Главная страница
Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
XVI. Caius Iulius Caesar 2 страница
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Крутиться на язиці.
| To be at (on) the tip of one’s tongue.
| Es liegt auf der Zunge.
| Je l’ai sur le bout de la langue.
| Tener en la punta de la lengua.
| 55. Homo homĭ ni lupus est. – Людина людині – вовк.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Людина людині вовк.
| Man is a wolf to man.
| Ein Mensch ist des anderen Wolf.
| L’homme est un loup pour l’homme.
| El hombre es lobo para el hombre.
| 56. Homo propō nit, sed Deus dispō nit. – Людина планує, а Бог постановляє.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Людина мислить, Бог креслить.
Людина планує, а Бог керує.
| Man proposes and God disposes.
| Der Mensch denkt, Gott lenkt.
| L’homme propose et Dieu dispose.
| El hombre propone y Dios dispone.
| 57. Hospes hostis. – Гість – ворог (сенс – у грі слів).
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Гість не в пору –
гірше як татарин.
| Uninvited guests are welcome when they are gone.
Uninvited guests sit on thorns.
| Ungeladener Gast ist eine Last.
Ungeladene Gä ste gehö ren nicht zum Feste.
| Bienvenu comme un chien dans un jeu de quilles.
| El hué sped dos alegrí as da, una cuando llega y otra cuando se va.
| 58. In magno magni capiuntur flumĭ ne pisces. – У великій ріці ловиться велика риба.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Великому кораблеві – велике плавання.
| A great ship asks (for) deep waters.
| Ein groß es Schiff braucht groß es Fahrwasser.
Grosse Schiffe, grosse Wasser.
| Á grand cheval grand gué.
| En gran rí o, gran pez.
| 59. Lapis musco tegĭ tur, qui non vertĭ tur. – Камінь мохом обростає, якщо його ніхто не перевертає.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Під лежачий камінь вода не тече.
| No bees, no honey; no work, no money
| Auf dem rollenden Stein wä chst kein Moos.
| Qui dort grasse matiné e, trotte toute la journé e.
| Agua parada no mueve molinos.
| 60. Leō nem mortuum etiam (et) catŭ li mordent. – Мертвого лева навіть (і) щенята кусають.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Мертвого лева й щеня кусає.
| Hares may pull dead lions by the beard.
| Den toten Lö wen kann jeder Hase an Bart zupfen.
| Au lion mort on arrache la barbe.
| Del á rbol caí do, todos hacen leñ a.
| 61. Luna latrantem canem non curat. – Місяць не зважає на гавкання собаки.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Пси виють, а місяць світить.
| The moon does not heed the barking of dogs.
The dog barks and the caravan passes.
| Was kü mmert’s den Mond, dass der Hund ihn anbellt.
| La lune est à l’abri des loups.
| El perro ladra y la caravana pasa.
| 62. Lupus non mordet lupum. – Вовк вовка не кусає.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Вовк вовка не кусає.
| A dog does not bitfe another dog.
| Ein Wolf kennt den anderen wohl.
| Un loup ne mange point l’autre.
| Nunca el perro muerde al perro.
| 63. Lupus pilum mutat, non mentem. – Вовк змінює шкуру, але не вдачу.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Вовк линяє, а натури не міняє.
| The leopard cannot change its spots.
| Der Wolf ä ndert wohl das Haar, doch bleibt er, wie er war.
| Les loups peuvent perdre leurs dents, mais non leur nature.
| Genio y figura hasta la sepultura.
| 64. Lupus sub ovis pelle celā tus. – Вовк під овечою шкірою захований.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Вовк в овечій шкурі.
| Wolf in sheep’s array.
| Ein Wolf im Schafspelz.
| Un innocent fourré de malice.
| Cara de beato y uñ as de gato. Uñ as largas, con guantes de seda se tapan.
| 65. Mala herba cito crescit. – Погана трава швидко росте.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Лихе не загине.
| Great weeds grow apace.
| Unkraut wä chst auch ungesä t.
| Mauvaise herbe croî t toujours.
| Mala hierba presto crece.
| 66. Male parta, male dilabuntur. – Ганебно придбане – ганебно й пропаде.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Легко прийшло, легко й пішло.
