Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
XVI. Caius Iulius Caesar 3 страница
118. Rosa de spinis floret. – Троянда цвіте з колючого куща.
119. Scientia potentia est. – Знання – сила.
120. Scopae recentiō res semper meliō res. – Нові мітли завжди ліпші.
121. Secundo fluvio defluĕ re. – Плисти за водою.
122. Tamdiu discendum est, quamdiu vivis. – Треба вчитись так довго, як довго ти живеш.
123. Trahit sua quemque voluptas. – Кожного тягне своє захоплення (Верґілій).
124. Tu vipĕ ram sub ala nutrī cas. – Ти годуєш змію за пазухою.
125. Tunĭ ca propior pallio est. – Туніка ближча, ніж плащ (туніка – вид сорочки з короткими рукавами або без рукавів).
126. Turbā to melius capiuntur flumĭ ne pisces. – В каламутній воді риба ловиться краще.
127. Tute hoc intristi; tibi omne est exedendum. – Це ти заварив; тобі все і з’їсти доведеться.
128. Una hirundo non facit ver. – Одна ластівка весни не робить.
129. Unum malo datum, quam promissum geminā tum. – Волію, щоб мені раз дали, ніж двічі обіцяли.
130. Unus vir – nullus vir. – Один муж – ще не муж.
131. Usus magister optĭ mus est. – Досвід – найкращий учитель.
132. Ut seres, ita metes. – Як посієш, так і пожнеш.
133. Vacua (inania) vasa plurĭ mum sonant. – Порожній посуд найголосніше дзвенить.
134. Verus amor nullum novit habē re modum. – Справжня любов не знає міри.
135. Vestis virum reddit (facit). – Одяг говорить про людину.
136. Vetus amor non sentit rubigĭ nem. – Стара любов не знає іржі.
137. Vincuntur molli pectŏ ra dura prece. – Навіть тверде серце м’якне від ласкавих слів.
138. Vita somnium breve. – Життя – короткий сон.
139. Vivĕ re est militā re. – Жити – значить боротися.
140. Vox popŭ li, vox dei. – Голос народу, голос Божий.
ЛАТИНСЬКО–УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК A a (ab) (+Abl) – від abdo, dĭ di, dĭ tum, ĕ re – ховати abdū co, duxi, ductum, ĕ re – відводити, викрадати, відволікати abhorreo, ui, -, ē re – вороже ставитися, різко відрізнятися, не збігатися abĭ go, ē gi, actum, ĕ re – проганяти, відганяти abrumpo, rū pi, ruptum, ĕ re – відривати, відламувати, переривати abstineo, tinui, tentum, ē re – затримувати, не допускати, не чіпати, утримуватися absum, afui (abfui), abesse – не бути, не вистачати, бути далеко abundo, ā vi, ā tum, ā re (+Abl) – мати в достатній кількості ac – і accē do, cessi, cessum, ĕ re – підходити, приходити, наближатися accĭ do, cĭ di, -, ĕ re – падати, траплятися accipio, cē pi, ceptum, ĕ re – сприймати, одержувати, отримувати accurro, (cu) curri, cursum, ĕ re – примчати, прибігти, квапитися accurro, curri, cursum, ĕ re – примчати, прибігти, спішити, квапитися, збігатися acer, cris, cre – сильний, а, е, гострий, а, е Achilles, is, m – Ахілл, герой Троянської війни aciem parā re – готувати військо acies, ē i, f – військо, бойовий порядок, битва acies, ē i, f – гострота, пильність acrĭ ter – жорстоко, пристрасно acta, ō rum, n – акти, документи acuo, acui, acū tum, ĕ re – гострити addo, dĭ di, dĭ tum, ĕ re – додавати addū co, duxi, ductum, ĕ re – відводити, приводити adeo, ii (ī vi), ĭ tum, ī re – приходити, прибувати adhibeo, ui, ĭ tum, ē re – докладати, прикладати, застосовувати adicio, iē ci, iectum, ĕ re – додавати, приєднувати adĭ mo, ē mi, emptum, ĕ re – забирати, віднімати, красти