Економіка природокористування

Економіка природокористування користується десятками і сот­нями різноманітних економічних показників. Розглянемо кілька узагальнюючих показників (макропоказників), що характеризують економіку природокористування.

Таблиця показує співвідношення економічної шкоди, пов'яза­ної з забрудненням довкілля, з одного боку, та суспільними витрата­ми на попередження такої шкоди та ліквідації її наслідків.

Економічні втрати від забруднення довкілля являють собою втрати робочого часу внаслідок підвищеної захворюваності, низь­ку конкурентну спроможність екологічно брудної продукції,, прискорене зношення основних фондів в умовах забрудненого
довкілля, зниження потоку туристів до забруднених міст і регіонів і т. д. Суспільство змушене нести додаткові та компенсаційні витрати, пов'язані з забрудненням довкілля: проводити додатковий конт­роль та обслідування рівнів захворюваності, амортизації (зношу­вання, руйнування) будівель, екологічної чистоти продукції; вста­новлювати підвищену зарплату в зонах інтенсивного забруднення або систему пільг і т.д. Прямими витратами на боротьбу з забруд­ненням є спорудження різноманітних очисних систем і споруд, фор­мування захисних санітарних зон, організація санітарної очистки міст, захоронення шкідливих відходів, проведення робіт по охороні середовища та оздоровленню довкілля.

Розглянемо співвідношення екологічних втрат і витрат як уза­гальнюючих параметрів екологічної політики. Кожен регіон (місто), держава в цілому на даний (конкретний) час мають своє співвідно­шення економічних витрат і втрат, пов'язаних з екологічним станом довкілля. Суспільство обов'язково планує певну суму екологічних витрат на попередження забруднення та ліквідацію його наслідків. Суспільство може знати чи не знати про певні екологічні втрати, пов'язані з забрудненням довкілля: нам повернули партію овочевих консервів, що не відповідають екологічним стандартам — це втра­ти, розмір яких ми знаємо (свідомі втрати); внаслідок забруднення довкілля спостерігається підвищена захворюваність населення, про що ми можемо і не знати (несвідомі втрати). На кожну конкретну дату маємо певне співвідношення екологіч­них витрат і втрат, яке з часом може змінюватись в залежності від нашої еколоґо-економічної політики. Розглянемо таку ситуацію на відповідних графіках.

Перший графік (рис. 13) показує залежність рівня забруднення довкілля від обсягів екологічних витрат. Класи забруднення (або класи чистоти) довкілля позначені цифрами І - Х по вісі абсцис, від мінімального забруднення до максимального. Обсяги витрат на по­передження та подолання забруднення показані по вертикалі (вісь ординат) у певному масштабі (тис. грн.). Загальний характер залежності між цими показниками такий: чим більше ми витрачаємо на екологію, тим чистішим буде довкілля (менші класи забруднення), і навпаки. Практика свідчить, що графік такої залежності не буде прямою лінією, а наближається за формою до експоненти. Іншими словами, залежність між екологічними витратами та рівнем забруд­нення (чистоти) довкілля не є прямо пропорційною. Нижня частина графіка, його кінець, сильно виположена. Це значить, що в забруд­неному довкіллі навіть малі витрати можуть дати помітний ефект (прирощення У/X мале). Верхня частина (перша половина) графіка стрімка і має великі значення прирощення (У / X). Це значить, що у відносно чистому довкіллі покращити його екологічний стан стає відносно дорожче.

Рис. 13. 3алежність якості (рівня забруднення) довкілля від екологічних витрат

На другому графіку (рис.14) представлена залежність екологіч­них втрат від рівня забруднення довкілля. Тут по горизонталі пока­зані ті ж самі класи забруднень (чистоти), а по вертикалі — обсяги втрат (у такому ж масштабі, як і витрати на попередньому графіку). І цей графік має форму експоненти: в умовах більш чистого довкіл­ля (перша частина графіка) екологічні втрати зростають поступово, а в умовах високого забруднення (друга половина графіка) — стрімко (експоненційно). Загальний характер залежності прямий: чим більш забрудненим є середовище, тим більшими будуть еко­логічні втрати.

Рис. 14. Залежність екологічних втрат від рівнів забруднення довкілля

Третій графік (рис.15) ілюструє співвідношення екологічних витрат і втрат.. Він побудований методом накладання двох попередніх графіків. Для зручності шкала втрат показана по вер­тикалі в кінці графіка (за масштабом вона тотожня лівій шкалі, де по­казані витрати). На графіку представлені три криві: І — залежність між екологічними витратами і якістю довкілля; II – залежність між забруд­ненням (якістю) довкілля та екологічними втратами; III — сумарний графік екологічних витрат і втрат; який побудований послідовним до­даванням відповідних ординат (0У) кривих І і II.

Розглянемо на сумарному графіку III кілька характерних точок, що відповідають різним варіантам еколого-економічної політики.

Точка Т відповідає мінімальному значенню екологічних витрат і втрат (мінімум графіку III). Це значить, що ми матимемо макси­мальну економію в даній екологічній ситуації за умов, коли еко­логічні витрати (У_т^І) становитимуть 370 тис. грн., втрати (У_т^ІІ) — 400 тис. грн., а сума витрат і втрат У_т^ІІІ дорівнюватиме У_т^ІІІ = У_т^І + У_т^ІІ = 370 тис. + 400 тис. = 770 тис. грн. Зауважимо, що в цьому разі ми маємо VI клас забруднення довкілля.