Як прийшло, так і пішло.
| Lightly come, lightly gone.
| Wie gewonnen, so zerronnen.
| Mal gagné, mal dé pensé.
| Lo mal adquirido, se va como ha venido.
| 67. Malo cum Platō ne errā re, quam cum aliis recte sentī re. – Краще помилятися з Платоном, ніж правильно думати з іншими людьми.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Краще з розумним загубити, ніж з дурнем знайти.
| Better be foolish with all than wise by yourself.
| Besser mit den Weisen weinen als mit Narren lachen.
| Mieux vaut un sage ennemi qu’un sot ami.
| Es mejor callar que con tontos hablar.
| 68. Malum nullum est sine alĭ quo bono. – Немає лиха без якогось добра.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Нема зла, щоб на добре не вийшло.
| Bad luck often brings good luck.
| Keine Freude ohne Leid.
| L’excé s du mal amè ne souvent le bien.
| No hay mal que por bien no venga.
| 69. Manus manum lavat. – Рука руку миє.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Рука руку миє.
| One hand washes another.
| Eine Hand wä scht die andere.
| Une main lave l’autre.
| Una mano lava a la otra y ambas la cara.
| 70. Melius est prudenter tacē re, quam inanĭ ter loqui. – Краще розумно мовчати, ніж нерозумно говорити.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Мудрий, поки рота не розкриє.
| A still tongue makes a wise head.
| Kluges Schweigen ist besser als dummes Reden.
| La parole est d’argent, le silence est d’or.
| Má s vale callar que mal hablar.
| 71. Melior est vicī nus iuxta, quam frater procul. – Краще близько сусід, ніж далеко брат.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Краще близький сусід, ніж далекий брат.
| A near neighbour is better than a far kinsman.
| Ein Nachbar an der Hand ist besser als ein Freund ü ber Land.
| Qui a bon voisin a bon matin. (Mieux vaut son bon voisin que longue parenté).
| Má s vale un vecino al lado que un hermano alejado.
| 72. Mendā cem memŏ rem esse oportet. – Брехун мусить бути пам’ятливим.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Брехливому треба добру пам’ять мати.
| A liar should have a good memory
| Der Lü gner muss ein gutes Gedä chtnis haben.
| Il faut qu’un menteur ait bonne mé moire.
| Mentiroso sin memoria, pierde el hilo de la historia.
| 73. Mendā ci homĭ ni ne verum quidem dicenti credĭ mus. – Брехунові ми не віримо навіть тоді, коли він говорить правду.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Брехунові не вірять навіть, коли він говорить правду.
| A liar is not believed if he speaks the truth.
| Wer einmal lü gt, dem glaubt man nicht, und wenn er auch die Wahrheit spricht.
| Un menteur n’est point é couté, mê me en disant la vé rité.
| En boca del mentiroso lo cierto se hace má s que dudoso.
| 74. Mens sana in corpŏ re sano. – У здоровому тілі – здоровий дух (Ювенал).
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| У здоровому тілі – здоровий дух.
Але:
У здоровому тілі – здорова душа, та часто буває не варта гроша (Франко).
| A sound mind in a sound body.
| Ein gesunder Geist in einem gesunden Kö rper.
| Une â me saine dans un corps sain.
| Mente sana en cuerpo sano.
| 75. Minutŭ la pluvia imbrem parit. – Мала хмара народжує дощ.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| З великої хмари – малий дощ.
| Small rain allays a great wind.
| Kleine Wolken, groß er Regen; groß e Wolken, kleine Regen.
| Petite pluie abat grand vent.
| De nube pequeñ a gran tormenta.
| 76. Montes aureos pollicē ri. – Обіцяти золоті гори.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Обіцяти золоті гори.
| To promise wonders.
To promise mountains.
| Jemandem goldene Berge versprechen.
| Promettre monts et merveilles.
| Nunca prometas con lo que cumplir no cuentas.
| 77. Multa paucis. – Багато в декількох (словах).
