₃ * (А + Б₃),

де М₃₃ - річні збитки, обумовлені тим, що хворі працівники не бра­ли участі у створенні матеріальних цінностей, грн; Д₃ - загальна кількість робочих днів, що їх втратили за звітний період всі пра­цівники, які хворіли; Б₃ - середній розмір виплат за один робочий день за всіма листками непрацездатності, що обумовлені загаль­ними захворюваннями, грн.

Показник річних втрат, які обумовлені загальними захворюван­нями працівників підприємства, визначається за формулою:

К₃₃ = М₃₃-100/Р,

де К₃₃ - показник втрат, який характеризує збитки від загальних захворювань працівників.

Узагальнений показник, який характеризує сумарні втрати підприємства від травматизму та загальних захворювань праців­ників, дорівнює:

Куз = Кет+ К₃₃,

де К_уі - узагальнений показник втрат підприємства від травма­тизму та загальних захворювань працівників, %. Цей показник визначає, скільки відсотків річного прибутку втрачено через трав­матизм, профзахворювання та загальні захворювання працівників

підприємства.

Дана методика найкраще відображає економічні показники, що характеризують стан техніки безпеки і санітарні умови праці на

5. Соціальні та економічні питання охорони праці

6 Основи охорони праці

підприємстві, а дає змогу оцінити втрати, яких зазнає підпри­ємство через травми і хвороби працівників. Однак вона не дає можливості провести повний аналіз, бо не враховує збитки від пошкоджень обладнання та інвентарю, які часто трапляються під час аварій, або через невиробничі втрати часу, пов'язані з роз­слідуванням випадків травматизму, та інші матеріальні та не­матеріальні втрати.

Контрольні запитання

1. У чому полягає соціальне значення охорони праці?

2. Які соціальні показники залежать від стану безпеки і умов праці? Як
вони впливають на економічні показники роботи підприємства?

3. Як і за рахунок чого можна скоротити витрати на пільги і компенсації за
несприятливі умови праці?

4. Чи впливає плинність робочих кадрів на економічний стан підприємства?

5. Які витрати здійснює підприємство на заходи щодо поліпшення умов праці?

6. Які витрати на охорону праці можна вважати доцільними, частково до­
цільними і недоцільними?

7. Які витрати на реалізацію заходів щодо покращення умов праці відно-­
сяться до капітальних витрат?

8. Які витрати на реалізацію заходів щодо покращення умов праці відно­-
сяться до поточних (експлуатаційних)?

9. В чому полягає багатоцільове і одноцільове фінансування заходів щодо
поліпшення безпеки виробничих процесів?

10. Як можна визначити ефективність короткотермінових (до одного року)
витрат на охорону праці?

11. В чому полягає методика оцінки соціальної та соціально-економічної
ефективності заходів щодо покращення охорони праці?

12. З яких показників складається річна економія підприємства, отримана за
рахунок поліпшення охорони праці?

13. В якому порядку визначаються заходи по економічному обґрунтуванню
щодо поліпшення умов і охорони праці?

14. В чому полягає спрощена методика визначення ефективності витрат на
охорону праці?

Частина І. Правові via організаційні питання охорони праці

РОЗДІЛ 6.