Розселення населення. Системи розселення

Люди розселились на земній поверхні вкрай нерівномірно. Приблизно десята частина суші лишається незаселеною: Антарктида, більша частина Гренландії, арктичні острови та ін. Половина суші має щільність населення менше 1 людини на 1 кв. км території, чверть суші має цей показник на рівні 1-10 людей на 1 кв. км. На даний час розподіл населення за основними регіонами світу такий: понад 60 % населення світу проживає в Азії, 13 % - в Європі, 12 % - в Африці, 5 % у Північній Америці, 8, 5% - в Латинській Америці, 0.5 % - в Австралії та Океанії. Густозаселених ареалів, де густота населення перевищує 50 жителів на 1 кв. км, небагато. Такими є Європа (без північної частини), Індо-Гангська низовина, Південна Індія, Східний Китай, Японські острови, острів Ява, долина Нілу та пониззя Нігеру - в Африці, приморські райони Північної та Південної Америки. В численних міських ареалах густота населення сягає кількох тисяч людей на 1 кв. км. Понад дві третини людства зосереджено на 8 % земного суходолу.

Зазначимо ще кілька особливостей розселення населення: зосереджено 60 % населення. у помірному кліматичному поясі Північної півкулі Землі; більше половини людей проживають на низовинах (до 200 м над рівнем моря); половина населення зосереджена у приморських і приокеанічних смугах, на віддалі не більше 50 км від моря, площа яких становить лише 12 % суші. У розміщенні населення спостерігались величезні зрушення та переміщення. Історики фіксують протягом 5-8 тисячоліть тому велике переселення народів, коли величезні маси кочовиків переміщувались з пустельно-степових просторів Азії на захід, в Європу. Протягом неповного століття (1800-1890 рр.) населення Америки зросло у 20 разів, а частка американців у світовому населенні збільшилась з 3.2 до 13.8 %.

В світі існують близько 20 млн. поселень, серед яких близько 85 тис. міст, у т.ч. 2200 міст з населенням від 100 тис. до 1 млн. і 340 міст - мільйонерів. У містах мільйонерах проживають близько 900 млн. чол. Найбільшими за людністю агломераціями є Токійська, Мехіко, Сан-Паулу та Нью-Йоркська. Близько розміщені міста та агломерації утворюють більш складні форми розселення - міські райони (метрополітенські ареали) та мегалополіси, які часто називають мегаполісами.

У геодемографії термін “розселення” використовують у двох значеннях. По-перше, розселення - це процес поширення населення по території, пов’язаний з її все більш інтенсивним господарським освоєнням. Процес розселення охоплює просторові переміщення населення та розвиток мережі поселень - зростання чи зменшення окремих населених пунктів, появу нових. У такому розумінні розселення - це також зміни розподілу населення в межах великого міста чи міської агломерації: в одних випадках спостерігається невпинне зростання центральної частини міста або ж випереджаюче зростання головного міста-ядра агломерації; в другому - місто-ядро ніби “затухає”, а навколо нього зростають масиви котеджної забудови. Процес розселення населення має і глобальний історико-географічний вимір. Його прикладами можуть бути освоєння Північної Америки, Австралії, Нової Зеландії европейськими колоністами, переміщення мільйонів африканців до США за часів работоргівлі, масові потоки робочої сили з слаборозвинених країн до багатих держав та ін.

По-друге, розселення населення - це картина сучасного розподілу населення на певній території, це наявна сукупність поселень. Основою такої картини є мережа поселень, їх адміністративний статус, функціональні типи, людність. Разом з тим розподіл населення потрібно характеризувати і за показниками його густоти (за адміністративно-територіальними одиницями), етнонаціональним складом, особливостями статево-вікової структури та зайнятості.

Базовими поняттями розселення населення виступають функціональний тип поселення та система розселення. Населені пункти різняться між собою за їх статусом (місто, селище міського типу, село), адміністративним рангом, людністю. Але головними ознаками, що характеризують роль даного поселення серед інших, є його функції - адміністративно-управлінські, економічні (виробничі), соціальні, політичні. Як правило, головні ознаки поселень взаємопов’язані: чим більшою є людність населеного пункту, тим вищий його адміністративний статус і тим більш важливі й різноманітні соціально-економічні функції він виконує. За поєднання таких ознак і виділяють функціональні типи поселень. Приклади функціональних типів міст, прийнятих у містобудуванні України, наведені в таблиці 7.

Таблиця 7

Функціональні типи міст України

*До цього типу міст віднесений Львів, населення якого менше 1 млн.чол.

Щодо сільських поселень, то їх також класифікують за адміністративним чи господарським статусом та переліком економічних і соціальних функцій. Зокрема, розрізняють села-центри сільських рад, центри (садиби) сільськогосподарських підприємств чи їх відділків (бригад). Сільські поселення можуть виконувати функції організаційно-економічні (садиби сільськогосподарських підприємств), виробничі (сільськогосподар-ські, лісопромислові, з промислової переробки сільськогосподарських продуктів чи будівельних матеріалів), соціальні (сфера послуг, освіта, культура та ін.), рідше - рекреаційні, наукові.

