Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Північноамериканська інтеграція
Північноамериканський центр сили, який нині репрезентує потужне інтеграційне ядро — Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА), є найвпливовішим суб'єктом світогосподарських відносин. Його потенціал визначається найбільш містким у світі ринком з населенням близько 450 млн. чол. та річним обсягом ВВП 14 трлн. дол. Потенціал північноамериканського центру сили зумовлений передусім могутністю США. У 1993 р. США, Канада та Мексика підписали тристоронню угоду про вільну торгівлю (НАФТА). Ініціатива США щодо створення блоку країн Північної Америки була зумовлена двома основними причинами. По-перше, США побоювалися конкуренції з боку ЄС та АСЕАН, що динамічно розвивалися. НАФТА могла стати противагою цим інтеграційним утворенням. По-друге, США вбачали загрозу з боку периферійних районів з дешевою робочою силою. Звернення США до найближчих сусідів посилить здатність США конкурувати з європейцями та японцями. Американський бізнес має поєднати недорогу робочу силу Мексики (а також країн Центральної Америки) з технічно досконалішими американськими технологіями. Цілі США: • розширення доступу американської продукції на зовнішні ринки Мексики та Канади, які характеризуються високою абсорбційною здатністю; • розширення доступу до відносно дешевих і багатих природних ресурсів Канади й Мексики; • вирішення внутрішніх суспільних проблем, пов'язаних з припливом мексиканських нелегальних іммігрантів. Канада мала на меті: • усунення протекціоністських бар'єрів США для канадських товарів; • реструктуризацію свого господарського комплексу шляхом посилення дії об'єктивних ринкових механізмів (через посилення конкуренції); • отримання необмеженого доступу для канадських товарів та інвестицій на мексиканський ринок. Мексика здобула гарантований доступ до американського ринку, куди спрямовується близько 80 % її експорту. НАФТА стала структурою, яка стримувала протекціонізм США щодо мексиканських товарів. Крім того, промислова реконструкція, спричинена посиленням інвестиційного процесу у південному напрямку, мала сприяти економічному зростанню Мексики. Прагнення до зміцнення могутності США втілилися в ідеї створення Панамериканської зони вільної торгівлі шляхом поступового розширення НАФТА за рахунок країн Латинської Америки. Чилі була формально запрошена стати кандидатом у члени НАФТА, за нею мали йти інші країни, зокрема Аргентина. Очевидно, що за такого підходу Вашингтон діставав можливість справляти вплив на країни, які бажали приєднатися до НАФТА, з метою отримання від них односторонніх поступок. Суттєвим стимулом для розвитку співпраці США з латиноамериканськими державами є торговельні угоди. У 1998 р. Президент США і керівники 33 країн Західної півкулі почали переговори про створення зони вільної торгівлі в Америці (ФТАА). В останні роки країни Латинської Америки активізували взаємне співробітництво, інтерес до розвитку торговельних відносин з ними виявляють країни ЄС, які є серйозними конкурентами США у цьому регіоні.
|