Adplumbatus (applumbatus), a, um 6 страница

hortor, atus sum, ari – підбадьорювати, ignavus, a, um – млявий, бездіяльний,

спонукувати сумовитий

hortus, i m – сад, гай ignis, is m – вогонь

hospes, pî tis m (f) – гість, чужинець ignominia, ae f – безчестя, позбавлення
hospitium, ii n – гостинність, привітний чесного імені

прийом, знаки гостинності ignominosus, a, um – що супровод-
hostis, is m – ворог жується ганьбою

humane – по-людськи, гуманно, м’яко ignorantia, ae f – незнання

humanî tas, atis f – людяність, гу- ignoro, avi, atum, are – не знати, не мати
манність, людинолюбство поняття, перебувати в невіданні, бути

humanus, a, um – людський, людяний необізнаним

humilio, avi, atum, are – применшувати, ignosco, novi, notum, ê re – вибачати,

принижувати змінювати

humî lis, e – низький, смиренний, покір- ignotus, a, um – невідомий

ний; незнатний, простого роду ilî co – негайно ж

humo, avi, atum, are – віддавати землі, ill - = inl -

робити похоронний обряд illacrî mor, atus, ari – розчулитися, дати
humus, i f – земля, ґрунт себе розчулити

hypotheca, ae f – іпотека, застава (ус- illaesus (inlaesus), a, um – неушкодже-
тановлена простим договором, без ний

передачі володіння) illatio, onis f – заподіяння; податок

ille, illa, illud – цей, той, він

I illic – там, у цьому разі

illicî tus, a, um – недозволений

iaceo, cui, (cî tum), ere – лежати imaginarius, a, um – уявлений, фіктив-
iacio, ieci, iactum, ê re – кидати; насипа- ний, символічний

ти; класти, закладати, зводити, буду- imagî nor, atus sum, ari – уявляти, уяв-
вати ляти собі

iactatio, onis f – метання; бунтівливість; imago, î nis f – образ, зображення

занепокоєння imb - = inb -

iacto, avi, atum, are – кидати, метати; imbecillî tas, atis f – слабкість

хвалитися, хизуватися, виставляти imbecillus (inbecillus), a, um – слабкий,
напоказ вразливий

iactus, us m – метання, кидок, падіння imî tor, atus sum, ari – наслідувати

iam – уже imm - = inm -

ianua, ae f – двері, вхід immanis, e – величезний, дивовижний,
ibi – там неприборканий

ibidem – там же; у той же час, негайно, immanî tas, tatis f – величезність, не-
разом помірність; дикість

ico (icio), ici, ictum, ê re – ударяти, рани- immensus, a, um – невимірний, без-
ти мірний, величезний

ictus, us m – удар, забите місце, рана immerî to – незаслужено, дарма, дарем-
idcirco – через те, заради того, з тієї при- но

чини, тому immineo (inmineo), -, -, ere – видавати-
idem, eadem, idem – той самий, він же ся, підніматися, гнатися, домагатися

пимість, неможливість (нездатність) терпіти

impedimentum, i n перешкода

impedio, ivi (ii), itum, ire заважати, перешкоджати

impendium, ii n витрата

impendo, pendi, pensum, ê re тратити, витрачати

impensa, ae/ - витрата

imperative – в обов’язковому порядку, імперативно, у вигляді наказу

imperator, oris m - воєначальник, голов­нокомандувач, полководець; імпера­тор, принцепс

ітскегГеслийа.ит- недоконаний, недо-

ітр= ae f - недосвідченість impur зТий a, um – нечистий, брудний,

imperium, ii n - імперій (вища цивільна imp ниьк vi, atum, are – ставити, звину-

і військова влада) вачувати, приписувати

impê ro, avi, atum, are - правити, пану- in (з acc. або abl.) - у, на, стосовно, із

вати, віддавати наказ, нав’язувати приводу, у числі

inanis, e - порожній, марний, даремний

impertio, ivi (ii), itum, ire приділяти, inb - = imb -

робити, надавати incalesco, calui, -, ê re - розпалюватися;
impetro, avi, atum are - домагатися, узяти гору

