Зовнішнє мікросередовище господарювання підприємства, його елементи. Модель “галузевої конкуренції” М. Портера

Мікросередовище – це середовище прямого впливу на підприємство. До нього належать постачальники, посередники, конкуренти, споживачі тощо.

Постачальники – це господарюючі суб’єкти, які забезпечують підприємство необхідними для організації виробничого процесу сировиною та матеріалами.

Постачальників класифікують за такими ознаками:

1. За рівнем наближеності до підприємства:

– Ексклюзивні постачальники, які працюють лише з конкретним підприємством. Природно, що працювати з ними вигідно і зручно.

– Лояльні постачальники обслуговують як підприємство, так і її конкурентів. З ними треба поводитись обережно, оскільки вони можуть бути джерелом інформації про підприємство для її конкурентів.

– Сторонні постачальники обслуговують лише конкурентів. Підприємство може залучати або не залучати їх до співпраці.

2. За пропонованим асортиментом:

– Вузькоспеціалізовані постачальники постачають один товар або обмежену асортиментну кількість товарів.

– Широкоспеціалізовані постачальники постачають товари, що належать до однієї товарної групи.

– Комплексні постачальники прагнуть забезпечити підприємство якомога більшою кількістю необхідних йому товарів.

Посередники – це підприємства, які виконують функції просування, збуту й поширення продукції.

Конкуренти – це підприємства, які виробляють таку саму або аналогічну продукцію, що й обране підприємство, і реалізують її на цільових ринках цього підприємства. При вивченні конкурентів необхідно проаналізувати такі параметри як ступінь освоєння ринку, якість пропонованої продукції, орієнтовні сегменти ринку, політику ціноутворення, асортимент пропонованої продукції тощо.

Споживачі – це фізичні або юридичні особи, які споживають продукцію підприємства. Вони можуть бути потенційними (здатними купити певний товар) або безпосередніми (бажають і мають змогу придбати певний товар). При вивченні споживачів необхідно проаналізувати такі параметри: асортимент продукції, що споживається, обсяги споживання, ціна споживання, рівень платоспроможності споживачів тощо.

Фінансово-кредитні організації – це банківські, кредитні, страхові, аудиторські та інші підприємства і організації, які займаються наданням фінансових послуг. При вивченні фінансово-кредитних організацій необхідно проаналізувати такі параметри: асортимент наданих послуг, банківський відсоток за операціями, комфортність, простота оформлення документів, можливість інвестування, можливість одержання кредиту тощо.

Органи державної та місцевої влади в рамках регулювання діяльності господарюючих суб’єктів здійснюють контроль за дотриманням законодавства, створюють правові передумови утворення та функціонування підприємств, взаємодіють з ними у сфері сплати податків, охорони довкілля, реалізації програм зайнятості тощо.