Поняття і класифікація методів управління

Практична реалізація функцій управління здійснюється за допомогою системи методів управління. Методи управління – це способи цілеспрямованого впливу на окремих працівників і трудові колективи, які необхідні для досягнення цілей та завдань підприємства.

В основі класифікації методів управління лежить внутрішній зміст мотивів, якими керується людина у процесі виробничої чи іншої діяльності. За своїм змістом мотиви діяльності можна поділити на матеріальні, соціальні та мотиви примусового характеру. Відповідно до цього розрізняють економічні, соціально-психологічні та організаційні (адміністративно-правові) методи управління діяльністю підприємств.

1. Економічні методи управління – прийоми і способи управління, в основі яких лежить свідоме використання економічних законів, економічний розрахунок, економічні інтереси, матеріальна зацікавленість та відповідальність працівників.

До економічних методів управління належать:

1. Матеріальне стимулювання працівників і матеріальна відповідальність.

2. Ціноутворення – спосіб встановлення ціни на продукцію, що впливає на формування попиту і відповідно на обсяги виробництва та майбутні доходи підприємства, а отже і на прийняття тих чи інших управлінських рішень.

3. Державне регулювання – сукупність інструментів впливу держави на підприємства (імпортно-експортні квоти, рівень торгової надбавки).

4. Стимулювання виробництва (надання державою пільг та дотацій соціально важливим, але нерентабельним виробництвам) і стимулювання працівників (надання матеріальної допомого, преміювання).

5. Оподаткування – заохочення або обмеження розвитку окремих підприємств через встановлення диференційованих податкових ставок, “податкових канікул”.

2.Соціально-психологічні методи управління реалізують мотиви соціальної поведінки людини, забезпечують вільний розвиток особистості і колективу, стимулюють розвиток творчості. Адже рівень сучасного виробництва, зростання загальноосвітнього і професійно-кваліфікаційного рівня працівників зумовлюють суттєві зміни в системі ціннісних орієнтацій та структурі мотивації трудової діяльності людей. Традиційні форми матеріального заохочення поступово втрачають свій пріоритетний стимулюючий вплив. Усе більшого значення набувають такі чинники, як змістовність і творчий характер праці, можливості для прояву ініціативи, суспільне визнання, моральне заохочення тощо. Тому розуміння закономірностей соціальної психології та індивідуальної психіки працівника є необхідною умовою ефективного управління підприємством. Практична реалізація соціально-психологічних методів управління здійснюється за допомогою різноманітних засобів соціального орієнтування та регулювання, групової динаміки, розв’язання конфліктних ситуацій, гуманізації праці, використання особистого прикладу керівника, доброзичливість уставленні до підлеглих тощо.

3. Організаційні (адміністративно-правові) методи управління базуються на мотивах примусового характеру і передбачають юридичний та правовий вплив на відносини людей в процесі виробництва.

Основними рисами адміністративно-правових методів управління є

– наділення керівника владними повноваженнями;

– підпорядкування нижчої ланки управління вищій;

– вплив на керований об’єкт шляхом прямих розпоряджень, наказів, директив;

– обов’язкове виконання вказівок вищих органів управління.

Усі організаційні методи управління поділяють на регламентні й розпорядчі.

Зміст регламентних методів полягає у формуванні структури та ієрархії управління, делегуванні повноважень і відповідальності певним категоріям працівників підприємства, визначенні орієнтирів діяльності підлеглих, наданні методично-інструктивної та іншої допомоги виконавцям.

Розпорядчі методи управління охоплюють поточну організаційну роботу і базуються, як правило, на наказах керівників підприємств. Вони передбачають визначення конкретних завдань для виконавців, розподіл цих завдань між ними, контроль виконання, проведення нарад з питань поточної діяльності підприємства.