Зв'язок курсу з іншими дисциплінами

Економіка підприємства як наука вивчає економічні відносини, які є предметом розгляду цілого ряду економічних наук, насамперед політекономії, яка вивчає закони виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ на різних ступенях розвитку людського суспільства.

Економіка підприємства тісно пов’язана з мікро- та макроекономікою. Макроекономіка розглядає економіку як єдине ціле і досліджує процеси формування сукупного попиту і пропозиції, національного доходу і ВВП, аналізує вплив бюджетної політики уряду і грошової політики НБУ на економічне зростання, інфляцію, рівень безробіття, досліджує регулювання макроекономічних процесів на рівні держави. Мікроекономіка досліджує поведінку окремих елементів і структур на ринку, а також вибір, який здійснюють окремі економічні одиниці (індивіди, домогосподарства, підприємства) у процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ. Вона вивчає закономірності формування обсягів виробництва окремих товарів, ціноутворення, вплив податків на рівень заощаджень населення тощо на основі дії об’єктивних економічних законів – закону попиту і пропозиції, закону спадної дохідності та інших.

Економіка підприємства пов’язана з функціональними економічними науками, об’єктом вивчення яких є певні функції держави з регулювання економіки: прогнозування, державне регулювання, фінансування, кредитування, облік та аналіз. Економіка підприємства вивчає, яким чином реалізація цих функцій на рівні підприємства впливає на їх економічне становище та перспективи розвитку.

У безпосередньому зв’язку з економікою підприємства перебуває економічна статистика, яка вивчає кількісну сторону масових економічних явищ та процесів. Економіка підприємства широко використовує дані статистики. Аналізуючи проблеми формування і використання оборотних коштів та прибутку підприємств економіка підприємства використовує основні положення дисципліни фінанси.

Економіка підприємства пов’язана з дисципліною розміщення продуктивних сил, яка вивчає територіальне розміщення підприємств різних галузей економіки та проблеми забезпечення їх необхідними факторами виробництва.

З числа історико-економічних дисциплін до економіки підприємства має відношення економічна історія, історія економічних вчень, історія народного господарства України, в яких значне місце відводиться дослідженню історії розвитку різних видів діяльності в Україні (промисловості, сільського господарства, транспорту, художніх промислів). Інформація про минуле необхідна для оцінки сьогодення та пошуку відповідей на питання про закономірності економічного розвитку в майбутньому.

4. Методи, методологія і методика вивчення курсу “Економіка підприємства”

Предмет будь-якої дисципліни вивчається за допомогою певних методів.

Метод – це спосіб, своєрідний інструмент пізнання економічної дійсності.

Вивчення курсу “Економіка підприємства” передбачає використання системи взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих методів, які в сукупності являють собою методологію вивчення дисципліни.

Основними методологічними засадами вивчення дисципліни “Економіка підприємства” є:

– всі економічні процеси повинні розглядатися в динаміці, оскільки економіка є динамічною наукою, то відповідно зміна законодавчої бази, внутрішніх і зовнішніх чинників економічного розвитку прямо відбиваються на діяльності підприємств;

– використання наукового прогнозування при визначені перспектив розвитку виробництва.

Конкретними методами пізнання економічних процесів є:

1. Метод економічного аналізу, який передбачає розчленування економічних процесів на складові частини, виділення серед них головних, їх якісна і кількісна оцінка, встановлення причин змін кожного елемента і узагальнення основних чинників, які визначають процес в цілому.

2. Метод групувань широко використовується для врахування особливостей окремих галузей, підприємств, процесів, об’єктів і явищ; як однорідні ознаки, за якими здійснюється групування, можуть виступати вид діяльності, форма власності, розміри підприємств, структура витрат, споживана сировина та інші.

3. Нормативний метод передбачає використання у господарській діяльності певних норм і нормативів – науково обґрунтованих величин, які характеризують міру використання виробничих ресурсів (трудових, фінансових, природних, матеріальних); вони формують базу для прийняття економічно обґрунтованих економічних рішень.

4. Економіко-математичні методи полягають у використанні математичних залежностей при прогнозуванні економічних процесів, що супроводжується залученням сучасної обчислювальної техніки і програмного забезпечення.

Також до методів вивчення економічних процесів належать балансовий та індексний методи, метод середніх величин, метод економічних експериментів, моделювання та інші методи.

Складовою методології пізнання є методика – сукупність часткових правил розрахунку певних економічних показників. Вона виступає засобом практичного використання теоретичних положень економічної науки.

Співвідношення між методом і методикою приблизно таке як між головним і допоміжним інструментом пізнання: вміння робити конкретні економічні розрахунки не може замінити вміння абстрактно і логічно мислити, але поряд з цим не володіючи методикою розрахунків економічних показників, неможливо практично виконувати економічні функції.