Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці

Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється, в першу чергу, за показниками соціальної ефектив­ності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної і професійної захворюваності; до скорочення чи­сельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; зменшення кількості випадків ви­ходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи профе­сійної захворюваності; скорочення плинності кадрів через не­задовільні умови праці тощо.

5. Соціальні та економічні питання охорони праці 63

Соціально-економічна ефективність розраховується з метою:

- економічного обґрунтування планових заходів, необхідних
для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних
та організаційних рішень;

- визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення
умов і охорони праці;

- оцінки результатів управління виробництвом на різних
рівнях;

- розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на
робочих місцях у відповідність до нормативних вимог;

- визначення раціональних розмірів матеріального стиму­
лювання працівників підприємства, науково-дослідних, кон­
структорських і проектних організацій за розробку і запровадження
працеохоронних заходів.

Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху. Вона може визначатися також по галузі та в державі в цілому.

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціаль­но-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснен­ня. Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного об'єму соціального чи соціально-економічного резуль­тату в розрахунку на одиницю витрат.

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у не­задовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюва­ності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому.

Оцінювати економічні аспекти охорони праці слід за допомо­гою методів оцінки соціальної й економічної ефективності заходів по створенню умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці.

Для оцінки соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці використовуються такі показники:

1. Скорочення кількості робочих місць (А/С), що не відповіда­ють вимогам нормативних актів щодо безпеки праці, розрахо­вується за формулою:

де К1 К₂ - кількість робочих місць, що не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів; К₃ - загальна кількість робочих місць.

2. Скорочення чисельності працівників (АЧ), які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам, визначається за формулою:

, де Ч₁ Ч₂ - чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після здійснення заходу, осіб; Ч₃ - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

3. Збільшення кількості машин, механізмів (ДМ) та виробни­чих приміщень (А-Б), приведених до вимог норм охорони праці, визначається за формулами:

,

де М_и М₂ - кількість машин, механізмів, що не відповідають норма­тивним вимогам до і після проведення заходу, шт.;

М₃ - загальна кількість машин і механізмів, шт.;

Б_и Б₂ - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після здійснення заходу, шт.; збільшен­ня кількості машин, механізмів і виробничих приміщень, при­ведених у відповідність до вимог нормативних актів;

Б₃ - загальна кількість виробничих приміщень, шт.

64

Частина 1. Правові та організаційні питання охорони праці

5. Соціальні та економічні топання охорони праці

4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму (АК_Ч) визна­чається за формулою:

9. Скорочення плинності кадрів через несприятливі умови праці:

,

де Ni, N₂ - кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходу; Ч₃ - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

5 Зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму

, де Д₁, Д₂ - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після проведення заходу.

6. Зменшення коефіцієнта частоти професійних захворювань через несприятливі умови праці:

*100, де 3_1, , 3₂ - кількість випадків професійних захворювань відповід­но до і після проведення заходу.

7 Зменшення коефіцієнта тяжкості захворювання:

, де , Д_з2 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після проведення заходу; N₃₁, N₃₂ - кількість випадків захворювання відповідно до і після проведення заходу.

8. Зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалід­ністю внаслідок травматизму чи професійного захворювання:

, де Чп\, 4/j₂ - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після проведення заходу, осіб.