adiutrix, ī cis, f – помічниця, прибічниця adiŭ vo, iū vi, iū tum, ā re – допомагати administro, ā vi, ā tum, ā re – здійснювати, виконувати admiratio, ō nis, f – подив, здивування admī ror, ā tus sum, ā ri – дивуватися adolescens, entis – підростаю-чий, а, е, юний, а, е, молодий, а, е adolesco, olē vi (olui), ultum, ĕ re – підростати, дозрівати adō ro, ā vi, ā tum, ā re – молитися, шанувати adulescens, entis, m, f – юнак, дівчина advenio, veni, ventum, ī re – приходити, прибувати adventus, us, m – прихід adversarius, ii, m – противник, суперник adversus (+Acc.) – проти adversus (+Acc.) – проти, напроти, стосовно до чогось adversus, a, um – протилежний, а, е, ворожий, а, е advŏ co, ā vi, ā tum, ā re – закликати, запрошувати advŏ lo, ā vi, ā tum, ā re –прилітати aedificium, ii, n – будівля, споруда aedifĭ co, ā vi, ā tum, ā re – будувати, споруджувати aegre – важко, хворобливо aegrō tus, a, um – хворий, а, е Aegyptus, i, f – Єгипет Aemilia, ea, f – Емілія, жін. ім’я Aenē as, ae, m – Еней, син Анхіза і Венери, легендарний цар дарданців aē neus, a, um – мідний, а, е aequā lis, e – рівний, а, е Aequi, ō rum, m – екви, плем’я, яке проживало на сході від Риму aequĭ tas, ā tis, f – справедливість aequus, a, um – рівний, а, е, спокійний, а, е aē r, aē ris, m – повітря aes, aeris, n – мідь aestas, ā tis, f – літо aestus, us, m – літо, спека aetas, ā tis, f – вік, старість aeternus, a, um – вічний, а, е affĕ ro, attŭ li, allā tum, afferre – нести, відносити, відбирати afficio, feci, fectum, ĕ re – чинити, споряджати, вражати, ослабляти, створювати враження affī go, fixi, fixum, ĕ re – прибивати, приковувати ager, agri, m – поле, земля, область agger, ĕ ris, m – насип, вал aggredior, gressus sum, grĕ di – нападати, штурмувати agmen, ĭ nis, n – натовп, зграя, полчище agmen, ĭ nis, n – натопв, зграя, полчище, військова колона agnosco, nō vi, nitum, ĕ re – визнавати, допускати, пізнавати agnus, i, m – ягня ago, ē gi, actum, ĕ re – вести, діяти, робити, говорити, обговорювати, гнати agricŏ la, ae, m – землероб, селянин agricultū ra, ae, f – сільське господарство, землеробство ait – каже ala, ae, f – крило Albā nus, i, m – житель міста Альба Лонги Alcinous, i, m – Алкіной, цар феаків alea, ae, f – кістка, ризик, випадок Alexander, dri, m – Олександр Великий, засновник Македонської імперії (356 – 323 рр. до н.е.) aliē nus, a, um – чужий, а, е alĭ quis, alĭ qua, alĭ quid – хтось, щось, якийсь, якась, якесь alius, alia, aliud – інший, а, е (з багатьох) Allia, ae, f – ріка Аллія allĭ go, ā vi, ā tum, ā re – прив’язувати almus, a, um – годувальний, а, е alo, ui, ĭ tum, ĕ re – годувати alte – високо, далеко alter, ĕ ra, ĕ rum – один із двох, інший, а, е altus, a, um – високий, а, е amabĭ lis, e – приємний, а, е, милий, а, е ambiguus, a, um – неоднозначний, а, е, двоякий, а, е, сумнівний, а, е ambŭ lo, ā vi, ā tum, ā re – гуляти amens, amentis – божевільний, а, е, шалений, а, е amī ca, ae, f – приятелька, подруга amicitia, ae, f – дружба amī cus, i, m – друг, колега amitto, mī si, missum, ĕ re – відпускати, втрачати amo, ā vi, ā tum, ā re – кохати, любити amoenĭ tas, ā tis, f – краса amor, ō ris, m – кохання, любов amphitheā trum, i, n – амфітеатр, споруда круглої форми для видовищ amplifĭ co, ā vi, ā tum, ā re – розширювати, збільшувати, посилювати, підвищувати amplus, a, um – обширний, а, е, великий, а, е anceps, cipĭ tis – двосторонній, я, є ancilla, ae, f – служниця, служанка angustus, a, um – вузький, а, е anĭ ma, ae, f – душа anĭ mal, ā lis, n – тварина anĭ mus, i, m – дух, душа annă to, ā vi, ā tum, ā re – підпливати, припливати annus, i, m – рік anser, ĕ ris, m – гусак ante (+Acc) – перед antea – перед тим, раніше, до того anteeo, ii, (ī vi), itum, ī re – йти попереду, випереджати, передбачати, противитися antī qua, ō rum, n – старовина antī quus, a, um – стародавній, я, є Antonius, ii, m – М.Антоній, тріумвір (83-30 рр.до н.е.), прихильник Цезаря aperio, perui, pertum, ī re – відкривати apex, apĭ cis, m – вершина apis, is, f – бджола Apollo, ĭ nis, m – Аполлон, бог світла, пророцтва, медицини appareo, parui, (parĭ tum), ē re – з’являтися, показуватись, бути очевидним appello, ā vi, ā tum, ā re – називатися appello, puli, pulsum, ĕ re – приганяти, припливати, причалювати Appennī nus, i, m – Апенніни appĕ to, ī vi, ī tum, ĕ re – прагнути, добиватися apporto, ā vi, ā tum, ā re – приносити, наносити, сповіщати apporto, ā vi, ā tum, ā re – приносити, наносити, сповіщати appropinquo, ā vi, ā tum, ā re – наближатися aprī cum, i, n – місце, освітлене сонцем, пагорб Aprī lis, e – квітневий, a, е aptus, a, um – залежний, а, е, впорядкований, а, е, вигідний, а, е apud (Acc) – у, серед Apulia, ae, f – Апулія, східна область південної Італії aquaeductus, us, m – водопровід aquĭ la, ae, f – орел Aquĭ lo, ō nis, m – Аквілон, північний вітер arā tor, ō ris, m – орач, землероб, селянин arbitror, ā tus sum, ā ri – вважати, спостерігати arbor, ŏ ris, f – дерево arceo, ui, -, ē re – закривати, стримувати, відганяти, охороняти arceo, ui, -, ē re – закривати, стримувати, відганяти, охороняти arcesso, ī vi, ī tum, ĕ re – закликати, запрошувати arcesso, ī vi, ī tum, ĕ re – кликати, запрошувати, доставляти Archimē des, is, m – Архімед, грец. математик (287-212рр. до н.е.) arcus, us, m – склепіння, дуга, арка, лук arduus, a, um – крутий, а, е, обривистий, а, е area, ae, f – тік argenteus, a, um – срібний, а, е argumentum, ii, n – зміст, доказ, висновок Ario, ŏ nis, m – Аріон, грецький поет і музика 7 ст. до н.е., родом з Метімни, що на о. Лесбос arma, ō rum, n – зброя armo, ā vi, ā tum, ā re – озброю-вати, укріплювати aro, ā vi, ā tum, ā re – орати ars, artis, f – мистецтво artĭ fex, ĭ cis, m – митець, майстер arvum, i, n – нива, поле arx, arcis, f – фортеця, вершина as, assis, m – ас, римська монета, дорівнює 327, 45 г ascendo, ndi, nsum, ĕ re – підніматися Asia Minor, ō ris, f – Мала Азія asĭ nus, i, m – осел aspectus, us, m – вигляд asper, ĕ ra, ĕ rum – важкий, а, е, складний, а, е aspernor, ā tus sum, ā ri – зневажати, відштовхувати, відхиляти aspicio, spexi, spectum, ĕ re – дивитись, помітити asportatio, ō nis, f – вивіз, перевіз asporto, ā vi, ā tum, ā re – виносити, вивозити, відправляти asuefacio, feci, factum, ĕ re – привчати до чогось, вчитися, вивчати, оволодівати ater, tra, trum – темний, а, е, страшний, а, е Athē nae, ā rum, f – Атени (Афіни), центр Аттіки Atheniensis, is, m, f – атенянин (афінянин) atque = ac – і, а також, однак atramentum, i, n – чорнило atrocĭ ter – суворо, безжалісно atrox, ō cis – страшний, а, е