одержати, досягти incanto, avi, atum, are - пекти; ворожи-
impê tus, us m - напад, натиск, напір, ти, заговорювати

тиск, атака incendiarius, ii m палій

impius, a, um нечестивий incendium, ii n пожежа

impleo, evi, etum, ere наповняти, по- incendo, cendi, censum, ê re запалюва-

повнювати ти, розпікати, дратувати

imploro, avi, atum, are - просити, бла- incertus, a, um - невизначений, некон-

гати просити сл зно кретний, невідомий, не позначений

impono, posui, posltum, ê re - вкладати, точно; що сумнівається, невпевнений

класти поміщати; давати; зводити incestum, a, um - гріховний, зв’язаний
imposltus, a, um - див.: impono із кровозмішанням

inchoatus, a, um - незакінчений, неза­вершений

inchoo, avi, atum, are (з acc.) - почина­тися), приступати

incldo, cdi, -, ê re - падати, потрапляти; траплятися, відбуватися

incipio, cepi, ceptum, ê re наставати, починати, починатися

inclto, avi, atum, are - спонукувати

inclamo, avi, atum, are голосно клика­ти, закликати; проголошувати

includo, clusi, clusum, ê re замикати, укладати; завершити

inclusus, a, um - включений

incognltus, a, um - незрозумілий, не-пояснений

incaa, ae m - житель, мешканець

incolû mis, e - непошкоджений, цілий

incommedum, i n - незручність, непри­ємність

incorporalis, e - безтілесний, немате­ріальний

incrê po, pui (avi), ftum (atum), are за­шуміти, виявитися

inculpatus, a, um бездоганний

incumbo, cubui, cubltum, ê re (з dat.) лягати, покладатися

incurro, (cu) curri, cursum, ê re кидати­ся; зіштовхуватися, збігатися, входи­ти, вторгатися; співвідноситися

incursus, us m - напад

incurvo, avi, atum, are згинати, при­душувати, надломити

inde - звідси, відтіля

indemnltas, atis f - відшкодування збитків

indicium, ii n - показання, свідчення, повідомлення, виявлення, вираження

indїco, avi, atum, are - заявити, повідо­мити, показувати, оцінювати

indictio, onis f – проголошення, обкла­дання, вирок, присудження

indigeo, gui, -, ere - не мати, бути поз­бавленим

indigne - ганебно, огидно

indignus, a, um (з abl.) - невартий, що не заслуговує

indivisus, a, um - нероздільний, не­подільний

indubitatus, a, um - безсумнівний, що не підлягає сумніву

induco, duxi, ductum, ê re уводити, наводити; спричиняти, допускати: викликати; скасовувати

indulgeo, dulsi, dultum, ere бути по­блажливим, давати волю, сприяти

induo, dui, dutum, ê re надягати

industria, ae f - ретельність, працьо­витість

indutiae, arum f (pl.) - перемир’я

indutorius, a, um - призначений для надягання

inedia, ae f - голод, піст

ineo, ii (ivi), î tum, ire - входити, почи­нати, обмірковувати

inepta, orum - нісенітниці

ineptus, a, um - безглуздий

iners, inertis - недотепний, бездарний

inertia, ae f - бездіяльність, лінь; не­здатність, бездарність

inest див. insum

infamia, ае/ - ганьба, безчестя

infamis, e – що має дурну репутацію, збезчещений (infamia), позбавлений доброго імені

I infans, antis німий

II infans, fantis m (f) дитина, дитя
infantia, ae f - німота, безмовність;

дитинство

infectus, a, um незроблений, невикона­ний, недосконалий; неопрацьований

infê ri, orum m (pl.) - мешканці підзем­ного царства (пекла); померлі

inferior, inferius - нижній; нижчий

infê ro, intû li, illatum, ferre вносити, приносити; влаштовувати, заподіюва­ти; додавати, застосовувати

infigo, fixi, fixum, ê re - встромляти, убивати, упроваджувати, укореняти, запам’ятовувати

infî mus, a, um нижчий

infinite - нескінченно, до нескінченності

infinitus, a, um нескінченний; in infinito - до нескінченності, нескінченно

infirmltas, atis f - слабість, безпо­радність, боязкість, малодушність нестійкість; infirmltas consilii - неро; зумність

infirmo, avi, atum, are скасовувати, позбавляти сили

infligo, flixi, flictum, ê re ударяти, на­кладати, наносити, покривати

infra (ï ð è é ì. з acc.) - під, нижче, слабкіше

ingeniosus, a, um - здібний, обдарова­ний

ingenium, ii n - дарунок, здібності, та- innocens, centis - нешкідливий, безне-

лант; природна якість, уроджена вла- винний, чесний

стивість; розум innocentia, ae f - нешкідливість, безпе-
ingenultas, atis f шляхетність, прямо- ка, необразливість; невинність, без­
душність; звання вільного громадя- винність, чесність

innoxius, a, um - безневинний

ingenuus, a, um - вільно народжений innumerabllis, e - незлічимий, незлічен-
ingê ro, gessi, gestum, ê re - вносити, ний

вкладати; нав’язувати innutrio, ivi, itum, ire - зрощуватися,
ingredior, ingressus sum, ingrê di вхо- виховувати

дити, вступати; portam ingrê di - inofficiosus, a, um - не виконувати свій

вступати у ворота обов’язок; inoficiosum testamentum -

ingressus, a, um - див.: ingredior; in заповіт, в якому не вказані найближчі

ingressu - на початку родичі спадкодавця

inhoneste - нечесно, негідно, непристой- inopia, ae f - відсутність засобів, не­
спроможність, бідність

inhumanus, a, um - нелюдський inops, ô pis - бідний, незаможний

inicio (iniicio), ieci, iectum, ê re вкида- inp = imp -

ти, накидати; вселяти inplїco (implїco), ui (avi), Itum (atum),
inimicitia, ae f (inimicitiae, arum f) (pl.) are - уплітати зв’язувати; замішува-

- ворожнеча, ворожість, неприязнь, ти

неприязні відносини inprê cor (= imprê cor), atus sum, ari -
inimicus, i m ворог посилати моління

iniunctus, a, um - незв’язаний, здійсню- inpudentia, ae f - безсоромно

ваний порізно, несполучений inpudlcus - див.: impudlcus

inferior, inferius нижчий inquam, inquit говорити

infê rus, a, um - нижній, підземний; inquieto, avi, atum, are - турбувати, ус-

мертвий кладнювати

infî mus (imus), a, um найнижчий; най- inquietus, a, um - той, що не знає спо-

глибший

inique - несправедливо, нечесно inquilinus, i m - житель, прибулець,
iniqultas, atis f - несправедливість квартиронаймач

iniquus, a, um - несправедливий, inqulno, avi, atum, are - фарбувати,

нерівний бруднити, псувати; засмічувати

initium, ii n початок inquiro, sivi, situm, ê re шукати, відшу-
iniungo, iunxi, iunctum, ê re - уставляти, кувати; шукати приводів до обвину-

приєднувати, покладати вачення; вникати, досліджувати

iniuria, ae f – образа, несправедливість; inr - = irr -

adficê re iniuriis - чинити образи, чи- insania, ae f - божевілля

нити несправедливість insanio, ivi (ii), itum, ire - бути бо-
iniussu - без наказу жевільним, божеволіти

iniuste - неправедно, несправедливо, insanus, a, um - нездоровий, хворий,

неправомірно божевільний

iniustitia, ae f - несправедливість inscius, a, um - такий, що не знає

iniustus, a, um неправий, несправедли- inscribo, scripsi, scriptum, ê re накрес-

вий

inl - = ill - inscriptio, onis f - запис обвинувачення
inlaesus (illaesus), a, um - неушкодже- (те саме, що і libellus inscriptions)

ний, бездоганний insector, atus sum, ari - переслідувати,
inm - = imm - нападати, висміювати

inmô ror (immoror), atus sum, ari за- insequor, secutus sum, sequi - гнатися,

тримуватися, зупинятися переслідувати

insideo, sedi, sessum, ere сидіти, спо­чивати, коренитися

insidiae, arum f (pl.) - засідка, пастка; інтриги; підступ

insidior, atus sum, ari (ali с ui) перебу­вати в засідці, підстерігати, готувати підступ, інтригувати

insigne, is n - знак, сигнал; ознака; пред­мет розкоші

insignis, e - що кидається в очі, поміт­ний

insignlter чудово

insisto, stfti, -, ê re - ставати, наставати, тіснити, переслідувати

insltus, a, um - властивий

insons, sontis - безневинний

inspectio, onis f огляд; розуміння

inspicio, spexi, spectum, ê re заглядати, переглядати, дивуватися

instabllis, e - хисткий, непостійний

instar - начебто, на зразок

instigo, avi, atum, are - підбурювати, спонукати, підштовхувати

instituo, tui, tutum, ê re установлюва­ти, призначати

institutio, onis f – настанова, напучення, навчання, вказівка, наставляння: призначення; спосіб дії

institutum, i n - принцип, звичай, заса­да

insto, stfti, -, ê re (з dat.) - стояти, пере­бувати в безпосередній близькості; гнатися, переслідувати

instrumentum, i n - знаряддя, інвентар; документ

instruo, struxi, structum, ê re уводити зводити, навчати; направляти, на; ставляти; у passivum - бути доведе­ним

insû la, ae f - острів; будинок, що стоїть окремо

insum, infui, -, inesse - бути властивим, входити, полягати

intê ger, gra, grum - неторканий, незмінний, недоторканний, непоруш­ний, що перебуває в первісному ви­гляді

intellects, us m - відчуття, розуміння

intellê go, lexi (legi), lectum, ê re ро­зуміти, сприймати, думати, брати до уваги

intelHgo = intellê go

intendo, tendi, tentum, ê re – натягати, висувати, наполягати; напружувати

intentio, onis f – напруга, зусилля, намір; інтенція (та частина судової форми, у якій викладається вимога)

inter (з acc.) – між, серед

interea – тим часом

interemi – див.: interî mo

intercedo, cessi, cessum, ê re – входити, брати участь, мати місце, відбувати­ся; втручатися, брати на себе зо­бов’язання; приєднуватися, виника­ти; виступати у вигляді засобу, бути предметом, бути в центрі уваги

intercessio, onis f – інтерцесія (взяття на себе третьою особою зобов’язань боржника перед кредитором і ролі його нового кредитора)

intercî do, cî di, -, ê re – гинути, пропада­ти

intercipio, cepi, ceptum, ê re – захоплю­вати, привласнювати

interdico, dixi, dictum, ê re – забороня­ти, відмовляти

interdictum, i n – інтердикт (наказ судо­вого магістрату, що вирішує якнай­швидше певну суперечку на прохан­ня однієї зі сторін)

interdum – іноді, часом, зрідка; тим ча­сом, у той час

intereo, ii (ivi), î tum, ire – гинути, іти, зникати, пропадати, застарівати; по­рушувати

interest – 3 особа sing. praes. від intersum

interfector, oris m – убивця

interficio, fê ci, fectum, ê re – убивати, знищувати

interfui – див.: intersum

intê rim – тим часом, однак, іноді

interî mo, emi, emptum, ê re – віднімати, позбавляти; убивати

iterior, interius – розташований ближче до середини, більш глибокий

intermitto, misi, missum, ê re – ставити між, перетинати, переривати, припи­няти

interpellator, oris m – той, хто розбудо­вує

interpono, posui, posî tum, ê re – стави­ти, уводити, висувати

interpres, ê tis m (f) – тлумач (тлумачка),

інтерпретатор, улаштовувач, пере­кладач

interpretatio, onis / тлумачення, інтерпретація; interpretatio libertatis - вирішення питання про статус волі

interprê tor, atus sum, ari тлумачити, пояснювати, вирішувати, приймати рішення; розуміти, вважати

interpunctio, onis/ – розміщення крапок між словами (крапками вказувався поділ слів)

interrogatio, onis/ питання

interrogator, oris m - запитувач, пози­вач

interrogators, a, um питальний; за­снований на матеріалах допиту

interrô go, avi, atum, are запитувати, допитувати

interrumpo, rupi, ruptum, ê re пору­шувати, руйнувати, переривати

interruptio, onis/ - переривання, при­пинення

intersum, interfui, -, interesse перебу­вати серед, брати участь, мати зна­чення, вирізнятися