Охарактеризуйте моделі політичного іміджу.

На думку російського політолога Ф.Ільянсова, можна виділяти об’єктивний, суб’єктивний і модельований імідж. Об’єктивний, або реальний імідж – це враження про політичного лідера, яке склалося в громадськості. Суб’єктивний імідж – це уявлення політичного лідера про те: “хто він і як він виглядає в очах виборців”. Той імідж, що намагаються створити іміджмейкери, називається модельованим.

Український вчений Г.Почепцов розрізняє дві категорії політичного іміджу:

· ідеальний політичний імідж: те до чого треба прагнути, домагатися;

· реальний політичний імідж: те, що існує насправді.

Відповідно до функціонального застосування іміджу сучасна політична наука виділяє наступні види іміджу:

1. “Дзеркальний”. Це імідж, що відповідає уявленню політичного суб’єкта про самого себе. Як правило, цей тип іміджу – позитивний, тому що психологічно суб’єкт висуває на перший план тільки те, що в нього є позитивного. Недолік цього типу це мінімізація сторонніх думок.

2. Поточний. Характеризується навколишніми уявленнями про політичного суб’єкта. Це можуть бути думки виборців, клієнтів, мас-медіа тощо. Головною метою, у цьому випадку стає не стільки формування позитивного іміджу, скільки правдивого й реального.

3. Бажаний. Цей тип іміджу відображає мету, до якої прагне політичний суб’єкт. Він важливий для нових структур або політиків. Про цілі таких суб’єкта ще нічого не відомо, але бажаний образ може бути представлений як єдино можливий.

4. Корпоративний. Це образ всієї організації, а не якого-небудь її сегмента або її окремої дії. Він охоплює, у тому числі й репутацію, престиж організації, успіхи, ступінь стабільності. Цей тип іміджу важливий, особливо для держави, державних закладів, партій і суспільно-політичних організацій.

5. Множинний. Це імідж, який формується за допомогою певної кількості незалежних компонентів замість однієї єдиної структури. Партійні з’їзди і символіка, авіакомпанії. У цьому випадку негативний образ хоча б одного єдиного компонента може вплинути на імідж у цілому.

В спеціальній літературі можемо знайти й інші типи політичного іміджу:

5.

o позитивний імідж – це імідж, який політичний суб’єкт прагне собі створити. Являє собою політично перевірений та вивірений імідж, що не з’являється спонтанно. Це результат величезної роботи. Він може бути визначений як результат, як фінальна фаза бажаного іміджу;

o негативний імідж. Є політичним іміджем, який створений політичними опонентами, конкурентами, ворогами. Тип такого іміджу як правило свідомо реалізований, а не спонтанний

Оригінальну типологізацію політичних лідерів пропонує Р.-Ж.Шварценберг:

· “Герой”. Цей тип іміджу відповідає суперособистості, ідолові.

· “Своя людина”. У цьому випадку політичний лідер непретензійний, справедливий, бажає служити суспільству.

· “Харизматичний лідер”. Його головна мета сподобатися оточуючим.

· “Батько батьківщини”. Він мудрий, розумний, суворий, але справедливий

Російські вчені В.Жуков та Б.Краснов вважають, що імідж будь-якого політичного лідера відповідає одному з розповсюджених образів-архетипів:

· “Мудреця”, що володіє таємним знанням;

· “Воїна-захисника” (“доброго молодця”);

· “Доброго царя – годувальника”;

· “Слуги народу” (“борця за справедливість”).

Перераховані архетипи мають свою схему поведінки, свої характерні риси. Лідер повинен мати у своїй біографії такі життєві епізоди, які відповідають образам-архетипам. Наприклад, “добрий цар” – завжди бореться зі злими супротивниками, він переборює їхні підступи й перемагає. Його перемогу підтримує народ.

Цікава типологія іміджу політичного лідера запропонована американським дослідником С.Бесс, у якій лідери класифікуються залежно від стилю їхньої роботи:

· Авторитарний імідж політичного лідера. Лідер говорить лаконічно й чітко, любить віддавати команди, владний, прагне зосередити у своїх руках всі важелі влади.

· Демократичний імідж політичного лідера відрізняється тактовністю, повагою, прагне залучити кожного до максимальної участі в справах групи.

· Лідер, що не втручається. Він уникає проблем і конфліктів, його позиція – непомітне перебування осторонь від групи. Таку людини взагалі важко назвати лідером.