attă men – але, проте attingo, tĭ gi, tactum, ĕ re – доторкатися, чіпати attribuo, bui, bū tum, ĕ re – надавати, постачати, призначати, наділяти auctor, ō ris, m – творець, автор audacia, ae, f – сміливість, відвага audax, ā cis – сміливий, а, е auditorium, ii, n – приміщення, авдиторія (аудиторія) aufĕ ro, abstŭ li, ablā tum, aufferre – нести, відносити, відбирати augeo, auxi, auctum, ē re – збільшувати, збагачувати augurium, ii, n – спостереження, пояснення прикмет, ознака Augustus, a, um – серпневий, а, е, присвячений Октавіанові Авґусту, першому римському імператорові Augustus, i, m – Октавіан Август, римський імператор (63 до н.е. – 12 р. н.е.) aula, ae, f – палац aureus, a, um – золотий, а, е aurī ga, ae, m – візник auris, is, f – вухо, слух Aurō ra, ae, f – Аврора, ранкова зірка aurum, i, n – золото, гроші ausculto, ā vi, ā tum, ā re – вислуховувати aut – або autem – а, аж, але autumnus, i, m – осінь auxilior, ā tus sum, ā ri – допомагати auxilium, ii, n – допомога avaritia, ae, f – скупість avā rus, a, um – жадібний, а, е, ненаситний, а, е Aventī nus, i, m – Авентинський горб у Римі aveo, –, –, ē re – бути здоровим, тішитися avĭ dus, a, um – жадібний, а, е avis, is, f – птах avŏ lo, ā vi, ā tum, ā re – відлітати avus, i, m – дід, предок B Bacchus, i, m – Вакх, римський бог вина і виноробства bacillum, i, n – палиця balneum, i, n – лазня, ванна barba, ae, f – борода barbā tus, a, um – бородатий, а, е Belgae, ā rum, m – бельги, галльське плем’я bellicō sus, a, um – войовничий, а, е bello persĕ qui (+Acc) – воювати проти когось-небудь bello, ā vi, ā tum, ā re – воювати bellum gerĕ re – вести війну bellum inferre – нанести війну bellum movē re – починати війну bellum suscipĕ re – починати війну bellum, i, n – війна bene – добре beneficium, ii, n – послуга, доброзичливість benigne – мило, люб’язно, щедро bestia, ae, f – тварина betŭ la, ae, f – береза bibliopō la, ae, m – книготорговець bibliothē ca, ae, f – бібліотека bibo, bibi, -, ĕ re – пити bis – двічі bonum, i, n – добро, чеснота, талант, користь, щастя, благо bonus, a, um – добрий, а, е, чесний, а, е bos, bovis, m, f – віл, бик brachium, ii, n – рея, щогла brevis, e – короткий, а, е Britannia, ae, f – Британія C cado, cecĭ di, casū rus, ĕ re – падати, гинути caecus, a, um – сліпий, а, е caedes, is, f – убивство, різанина, побиття caedo, cecī di, caesum, ĕ re – вбивати caelestis, e – небесний, а, е caelum, i, n – небо Caesar, ă ris, m – Г. Ю. Цезар (100-44рр.до н.е.), рим. полководець, політичний діяч Caeso (Kaeso), ō nis, m – Цезон (Кезон) calamĭ tas, ā tis, f – біда calamĭ tas, ā tis, f – нещастя, лихо cală mus, i, m – перо calathus, i, m – кошик, плетінка, посудина, чаша calendarium, ii, n – календар calĭ dus, a, um – теплий, а, е calix, ĭ cis, m – кубок, келих Callia Citerior, ō ris, f – поцейбічна Галлія, найближча Галлія camī nus, i, m – піч, вогонь, жар Campania, ae, f – Кампанія, область у середній Італії campus, i, m – поле candeo, ui, –, ē re – розпікати, блистіти canis, is, m, f – пес, собака Cannae, ā rum, f – Канни, місто в Апулії, де 216 року до н.е. Ганнібал розбив римську армію cano, cecĭ ni, cantum, ĕ re – співати canto, ā vi, ā tum, ā re – співати cantus, us, m – спів capella, ae, f – каплиця capillus, i, m – волосся
|