Поняття і характеристика ринкового типу господарювання. Функції ринку

Поняття “ринок” є дуже багатогранним, а його сутність змінювалася із розвитком суспільного виробництва. На початковому етапі розвитку суспільних відносин ринок розглядався як сукупність покупців або групи людей, які вступають у ділові відносини і укладають угоди з приводу купівлі-продажу будь-якого товару. Згодом розуміння сутності ринку розширилося до “сукупності економічних відносин, за допомогою яких здійснюється оббіг суспільного продукту в товарно-грошовій формі”. Тобто ринок окрім відносин купівлі-продажу включає соціально-економічні відносини (відносини власності, виробництва, розподілу, споживання) і організаційно-економічні відносини (конкретні форми організації ринку).

Залежно від того, яка із підсистем господарювання є домінуючою в країні: ринок, натуральне господарство чи держава, розрізняють:

а) ринкову систему господарювання (переважає ринок);

б) командно-адміністративну систему (домінуючою є роль держави);

в) натуральну систему господарювання (домінує натуральне господарство).

Відповідно розрізняють такі типи ринку:

а) нерозвинений (ринкові відносини мають випадковий (бартерний) характер);

б) вільний (вільна конкуренція між необмеженою кількістю учасників, вільний вибір виду діяльності, мобільність факторів виробництва, раціональна поведінка ринкових суб’єктів, стихійне встановлення цін, відсутність монополій);

в) регульований (держава за допомогою різних важелів (податки, державні замовлення, соціальна допомога, інвестиції тощо) втручається у ринкову систему з метою обмеження впливу на підприємство негативних наслідків);

г) деформований (виникає внаслідок виникнення економічної або державної монополії та надмірного втручання держави у ринкові відносини і призводить до монополізму виробника і продавця, незбалансованості попиту і пропозиції, дефіциту інформації, надмірного зростання цін та інфляції, бюджетного дефіциту, емісії грошей, розквіту тіньової економіки).

Основними передумовами формування ринку є:

1. Суспільний поділ праці і виникнення обміну, що призвело до появи грошей, які розширили стимули до виробництва тих чи інших товарів спеціально для продажу. В результаті з’явилось товарне виробництво, тобто випуск таких виробів, які потрібні виробнику не для особистого споживання, а як носій вартості, що дозволяє одержати взамін інші необхідні для нього предмети.

2. Економічна відокремленість виробника. Товарний обмін обов’язково передбачає прагнення отримати замість свого товару еквівалентну кількість іншого. Таке прагнення виникає в результаті економічної відокремленості інтересів, що історично виникли на основі приватної власності.

3. Самостійність виробника, свобода підприємництва. Підприємство володіє самостійністю в організації виробництва і комерційною свободою, самостійно визначає шляхи і способи реалізації своєї продукції, встановлює ціни обирає контрагентів, з якими хоче співпрацювати.

4. Принцип особистої економічної зацікавленості осіб, які створили підприємство. Підприємство в ринкових умовах виступає як джерело особистої вигоди, що виражається у прагненні організувати роботу підприємства таким чином, щоб отримати максимально можливу вигоду. Поряд з цим переслідуючи свою особисту вигоду, підприємець задовольняє також і потреби суспільства.

5. Володіючи самостійністю, підприємство бере на себе відповідальність за результати підприємницької діяльності. Поряд із цим характерною ознакою діяльності підприємства є господарський ризик.

6. Принцип раціонального природокористування. Підприємство повинно бути організоване таким чином, щоб раціонально використовувати землю та інші природні ресурси, що знаходяться в його розпорядженні, не забруднювати навколишнє середовище, не порушувати правил безпеки виробництва тощо.

Сучасна модель ринкового господарювання характеризується такими закономірностями: максимальна приватизація, відкритість ринків; високий рівень розвитку економіки; розвиненість ринкової інфраструктури; конвертованість валюти; економічне зростання та циклічний характери розвитку економіки.

Основними функціями ринку є:

– Інформаційна функція: ринок забезпечує виробників продукції та послуг інформацією про суспільнонеобхідну кількість тих чи інших товарів та послуг.

– Посередницька функція: ринок є посередником при виборі споживачем постачальника, а постачальником – покупця (споживача).

– Ціноутворююча функція: на основі співвідношення попиту і пропозиції встановлюється ринкова ціна на будь-який товар.

– Регулятивно-контрольна функція: ринок формує співвідношення попиту та пропозиції, визначає що, як, хто і для кого повинно виготовлятися, забезпечує оптимальний розподіл інвестиційних, матеріальних і трудових ресурсів між галузями виробництва, забезпечує контроль за рівнем виробничих витрат.

– Сануюча функція: ринок за допомогою механізму конкуренції здійснює відбір найефективніших підприємств, які здатні забезпечити вимоги споживачів стосовно якості, ціни та інших властивостей продукції. Підприємства які не витримують конкуренції, повинні залишити ринок.

Реально виконувати свої функції ринок може за таких умов: