Висновки. · Прихильники теорії реального ділового циклу стверджують, що коливання рівня зайнятості є наслідком міжчасового заміщення у пропозиції праці.

· Прихильники теорії реального ділового циклу стверджують, що коливання рівня зайнятості є наслідком міжчасового заміщення у пропозиції праці.

• Економічні втрати від безробіття, вимірювані як ВВП-розрив, — це товари й послуги, які суспільство недови­робило внаслідок того, що частина його ресурсів не ви­користовувалася. Із закону Оукена випливає, що за зро­стання рівня безробіття на 1% порівняно з попереднім роком реальний ВВП зменшиться на 2%. Безробіття спричиняє також величезні соціальні збитки. Вимушена бездіяльність призводить до втрати кваліфікації, само­поваги, занепаду моральних принципів, негативно поз­начається на психіці людини, на її фізичному здоров'ї.

• Природна норма безробіття — це його стаціонарний рівень. Вона залежить від коефіцієнта звільнення з робо­ти та коефіцієнта працевлаштування. Коефіцієнт звіль­нення — це частка зайнятих, яка втрачає роботу щоміся­ця. Коефіцієнт працевлаштування — частка безробітних, яка знаходить роботу щомісяця. Для зниження природ­ної норми безробіття треба знизити коефіцієнт звільнен­ня або підвищити коефіцієнт працевлаштування.

• Економісти нині вважають, що в розвинутій ринковій еко­номіці безробіття зумовлене трьома основними причина­ми: 1) пошуком роботи; 2) негнучкістю заробітної плати; 3) недостатнім сукупним попитом. Пошук нового місця ро­боти потребує певного часу, впродовж якого люди не ма­ють роботи. Причиною безробіття може бути негнучкість заробітної плати. За надто високого рівня заробітної плати кількість робочих місць менша від чисельності кваліфікова­них працівників. Є дві основні причини негнучкості зарпла­ти: дія законів про мінімальну заробітну плату і діяльність трудових спілок.

• Прихильники вищого рівня мінімальної зарплати розгля­дають її як знаряддя підвищення доходів найбідніших верств населення. Опоненти стверджують, що це сприяє зростанню безробіття і що даний вид допомоги не зав­жди отримують найнужденніші. Зарплату членів трудової спілки визначає не рівновага попиту і пропозиції на рин­ку праці, а трудова угода між лідерами трудової спілки та адміністрацією. У такій угоді рівень заробітної плати нерідко перевищує рівноважний, унаслідок чого кількість зайнятих зменшується.

• Середній рівень безробіття в розвинутих країнах коливався в широкому інтервалі. Динаміку природної норми без­робіття у США одні економісти пояснюють глибокими структурними змінами в економіці, інші — змінами у складі робочої сили. Щодо західноєвропейських країн, то більшість економістів уважає, що зростання природ­ної норми безробіття зумовлене там щедрими виплата­ми безробітним, а також зменшенням попиту на працю некваліфікованих кадрів порівняно з кваліфікованими, що пов'язано з науково-технічним прогресом.

• У країнах, що розвиваються, рівень безробіття становить близько чверті робочої сили. Основними причинами цих величезних масштабів безробіття є високі темпи зро­стання населення, неспроможність промисловості по­глинути приріст робочої сили, а також орієнтація цих країн на капіталомісткі технології, які є трудоощадними.

• Уряди намагаються знизити природну норму безробіття шляхом зменшення масштабів фрикційного і структурно­го безробіття. Державні служби зайнятості поширюють інформацію про вільні робочі місця, щоб полегшити по­шук роботи тим, хто її потребує. Державні програми з професійної підготовки сприяють переходові працівни­ків із депресивних галузей в економіці у прогресивні. Для пом'якшення економічних наслідків безробіття в розвинутих країнах діє система страхування на випадок безробіття. У країнах, що розвиваються, одними з най­важливіших напрямів державної політики щодо скоро­чення безробіття є стимулювання зниження народжува­ності та використання трудомістких технологій.

• В адміністративно-командній системі використання ро­бочої сили характеризується надзайнятістю.

• Становлення національного ринку праці в Україні відбу­вається повільно, оскільки успадкована від радянських часів сфера зайнятості є однією з найбільш деформова­них. Попит на працю у вітчизняній економіці звужується внаслідок скорочення інвестиційних видатків фірм та споживчих видатків домогосподарств. Пропозиція ро­бочої сили є дуже значною, про що свідчить показ­ник участі в робочій силі, який коливається в межах 0, 75-0, 85.

• Проблема зайнятості в Україні в період формування рин­кових відносин ускладнюється. Рівень безробіття зростає. Упродовж останнього десятиліття нагромаджено значний потенціал прихованого безробіття, у структурі якого мож­на виділити: 1) надлишкову зайнятість; 2) працівників, що вимушено працювали неповний робочий час; 3) праців­ників, що перебували у примусових відпустках без збереження або з частковим збереженням зарплати. В Україні існують величезні можливості для підвищення рівня зайня­тості — розвиток приватного підприємництва, малого та середнього бізнесу, сфери послуг, фермерства, всієї рин­кової інфраструктури тощо.