Географи і демографи вже традиційно користуються поняттям “системи розселення”. Система розселення - це територіальна сукупність поселень різних рангів і типів, які активно взаємодіють між собою, мають інтенсивні зв’язки у вигляді трудових і побутових поїздок, переміщень товарів і послуг. Такі зв’язки можна встановити і для дуже віддалених поселень. Тому при виділенні систем розселення орієнтуються на зв’язки інтенсивні й регулярні за таким правилом: взаємодія поселень у межах даної системи розселення повинна бути більш інтенсивною, ніж з поселеннями поза даною системою розселення.

Відповідно до багаторівневої організації суспільства розрізняють системи розселення різних рівнів - від глобальних й макрорегіональних до регіональних і локальних. Найбільш поширеними в геодемографії є системи розселення таких рівнів:

1) національний (загальнодержавний) - єдина система розселення країни;

2) регіональний - регіональні системи розселення; субрегіональні та мікрорегіональні системи розселення;

3) локальний - локальні системи розселення.

У вітчизняній географії традиційно розглядають обласні (регіональні), міжрайонні (субрегіональні) та районні (локальні) системи розселення. Для аналізу систем розселення регіонального та макрорегіонального рівнів користуються поняттям, опорного каркасурозселення (за Г.М.Лаппо). Йдеться про взаємне розміщення найбільших міст, які визначають загальний характер розселення, його конфігурацію, густоту, концентрованість чи дисперсність. Опорний каркас - це кістяк системи розселення, навколо якого вона формується й зростає. Для Сполучених Штатів Америки, колонізація простору яких розгорталась від Атлантичного узбережжя, опорним каркасом системи розселення слугував ланцюг приатлантичних міст від Бостону до Вашингтона. Опорний каркас розселення в російському Сибіру формувався вздовж головних транспортних магістралей і поступово зміщувався з півночі від Тюмені й Тобольська (традиційні річкові шляхи) на південь, до Омська - Новосибірська - Іркутська (Трансибірська залізниця).

Запам´ ятайте:

· Людство розселилось на земній поверхні вкрай нерівномірно: понад дві третини населення Землі зосереджено на 8% суходолу.

· У світовій історії кількаразово відбувались “великі переселення народів”, які певною мірою тривають і в наш час.

· У світі налічують близько 20 млн. поселень, серед яких близько 85 тис. міст, у т.ч. 2, 2 тис. міст з населенням понад 100 тис. і 340 міст-мільйонерів.

· Скупчення міст утворюють міські агломерації, міські райони (метрополітенські ареали), мегалополіси (мегаполіси).

· Розселення населення має два змістовних значення:

1) розселення – це процес поширення населення по території, пов'язаний з її господарським освоєнням;

2) розселення – це картина розподілу населення на певній території, це сукупність наявних поселень.

· Базовими поняттями розселення є функціональний тип поселення та система розселення.

· Функціональний тип поселення встановлюють за його людністю та адміністративним статусом, а головно – за соціально-економічними функціями, що їх виконує поселення.

· В Україні прийнята семирівнева систематика функціональних типів міст.

· Система розселення – це територіальна сукупність поселень різних рангів і типів, які найбільш інтенсивно взаємодіють між собою і поєднані економічними, трудовими, побутовими зв'язками.

· Зв'язки поселень у системі розселення більш інтенсивні, ніж з іншими центрами, що розміщені поза даною системою.

· Системи розселення мають ієрархічну, багаторівневу організацію. В геодемографії розглядають системи розселення національні (загальнодержавні), регіональні (макро -, мезо -, мікрорегіональні), локальні.

· У вітчизняному містобудуванні системи розселення “прив'язані” до адміністративного поділу: системи розселення обласні (регіональні), міжрайонні (субрегіональні), районні (локальні).

· Для систем розселення національного та регіонального рівня користуються поняттям опорного каркасу розселення (за Г.М.Лаппо), який встановлюють за розміщенням головних економічних центрів та напрямками основних магістралей.

Контрольні питання та завдання

1. Характеризуйте глобальну нерівномірність розселення населення, поясніть її причини. Назвіть і покажіть на карті найбільш густозаселені регіони та ареали Землі.

2. Що являє собою “великі переселення народів”? В який час і з яких причин вони відбувались? Чи мають місце великі переміщення населення у наш час?

3. Наведіть якісні та кількісні показники світового розселення за різними типами поселень. Характеризуйте головні тенденції розвитку глобального розселення.

4. Що являють собою міські поселення, міські агломерації, міські райони (метрополітенські ареали), мегаполіси (мегаполіси)? Наведіть відповідні приклади зазначених форм міського розселення.

5. Поясніть зміст і функції поняття “розселення”. Чим зумовлена різне трактування цього поняття у геодемографії?

6. Назвіть і поясніть базові поняття розселення.

7. За якими ознаками визначають функціональний тип поселень? Наведіть приклади міст різних функціональних типів.

8. Характеризуйте систематику функціональних типів міст, прийняту у містобудуванні України.

9. Поясніть зміст і функції поняття “система розселення”. За якими ознаками виділяють систему розселення?

10. Характеризуйте ієрархічну, багаторівневу організацію систем розселення. На яких рівнях розглядають системи розселення в геодемографії?

11. У вітчизняному містобудуванні системи розселення виділяють за адміністративно-територіальним поділом: поясніть переваги і недоліки такого підходу.

12. Що являє собою опорний каркас (кістяк) розселення? Наведіть приклади формування опорних каркасів розселення та їх дрейфів (переміщень).