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Коротко і ясно.
| Brevity is the soul of wit.
| Kurz und bü ndig.
| Clair et net.
| A mucho hablar, poco acertar.
| 78. Nasci in felī ci signo. – Народитися під щасливим знаком.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Народитися під щасливою зіркою.
| To be born with a silver spoon in one’s mouth.
| Unter einem glü cklichen/ gü nstigen Stern geboren sein.
| Il est né sous une bonne é toile.
| Unos nacen con estrella y otros nacen estrellados.
| 79. Ne diffĕ ras in crastī num. – Не відкладай на завтра.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні.
Відкладений тільки сир добрий.
| Never put off till tomorrow what you can do today.
| Was du heute kannst besorgen, das verschiebe nicht auf morgen.
| Ce qu’aujourd’hui tu peux faire, au lendemain ne diffè re.
| Lo que puedes hacer hoy, no lo dejes para mañ ana.
| 80. Nemo simul domĭ nis par est servī re duō bus. – Ніхто не служить водночас однаково двом хазяїнам.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| І нашим і вашим. (Двом панам не послужиш).
| No man can serve two masters.
| Niemand kann zweien Herren dienen.
| Donner une chandelle à dieu et une chandelle au diable.
| El que a dos amos atiende, a uno le queda mal.
| 81. Est modus in rebus. – Є міра в речах.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Усе в міру. Усе любить міру.
| Bind the sack before it is full. Enough is as good as a feast.
| Alles mit Maß. Alles hat sein Maß (seine Grenzen).
| De la mesure en toutes choses.
| Todo en la vida tiene su medida.
| 82. Nihil tam volucre est, quam mala fama. – Ніщо не є таким швидким, як погана чутка (Верґілій).
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Погані вісті не лежать на місці.
| Bad news is always true.
| Schlechte Nachrichten kommen rasch an.
| Les mauvaises nouvelles ont des ailes.
| Má s vuela la fama mala que la buena.
| 83. Nox abstulit atra colō rem. – Темна ніч приховала колір (Верґілій).
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Уночі всі коти сірі.
| All cats are gray in the dark (in the night).
| Bei Nacht sind alle Katzen grau.
| La nuit tous le chats sont gris.
| De noche todos los
gatos son grises.
| 84. Non multa, sed multum. – Не багато, але численно.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| За все візьмешся, то нічого не зробиш.
Взявся за гуж – не кажи, що не дуж.
| Jack of all trades and (або is) a master of none.
| Wer alles tun will, tut nichts recht.
| Qui veut trop prouver ne prouve rien.
| Aquí hay mucho cacique y poco indio.
| 85. Non omne, quod nitet, aurum est. – Не все те золото, що блищить.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Не все золото, що блищить.
| All is not gold that glitters.
| Es ist nicht alles Gold, was glä nzt.
| Tout ce qui reluit n’est pas or.
| No es oro todo lo que reluce.
| 86. Non progrĕ di est regrĕ di. – Не йти вперед – значить іти назад.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Зупинитись – позаду лишитись.
| He that looks not before will find himself behind.
| Wer nicht vorwä rts geht, geht zurü ck.
| Faire des progrè s à reculons.
| Quien adelante no mira, atrá s se queda.
| 87. Non vult scire satur, quid ieiū nus patiā tur. – Не хоче знати ситий, що терпить голодний.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Ситий голодного не розуміє.
Ситий голодному – не товариш.
| There is no good talk between a full man and a fasting one.
| Die Gesunden und Kranken haben ungleiche Gedanken.
| Bien repu, on oublie qu’il est des affamé s.
| En tiempo de higos no hay amigos.
| 88. Nulla regŭ la sine exceptiō ne. – Жодного правила – без винятку.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Нема правила без винятку.
| There is no rule without an exception.
| Keine Regel ohne Ausnahme.
| Il n’y a pas de rè gle sans exception.
| El joven conoce las reglas pero el viejo las excepciones.
| 89. Numĕ ro Deus impă re gaudet. – Бог радіє непарному числу.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Бог любить трійцю.
| God rejoices
at odd numbers.
| Aller guten Dinge sind drei.
| Jamais deux sans trois.
| A Dios le gusta el nú mero impar.
| 90. Nummus nummum parit. – Гроші породжують гроші.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Гріш – до гроша.
| Money makes money.
