Витрати на покращення умов і охорону праці

Витрати на заходи щодо поліпшення умов і охорону праці мож­на поділити на:

- витрати, пов'язані з відшкодуванням потерпілим втрат внас­-
лідок травм і професійних захворювань;

- витрати на компенсацію за роботу в несприятливих умо-­
вах, що не відповідають санітарним нормам (пільги за важкі і
шкідливі умови);

- витрати на попередження та профілактику травматизму і про­
фесійних захворювань;

- витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків;

- витрати на штрафи та інші відшкодування.
Складові витрат подані в табл. 5.1.

Розглядаючи витрати на охорону праці, слід зазначити, що їх можна поділити на:

- доцільні, спрямовані на збереження здоров'я працівників, на
раціональне витрачання ними життєвих сил під час роботи та на
відновлення працездатності;

- частково доцільні, які включають витрати на пільги і компен­-
сації за несприятливі умови праці;

- недоцільні витрати, що обумовлюють підвищення собівартості
продукції, зниження її обсягу тощо.

Доцільні витрати забезпечують поліпшення умов праці і зрос­тання її продуктивності, частково доцільні і недоцільні витрати призводять до збитків підприємства та зниження ефективності виробництва.

58

Частина І. Прабабі та організаційні питання охорони праці

5. Соціальні та економічні питання охорони праці

Таблиця 5.1 Основні витрати, призначені на поліпшення умов і охорону праці

Частина 1. Правові та організаційні питання охорони праці

припадає на пільги та компенсації, що пов'язані з небезпечними і шкідливими умовами праці, ніж на техніку безпеки, заходи щодо запобігання виробничому травматизму і захворюваності та норма­лізацію умов праці. Співвідношення між витратами на поліпшен­ня умов і охорону праці і витратами на доплати за несприятливі умови праці, пільгові пенсії та додаткові відпустки становить 1: 10,

а іноді й більше.

В умовах недосконалості ринкових механізмів усі ці витрати відносять на собівартість продукції, і, в результаті, за недбале став­лення до охорони праці на підприємствах розплачуються не їх ке­рівники, а суспільство. Діюча система пільг і компенсацій не спо­нукає керівників поліпшувати умови праці, тому що ці витрати розкладаються на всіх споживачів і не впливають на економічні результати роботи підприємства.

З іншого боку, штрафні санкції, що сплачуються підприємством у разі незадовільної роботи з охорони праці та при наявності фактів травмування і профзахворювань працівників, нині досить значні, а тому змушують будь-якого роботодавця (уповноважений ним орган) серйозно замислитися, що краще - зазнавати збитків (які часом можуть призвести навіть до банкрутства), не займаючись охороною праці, чи, не конфліктуючи з законом, своєчасно вкла­дати кошти у профілактичні заходи, що зберігають життя і здо­ров'я людей.

Звичайно, доцільно обрати другий варіант. Адже перелік штрафних санкцій та інших економічних втрат підприємства передбачає: штрафи, що накладаються на підприємство органа­ми державного нагляду за охороною праці; штрафи за кожен не­щасний випадок на виробництві або професійне захворювання; відшкодування шкоди, одноразову допомогу та всі інші виплати потерпілим на виробництві або членам їх сімей та утриманцям за­гиблих; виплати тим підприємствам, установам, організаціям, яким завдано шкоди (наприклад, внаслідок випуску неякісної техніки, неякісного проектування виробничого об'єкта, несвоєчасного ви­конання обов'язків, передбачених угодою з партнером тощо); ком­пенсацію лікарням, іншим медичним та оздоровчим закладам,

5. Соціальні та економічні питання охорони праці

витрати на лікування та реабілітацію потерпілих, надання їм са­наторно-курортних послуг тощо; компенсацію витрат органів соціального забезпечення на виплату пенсій інвалідам праці; витра­ти на виконання рятувальних робіт під час аварій та нещасних випадків, проведення розслідування та експертизи їх причин, поховання загиблих, на складання санітарно-гігієнічної характе­ристики робочого місця працівника, який одержав професійне захворювання, тощо.

Значними можуть бути витрати на пільги й компенсації, перед­бачені чинним законодавством і колективними договорами: за важкі та шкідливі умови праці (додаткові відпустки, лікувально-профілактичне харчування, молоко чи рівноцінні йому харчові продукти); оплата регламентованих перерв санаторно-оздоровчо­го призначення, що надаються під час виконання вібронебезпеч-них та інших шкідливих робіт, тощо. Отже, ці витрати також по­винні враховуватися роботодавцем у загальній сумі матеріальних втрат, що можуть мати місце на підприємстві через недостатню увагу до розв'язання проблем охорони праці.

Одним із головних завдань економічного обґрунтування заходів щодо покращення умов і охорони праці є визначення витрат на реалізацію заходів, що включають капітальні вкладення і експлуа­таційні витрати.

До капітальних відносять одноразові та поетапні витрати на:

- створення чи оновлення основних фондів працеохоронного
призначення;

- вдосконалення техніки і технології виробництва з метою по­
ліпшення умов і охорони праці.

Поточні (експлуатаційні) витрати на утримання і обслугову­вання обладнання, що має працеохоронне призначення, забезпечу­ють його функціонування у необхідному режимі.

Фінансування заходів щодо поліпшення умов праці може здійснюватися на багатоцільовій і одноцільовій основі. При ба­гатоцільовому фінансуванні заходи щодо поліпшення безпеки ви­робничих процесів, технологій, обладнання, машин і механізмів є складовою частиною реконструкції, модернізації, впровадження нових засобів виробництва і кошти на охорону праці окремо не

Частіша І. Правові та організаційні питання охорони праці

виділяються, а належать до капіталовкладень для оновлення ви­робництва. Одноцільове фінансування передбачає фінансування лише працеохоронних заходів.

Витрати на проведення працеохоронних заходів (одноцільове фінансування) визначаються як сума капітальних вкладень і по­точних щорічних витрат з урахуванням фактора часу. Здійснюється це за допомогою методу дисконтування.

Короткотермінові (до одного року) витрати на охорону праці розраховуються за формулою:

в = с_о+к₀,

де В - загальні витрати (вкладення) підприємства на охорону праці;

С_а - поточні (експлуатаційні) витрати на охорону праці;

К_о - капітальні вкладення на охорону праці.

Показник ефективності витрат підприємства па заходи з охо­рони праці розраховується за виразом:

Е_Р

Е =