Зміст завдання. 3.2.1 Побудувати в одній і тій же системі координат часові діаграми гармонік, вказаних у п

3.2.1 Побудувати в одній і тій же системі координат часові діаграми гармонік, вказаних у п. 3.1. Графічно додати ці гармоніки і накреслити в тій же системі координат результуючу часову діаграму. Там же накреслити червоним кольором функцію, яку Ви розкладали в ряд Фур’є в математичній частині розрахунку. Порівняти цю функцію та результуючу часову діаграму. Розбіжність не повинна перевищувати 20%.

Примітка – Всі побудування доцільно виконувати на інтервалі часу, який дорівнює одному періоду вхідної напруги.

3.2.2 Обчислити гармоніки вхідного струму i _вх, які відповідають прийнятим до розрахунку гармонікам вхідної напруги. Записати вирази для миттєвих значень цих гармонік.

3.2.3 Побудувати в одній і тій же системі координат часові діаграми гармонік, обчислених у п. 3.2.2. Графічно додати ці гармоніки і накреслити червоним кольором в тій же системі координат результуючу часову діаграму i _вх(t).

3.2.4 Обчислити гармоніки вихідної напруги u_вих, які відповідають прийнятим до розрахунку гармонікам вхідної напруги. Записати вирази для миттєвих значень цих гармонік.

Примітка – Обчислення комплексної амплітуди k-ї гармоніки вихідної напруги простіше за все виконувати, користуючись другим законом Кірхгофа, за формулою , де комплексна амплітуда k-ї гармоніки напруги на ланцюжку R₀C (для схеми а) або ланцюжку R₀L (для схеми б).

3.2.5 Побудувати в одній і тій же системі координат часові діаграми гармонік, обчислених у п.3.2.4. Графічно додати ці гармоніки і накреслити червоним кольором в тій же системі координат результуючу часову діаграму u_вих(t).

3.2.6 Порівняти часові діаграми u_вх(t) та u_вих(t). На базі цього порівняння, а також попередніх розрахунків зробити висновки щодо впливу досліджуваного кола на форму сигналу, який проходить крізь це коло.

3.3 Методичні рекомендації з виконання електротехнічної частини розрахунку

Перед початком розрахунку радимо Вам повторити розділи “Принцип накладання. Метод накладання” та “Кола періодичного несинусоїдного струму [11 – 13]. I, звичайно, безумовно необхідним є вміння виконувати розрахунок кіл синусоїдного струму символічним методом та вміння вільно переходити від комплексних амплітуд (або комплексів діючих значень) струмів і напруг до їх миттєвих значень та навпаки [11-13].

Детальні приклади розрахунків з тематики даної роботи наведено в задачнику [14].

Відносно рекомендованих літературних джерел зауважимо, що цілком придатними є й більш давні видання, аніж подані в списку.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1 Бугров Я. С., Никольский С. М. Дифференциальные уравнения. Кратные интегралы. Ряды. Функции комплексного переменного. – М.: Наука, 1985.

2 Сборник задач по теории аналитических функций / Под. ред. М.А. Евграфова – М.: Наука, 1972.

3 Сборник задач для втузов. Специальные разделы математического анализа /Под ред. А.В. Ефимова, Б.П. Демидовича – М.: Наука, 1986.

4 Залманзон Л. А. Преобразования Фурье, Уолша, Хаара и их применение в управлении, связи и других областях. – М.: Наука, 1989.

5 Зорич В. А. Математический анализ. – М.: Наука, 1984. – Т. 2.

6 Козел В.А., Храбустовский В.И. Методические указания и задания к типовому расчету «Элементы гармонического анализа». – Харьков: ХИИТ, 1992.

7 Колобов А.М. Избранные главы высшей математики. – Минск: Вышэйшая школа, 1965. – 218 с.

8 Поддубный Г.В., Романовский Р.К. Математический анализ для радиоинженеров. – М.: МО СССР, 1976.

9 Фихтенгольц Г.М. Курс дифференциального и интегрального исчисления. – М., 1970. – Т. 3.

10 Хургин Я.И., Яковлев В.П. Финитные функции в физике и технике. – М., 1971.

11 Бессонов Л.А. Теоретические основы электротехники. Электрические цепи. – М.: Высшая школа, 1996.

12 Основы теории цепей / Г.В. Зевеке, П.А. Ионкин, А.В. Нетушил, С.В. Страхов. – М.: Энергия, 1989.

13 Нейман Л.Р., Демирчян К.С. Теоретические основы электротехники. – Л.: Энергоиздат, 1981. – Т. 1.

14 Шебес М.Р., Каблукова М.В. Задачник по теории линейных электрических цепей. – М.: Высшая школа, 1990.

* Точніше функція називається періодичною, коли

** Якщо їх області визначення не пусті.

* В деяких випадках вибирають початкову фазу, яка задовольняє умову:.

^* Функція називається кусково гладкою на відрізку, якщо вона і її похідна є кусково неперервною цьому відрізку. Функція називається кусково неперервною на відрізку, якщо вона неперервна у всіх точках інтервалу, за виключенням можливо скінченого числа точок, в яких має розриви І роду, і, крім того, має однобічні граничні значення в точках і.