| Geld will zu Geld (ist gern bei Geld).
| L’argent attire l’argent. (Un sou amè ne l’autre).
| El dinero se va al dinero.
| 91. Occurrunt homĭ nes, nequeunt occurrĕ re montes. – Гора з горою не сходяться, а людина з людиною – завжди.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Гора з горою не сходиться, а людина з людиною – може.
| Men may meet but mountains never.
| Berg und Tal kommen nicht zusammen, wohl aber Menschen.
| Il n’y a que les montagnes qui ne se rencontrent jamais.
| Tó panse los hombres y no los montes.
| 92. Ocŭ li avidiō res sunt, quam venter. – Очі жадібніші од живота.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Очі б їли, та живіт не вміщає.
| One’s eyes are bigger than one’s belly.
| Die Augen sind grö ß er als der Magen.
| Avoir les yeux plus gros que le ventre.
| Má s fá cil es llenar la barriga que los ojos.
| 93. Oleum camī no addĕ re. – Підливати олії до вогню.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Підливати олії до
вогню.
| To pour oil on the fire.
| Ö l ins Feuer gieß en.
| Jeter de l’huile sur le feu.
| Echar aceite al fuego.
| 94. Omnia mea mecum porto. – Все своє ношу з собою.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Усе своє ношу з собою.
| What I possess I keep with me.
| All meine Habe trage ich mit mir.
| Je porte tout mon bien avec moi.
| Cuanto tenemos lo llevamos puesto y cuanto sabemos lo tenemos en la lengua.
| 95. Omnia tempus habent. – Усе має свій час.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Усьому свій час.
| Everything is good in its season.
| Alles zu seiner Zeit.
| Chaque chose en son temps.
| Cada cosa en su tiempo y los nabos en adviento.
| 96. Parsimonia est magnum vectī gal. – Бережливість – великий прибуток.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Ощадний кращий від багатого.
| A penny saved is a penny gained
| Sparen bringt Haben
| Qui é conomise s’enrichit.
| Ahorra, ahorrador para que gaste el gastador.
| 97. Parvi libĕ ri, parvum malum. – Малі діти – мале лихо.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Малі діти не дають спати, а великі – жити.
| Children when they are little make parents fools, when they are big make them mad.
| Kleine Kinder, kleine Sorgen; groß e Kinder, groß e Sorgen.
| Petits enfants – petite peine, grands enfants – grande peine.
| Cuanto má s grande la cabeza, má s fuerte la jaqueca.
| 98. Pecunia non olet. – Гроші не смердять.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Гроші не мають запаху.
| Mоney has no smell.
| Geld stinkt nicht.
| L’argent n’a point d’odeur.
| El dinero bien huele, salga de donde saliere.
| 99. Pedĭ bus timor addit alas. – Страх додає ногам крила.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Страх має довгі ноги.
| Fear breeds terror.
| Furcht macht lange Schritte.
| La peur donne des ailes.
| Cojo con miedo, corre ligero.
| 100. Pendē re tenui filo. – Висіти на волосині.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Висіти на волосині.
| To hang by a thread
| An einem dü nnen Faden hä ngen.
| Ne tenir qu’a un fil.
| La vida pende de un hilo.
| 101. Piscis primum a capĭ te foetet. – Риба смердить спочатку від голови.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Риба псується з голови.
| Fish begins to stink at the head.
| Der Fisch fä ngt am Kopf an zu stinken.
| Le poisson commence toujours à sentir par la tê te.
| El pez comienza a podrirse por la cabeza.
| 102. Post nubĭ la Phoebus. – Після хмар – Феб (сонце).
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Після дощу – погода.
Після негоди – погода.
| After rain comes fair weather.
| Nach regen kommt Sonnenschein.
