Природно-заповідний фонд та його функції

(А.А. Тишков, 1991)

За ступенем антропогенно-техногенної трансформації ландшафти класифікують так (О.Г. Ісаченко):

1) практично незмінені природні ландшафти: ліси і луки, що не експлуатуються; гірські льодовики; полярні пустині; високогірні та екстрааридні пустині; заповідні ландшафти;

2) слабо змінені ландшафти, в яких основні природні зв'язки не порушені: ліси, пасовища, водойми, що раціонально експлуатують­ся; національні парки;

3) порушені ландшафти, які виникли внаслідок тривалого нераціонального використання природних комплексів: вторинні збіднені ліси, дрібнолісся й чагарники; ділянки саван, степів, лісостепів і пустинь, які утворились внаслідок підсічно-вогневої та переложної системи землеробства, надмірного випасання ху­ доби та ін.;

4) дуже порушені ландшафти, що являють собою антропогенно-техногенний бедленд (дурні землі): сильно еродовані й змиті землі; вторинне заболочування й засолення; антропогенний карст; відпрацьовані гірничорудні кар'єри і шахти; відвали, терикони та ін.;

5) перетворені або культурні ландшафти: поля, сади, виноград­ники, плантації багаторічних культур, сіяні луки, лісонасадження, оазиси в пустинях, впорядковані зони відпочинку та ін; у таких ландшафтах природні зв'язки певною мірою цілеспрямовано змінені і підтримуються людиною у такому стані шляхом меліорації та агротехнічних прийомів;

6) штучні ландшафти, що створені людиною на природній ос­нові: міста і села, промислові, енергетичні, транспортні підприєм­ства й вузли, наземні комунікації (транспортні магістралі, лінії еле­ктропередач та ін.); греблі, канали, водосховища, гірничі розробки і т.д.

З точки зору управління природокористуванням ландшафт розглядають: 1) як об’єкт господарського впливу; 2) як просторовий (операційний) базис розселення населення та розміщення виробництва; 3) як середовище життєдіяльності людини, її довкілля; 4) як природну систему, що здатна відтворювати свої компоненти (ресурси) та себе в цілому; 5) як джерело генофонду рослин і тварин, еталон природних процесів у біосфері; 6) як об’єкт наукових досліджень та проектування раціональної територіальної організації суспільства.

Запам’ятайте:

● Природне середовище і суспільство утворюють взаємопов’язану пару понять за схемою “дім – господар дому”: природне середовище утворює “дім” для суспільства; суспільство – “хазяїн” цього дому.

● Природне середовище характеризує природне оточення населення. Географічне середовище представляє і природне, і техногенне (штучний матеріальний світ) оточення населення.

● Визначення суспільної географії як науки про географічне середовище (Н.К. Мукітанов, 1979) некоректне, оскільки поза її предметною областю залишається населення (“господар середовища”).

● Географічний детермінізм абсолютизує вплив природного середовища на розвиток суспільства, а географічний поссібілізм характеризує лише можливий вплив середовища на суспільство, який може бути й нереалізованим.

● Вплив природного середовища на розвиток суспільства множинний, складний і багатоаспектний. Багатоплановим і переважно негативним є зворотній вплив суспільства на природне середовище, який спричиняє антропогенно-техногенне навантаження на довкілля.

● Природне середовище має свій природно-біосферний та природно-ресурсний потенціал. Перший характеризує можливості ландшафту щодо самовідтворення та самозбереження, другий – оцінює можливості ландшафту забезпечувати різні види господарської діяльності.

● Природне середовище забезпечує життєдіяльність суспільства і виконує певні соціальні функції.

● Господарське призначення окремих ділянок природного середовища називають господарськими функціями ландшафту. Такі функції класифікують за інтенсивністю господарської діяльності та величиною техногенних навантажень.

● Виключну роль у збереженні природного середовища відіграє природно-заповідний фонд (ПЗФ). В Україні законодавчо визначений норматив ПЗФ: частка природоохоронних ділянок повинна становити не менше 5% загальної території країни та її регіонів.

● Ландшафти систематизують як об’єкти управління природокористуванням в залежності від виконуваних ними соціальних та господарських функцій.

Контрольні питання та завдання

1. Поясніть змістовні подібності та відмінності понять “природне середовище” та “географічне середовище”.

2. Як співвідносяться поняття “природне середовище” і “суспільство” в геоекологічному аспекті?

3. Окремі автори (Н.К. Мукітанов, 1979 та ін.) визначають суспільну географію як науку про географічне середовище. Таку дефініцію вважають некоректною. Чому?

4. Як пояснюють вплив природного середовища на розвиток суспільства географічний детермінізм та географічний поссібілізм? В який час сформувались ці парадигми, які мислителі їх розробляли?

5. Характеризуйте сучасні погляди щодо ролі природного середовища в соціально-економічному розвитку людства.

6. Поясніть зміст понять “природно-біосферний потенціал” і “природно-ресурсний потенціал”. Назвіть географів, які розробляли ці поняття.

7. Характеризуйте соціальні функції природного середовища (природного ландшафту).

8. Поясніть зміст понять “антропогенне навантаження” (на природне середовище), “техногенне навантаження”, “антропогенно-техногенне навантаження”.

9. Характеризуйте функціональну класифікацію ландшафтів (за П.Г. Шищенко, 1989) відповідно до їх господарського використання.

10. Наведіть приклади, коли один і той самий ландшафт одночасно виконує кілька різних соціальних функцій. Назвіть приклади територіально несумісних видів використання природного середовища.

11. Яку роль у збереженні природного середовища відіграє природно-заповідний фонд (ПЗФ)? Які об’єкти включають до складу ПЗФ? Які нормативи встановлені щодо площ ПЗФ?

12. Які різновиди природоохоронних статусів встановлені для об’єктів ПЗФ в Україні? Які функції виконують об’єкти ПЗФ різних статусів?

13. Як класифікує природні ландшафти за ступенем їх антропогенно-техногенної трансформації О.Г. Ісаченко?

14. За якими напрямками управління природним середовищем розглядають нині природні ландшафти?