Рис. 15. Поєднаний аналіз екологічних витрат і втрат

Точка R відповідає реальній еколого-економічній ситуації: еко­логічні витрати малі, і рівень забруднення високий (VІІ-VIII клас забруднення). Визначимо для цієї ситуації показники екологічних витрат (У_R^I), втрат (У_R^II) та їх суму (У_R^III): У_R^I = 300 тис. грн.; У_R^II = 550 тис. грн.; У_R^III = 850 тис. грн. Як бачимо, не зважаючи на малі екологічні затрати, ми не добились загальної економії коштів. За­гальна сума витрат і втрат помітно вища попередньої за рахунок значних екологічних втрат.

Точка W представляє гіпотетичну ситуацію, пов'язану з можлив­істю подвоєння суми екологічних витрат порівняно з реальним по­ложенням (точка R). У цьому разі матимемо такі показники:

- екологічні витрати У_w^I = 2У_R^I = 2 х 300 тис. грн. = 600 тис. грн.;

- екологічні втрати (за графіком) У_w^II = 280 тис. грн.;

- сума екологічних витрат і втрат У_w^III = У_w^I + У_w^II = 600 тис. + 280 тис. = 880 тис. грн.; клас забруднення довкілля IV.

Як бачимо, ефект додаткових екологічних витрат у нашому при­кладі високий. Загальна сума витрат і втрат близька до реальної си­туації, коли мало витрачали і багато втрачали (у новому варіанті ми більше витрачаємо, але менше втрачаємо). Головним результатом такої альтернативи є значне покращення екологічної ситуації: наш регіон (місто) перемістилось з VП-VШ класів забруднення до IV.

За цією схемою можна аналізувати співвідношення екологічних витрат і втрат для кожного регіону (міста), країни в цілому і розроб­ляти відповідні альтернативи еколого-економічної політики.

Запам’ятайте:

● Забруднення довкілля супроводжується економічними втратами, пов’язаними з негативним впливом погіршеного середовища на населення та його виробничу діяльність, а також компенсаційними витратами суспільства на подолання такого впливу. Загальна економічна шкода (ЕШ) від забруднення середовища дорівнює сумі економічних втрат (ЕВ) та компенсаційних витрат (КВ)

ЕШ = ЕВ + КВ.

● Суспільні витрати (СВ), зумовлені забрудненням довкілля, також складаються з двох частин: 1) прямих витрат на додержання екологічного стану середовища (ПВ); 2) компенсаційних витратах, пов’язаних з подоланням наслідків вже допущених забруднень (КВ)

СВ = ПВ + КВ.

● Економічні втрати від забруднення довкілля включають втрати робочого часу внаслідок підвищеної захворюваності, низьку конкурентну спроможність екологічно брудної продукції, втрату туристичної аттрактивності, прискорене зношення основних фондів у брудному середовищі та ін.

● Додаткові та компенсаційні витрати, пов’язані з необхідністю вести посилений контроль забруднень довкілля та відшкодуванням втрат населення від забрудненого середовища.

● Прямі витрати на боротьбу із забрудненням пов’язані із спорудженням очисних систем, санітарно-захисних зон, проведенням природоохоронних заходів та ін.

● Залежність рівня забруднення довкілля від обсягів екологічних витрат має обернений характер: значні обсяги витрат забезпечують високу екологічну чистоту (малі класи забруднень). Проте така залежність не є прямо пропорційною і наближається до від’ємної експоненти.

● Залежність екологічних втрат від рівня забруднення довкілля має характер плюсової експоненти (або степеневої функції іншого виду). Її головна особливість така: із погіршенням екологічної ситуації втрати зростають спочатку повільно, а потім – лавиноподібно, аж до екологічних катастроф.

● Екологічні витрати і втрати разом утворюють сумарний графік економічних збитків, зумовлених забрудненням довкілля.

● Для кожного регіону чи міста необхідно вести поєднаний аналіз графіків екологічних витрат та екологічних втрат, на основі якого вибирати раціональну еколого-економічну політику з найбільш сприйнятним для кожної конкретної ситуації співвідношенням витрат-втрат і екологічної якості середовища.

Контрольні питання та завдання

1. З чого складається економічна шкода від забруднення довкілля? Поясніть реальний зміст економічних втрат і додаткових та компенсаційних витрат.

2. Поясніть склад суспільних витрат, зумовлених забрудненням довкілля. За якими ознаками такі витрати поділяють на прямі, а також на додаткові та компенсаційні?

3. Характеризуйте співвідношення екологічних втрат і витрат як узагальнюючі параметри еколого-економічної політики регіону чи міста. Що заважає підтримувати таке співвідношення на оптимальному рівні?

4. Поясніть залежність рівня забруднення довкілля від обсягів екологічних витрат. Яку форму має графік такої залежності?

5. Характеризуйте залежність екологічних втрат від рівня забруднення довкілля. Поясніть експоненційну форму графіка такої залежності. Покажіть на графіку зону можливих екологічних катастроф.

6. Як будують сумарний графік екологічних витрат і втрат?

7. Покажіть на поєднаному графіку екологічних втрат і витрат точку мінімальних економічних збитків. Чому цей економічний мінімум може не влаштовувати населення регіону чи міста?

8. Покажіть на сумарному графіку екологічних витрат і втрат (рис. 15) умовну точку реальної еколого-економічної ситуації в місті чи регіоні і поясніть відповідне співвідношення екологічних втрат-витрат.

9. Розгляньте на поєднаному графіку екологічних витрат і втрат (рис. 15) умовний приклад досягнення базового рівня екологічної чистоти довкілля. Характеризуйте співвідношення екологічних витрат і втрат, необхідне для досягнення такого результату.