Auf Regen folgt Sonne.
| Aprè s la pluie le beau temps.
| No hay mal que cien añ os dure
| 103. Post tres saepe dies vilescit piscis et hospes. – Після трьох днів часто набридають риба і гість.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Гості і риба псуються через три дні.
| Fish and company stink in three days.
| Der Gast ist wie ein Fisch, er bleibt nicht lange frisch.
| L’hô te et le poisson en trois jours (sont) poison.
| El hué sped y la pesca a los tres dí as apestan.
| 104. Potius sero, quam numquam. – Краще пізно, ніж ніколи.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Краще пізно, ніж ніколи.
| Better late than never.
| Besser spä t als nie/ als gar nicht.
| Mieux vaut (il vaut mieux) tard que jamais.
| Má s vale tarde que nunca.
| 105. Primus inter pares. – Перший серед рівних.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Перший серед рівних.
| (The) first among equals.
| Erster unter Gleichen.
| Le premier parmi les é gaux.
| El primero entre los iguales.
| 106. Procul ex ocŭ lis, procul ex mente. – Далеко від очей, далеко від серця.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Очі не бачать, серце не болить.
| Out of sight, out of mind.
| Aus den Augen, aus dem Sinn.
| Loin des yeux, loin du cœ ur.
| Ojos que no ven, corazó n que no siente.
| 107. Quae fuĕ rant vitia, mores sunt. – Що раніше було помилками, то тепер є звичаями.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Інші часи – інші звичаї.
Вчора проступ, нині – поступ.
| Other times, other manners.
| Andere Zeiten, andere Sitten.
| Autres temps, autres mœ ur.
| La mala costumbre nunca tiene herrumbre.
| 108. Quaelĭ bet vulpes caudam suam laudat. – Кожна лисиця свій хвіст хвалить.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Кожен кулик своє болото хвалить.
| Each bird loves to hear himself sing.
| Jeder Fuchs lobt seinen Bau.
| Tout oiseau aime à s’entendre chanter.
| Cada ollero alaba su puchero.A cada pajarillo le gusta su nidillo.
| 109. Quidquid praecipies, esto brevis. – Коли навчаєш, будь стислим.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Стислість – сестра таланту.
Повчаєш – повчай коротко.
| Brevity is the soul of wit.
| In der Kü rze liegt die Wü rze.
| Courte priè re pé nè tre les cieux.
| Oració n breve sube al cielo.
| 110. Qui me amat, amet et canem meum. – Хто любить мене, любить і собаку мого.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Любиш мене – люби моїх друзів.
| Love me, love my dog.
| Wer mich liebt, liebt auch meinen Hund.
| Qui m’aime aime mon chien.
| Al niñ o besa, quien besar a la madre quisiera.
| 111. Qui tacet, consentī re vidē tur. – Хто мовчить, той, очевидно, погоджується.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Мовчання – знак згоди.
| Silence gives consent.
| Wer schweigt, stimmt zu / willigt ein.
| Le silence vaut une ré ponse.
| El que calla, otorga.
| 112. Quod non licet, acrius urit. – Що не дозволено, притягає сильніше.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Заборонений плід – солодкий.
| Forbidden fruit is sweetest.
| Verbotene Frü chte sind sü ß.
| Chose dé fendue, chose dé siré e.
| Fruta prohibida, má s apetecida.
| 113. Quos deus perdĕ re vult, dementat. – Бог позбавляє розуму тих, яких хоче знищити.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Кого Бог покарати хоче, тому відбирає розум.
| Whom God wishes to ruin, he first deprives him of reason.
| Wen Gott verderben will, dem raubt er den Verstand.
| Quand Dieu quelqu’un veut châ tier, de bon sens le fait varier.
| A quien Dios quiere perder, le hace atontecer.
| 114. Quot capĭ ta, tot sententiae. – Скільки голів, стільки думок.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Скільки голів, стільки думок.
| Many men, many minds.
| Soviel Menschen, soviel Kö pfe.
| Autant de tê tes, autant d’avis.
| Cuantos seres, tantos pareceres.
| 115. Rem involū tam emĕ re. – Купувати закутану річ.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Купити кота в мішку.
| To buy a pig in a poke.
| Man kauft die Katze nicht im Sack.
| Acheter chat en poche.
| Dar gato por liebre.
| 116. Repetitio mater studiō rum. – Повторення – мати навчання.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Повторення – мати навчання.
| Practice makes perfect.
| Wiederholung ist die Mutter des Studierens.
| Ré pé tition passe sience.
| Lo repetido, gustado y admitido.
| 117. Res, non verba. – Діла, а не слова.
|